2. Соціолінгвістична характеристика ам .

Американський лінгвіст Брадж Качру викоермлює єдину соціолінгвістичну таксономію підсистем англійської мови:

1) варіанти внутрішнього кола (Inner Circle) = британський варіант та похідні від нього – американський, австралійський, канадський та новозеландський, що використовуються як первинна мова

2) варіанти зовнішнього кола (Outer Circle), що розвинулись від мови, трансплантованої у колишні колонії та домініони:індійський, малазійський, південноафриканський, карибський тощо;

3) варіанти кола, що розширюється (Expanding Circle), тобто різновиди англійської мови як іноземної (EFL/English as a foreign language), у користуванні мовців певного етносу, наприклад, у країнах Європи.

Англійська як мова-посередник = а lingua franca; піджін (контактна мова) = pidgin English (обмежений словниковий запас (прибл. 1.500 л.о.), спрощену граматичну систему та обмежену кількість соціальних функцій, основна з яких – засіб спілкування для ведення торгівлі, бізнесу тощо)та креольська мова (рідна мова дітей, батьки, яких говорили на піджін) = creole EnglishПриклади піджін:

English	Pidgin
Grass (трава) Moustache (вуса) Beard (борода) Hair (волосся) Eyebrow (брова) Weed (бур’ян)	Gras Mouthgras (досл. трава біля рота) Gras bilong fes (досл. трава, що належить обличчю) Gras bilong hed (досл. трава, що належить голові) Gras antoap long ai (досл. трава понад оком) Gras nogut ( досл. нехороша трава)

3.1. Вимовні особливості британського національного вимовного стандарту

Усі вимовні варіанти англійської поліетнічної (національно негомогенної) мови характеризуються конвергентними (схожими) та дивергентними (відмінними) рисами.

Міжваріантні дивергентні риси у вимові охоплюють:

1) відмінності сегментного рівня: інвентар фонем (їхня кількість), фонотактичні особливості (сполучення фонем), лексико-селективні особливості (у одному й тому ж слові у різних варіантах вимовляються різні фонеми), реалізаційні особливості (одна й та ж фонема має різні алофони у різних варіантах) 2) відмінності в лексичному наголосі; 3) просодичні відмінності (відмінності у наборі та вживаннї ядерних тонів, фразовому наголосі, ритмі, паузації).

Фонемний інвентар RP нараховує 44 фонеми: 20 голосних (vowels) та 24 приголосні (consonants). Система голосних включає 12 монофтонгів (monophthongs), які поділяються на довгі та короткі :  , та 8 дифтонгів (diphthongs):   . Система приголосних охоплює так звані глухі та дзвінкі: p, b, t, d, k,       та 7 сонантів (sonorants) : l  .

Згідно з фонотактичною специфікацією, RP належить до так званого “безерного” типу вимови (non-rhotic accent), тобто звук // не вживається після голосного або в кінці слів:farmer [ bird  serve  , тобто він має обмежену дистрибуцію – вживається в превокальній позиції : rain, read, rest, contribute.

Довідкові джерела RP. RP найбільш повно описана у монографії проф. Альфреда Чарльза Гимсона “Gimson”s Pronunciation of English” – 6-е видання за редакцією Алана Кратендена (Alan Cruttenden), 2001 та у тритомній монографії проф. Джона Велза (John Wells) – “Accents of English” (1983).Найбільш авторитетні вимовні словники RP:

1) Перший вимовний словник RP – “THE English Pronouncing Dictionary” (EPD), укладений засновником Лондонської школи фонетики проф. Даніелем Джоунзом (Daniel Jones) в 1917 р. Словник витримав 18 перевидань й на часі вважається найавторитетнішим орфоепічним довідником RP. Останнє - 18-е видання – має назву The Cambridge English Pronouncing Dictionary (CEPD) 2006 року за редакцією відомого британського фонетиста Пітера Роуча (Peter Roach) окрім RP подає також загальноамериканський тип вимови – General American.

2) THE LONGMAN PRONUNCIATION DICTIONARY укладений проф. Лондонського університету J. C. Wells, перше видання – 1995 р., останнє 3-е вид. – 2008 р. Цей словник окрім RP також відображає General American.

Варіювання фонемних та акцентних структур слів як специфічна риса RP. Відмінною особливістю основних вимовних норм національно негомогенної англійської мови -південноанглійської (RP/BBC English) та загальноамериканської (GenAm) - є співіснування у межах норми фонемних та акцентних варіантів слів, які утворені засобами так званого «вільного» фонемного варіювання (ВФВ) або варіювання місця та ступеня словесного наголосу - видозміни фонетичної структури слів, яке не має смислорозрізнювальної функції, коли в результаті заміни однієї фонеми на іншу(-і) в одній і тій же позиції/зміни місця наголосу утворююється не нове слово, а модифікація(-ї) фонетичної структури одного і того ж слова (його вимовні варіанти), наприклад (Див. Табл..)

Слід мати на увазі, що всі варіанти, відбиті в словнику вважаються літературними, однак перший поданий варіант – найбільш поширений (main variant), інші – менш поширені (alternative variant), котрі належать або до нових вимовних форм, або до тих, які на шляху витіснення з норми.

Word	RP more widely used form	RP alternative pronunciation form/s
always	:lwez	:lwz, :lwz
adult	dlt	dlt
again	gen	gen
assume	sju:m	su:m
decade	deked	dked, deked, dekd
7. dispute	dspju:t (verb, noun)	dspju:t, (noun) dspju:t
8. digest, verb	dadest	ddest, ddest
9. direction	da()rek()n	drek()n, drek()n
10 detail, n, v	l	l-
12. either		:
13 education	edjuke()n	eduke()n
14. forehead	f:hed	frd, frd, fred
15. hospitable	hsptb()l	hsptb()l, hsptb()l
16. issue	u:	sju:, ju:
17. often	f()n	ftn, :f()n, :ftn
18. nephew	nefju:	nevju:
19. supermarket	su:pm:kt	sju:pm:kt