2. Порядок призначення та здійснення страхових виплат

Відділення виконавчої дирекції ФСС НВВ розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтере­сованої особи, усіх необхідних документів та приймає рішення у десятиденний строк. Особова справа потерплого (членів його сім'ї) формується у відділенні того району, де знаходиться підприємство, з яким потерпілий був у трудових відносинах та на якому стався нещасний випадок або професійне захворюван­ня. Дане відділення призначає та проводить страхові виплати. ФСС НВВ може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

• навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

• подання роботодавцем або потерпілим свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

— вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Відділення може відмовити у виплаті застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'я­заним з виробництвом, і це встановлено комісією з розслідуван­ня страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

• на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, в разі не­подання ним щороку в грудні документів, якими засвід­чується факт перебування в живих:

• на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на дер­жавному утриманні, за умови, що частка виплати, яка пере­вищує вартість такого утримання, надається особам, які пе­ребувають на утриманні потерпілого;

• якщо з'ясувалося, що виплати призначено на основі неправ­дивих відомостей;

• якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного на­міру заподіяння собі травми;

• якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установлен­ням чи переглядом обставин страхового випадку тощо.

Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для гро­мадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою стра­хової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25% призначеної суми страхової виплати.

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2. одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної пра­цездатності потерпілого;

3. щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4. грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому;

5. виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного за­робітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу;

6. виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

7. одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;

8. щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

9. витрати на поховання потерпілого.

ФСС НВВ також фінансуються пенсії по інвалідності внас­лідок нещасного випадку на виробництві або професійного за­хворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який по­мер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профе­сійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХП.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

У разі настання страхового випадку застрахованій особі ви­плачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для виплати допомоги є виданий в установлено­му порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути по­значка зв'язку хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного за­хворювання за встановленою формою.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на вироб­ництві або професійним захворюванням, призначається і ви плачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому

став­ся страховий випадок, в розмірі 100% втраченої середньої заро­бітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомо­га призначається і виплачується страхувальником за місцем ро­боти, де стався страховий випадок.

Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, в якому вона зареєстрована, з шостого дня тимча­сової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на ви­робництві або професійним захворюванням.

Допомога призначається, якщо застрахована особа зверну­лася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездат­ності або встановлення інвалідності. При зверненні за допомо­гою після шести місяців вона може бути надана лише у виключ­них випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління ФСС НВВ з питань страхових виплат, соціальних по­слуг потерпілим та їх реабілітації.

Одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого

Одноразова допомога потерпілому призначається при вста­новленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездат­ності. Для розгляду справи про призначення одноразової допо­моги до відділення ФСС НВВ подаються: заява потерпілого, акт про нещасний випадок за формою Н-1 (Н-5, П-4), рішення суду про встановлення факту нещасного випадку (якщо було засідан­ня суду), висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності, довідка про середню заробітну плату потерпілого, копія трудо­вої книжки, завірена страхувальником.

ФСС НВВ проводить одноразову страхову виплату потерпі­лому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпі­лим професійної працездатності, але не вище чотирикратного

розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески на дату настання права потерпілого на призначення од­норазової допомоги.

Коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому вста­новлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної пра­цездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншо­го каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із роз­рахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК. При цьому розмір одноразової допомоги не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески.

Приклад

Потерпілому 22 червня 2003 р. встановлено МСЕК стійку втрату про­фесійної працездатності 30% у зв 'язку з професійним захворюванням. 11 серпня 2003р. йому встановлено МСЕК стійку втрату професійної пра­цездатності 15% у зв 'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 10 вересня 1998р. Повторне ушкодження здоров 'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати працез­датності по двох страхових випадках становить 45% (довідка МСЕКвід 11 серпня 2003 р.). Середня заробітна плата перед настанням першого страхового випадку становила 420 грн., перед другим страховим випад­ком — 462 грн. Потерпілий вперше звернувся із заявою 11 серпня 2003р. про нарахування одноразової допомоги по двох страхових випадках. При цьому він вибрав для розрахунку одноразової допомоги середню заробітну плату

462 грн.

1) Розрахунок одноразової допомоги внаслідок професійного захворю­ вання:

462x30= 13860 грн.;

до виплати належить: 10640грн. (2660х 4)

2) Розрахунок одноразової допомоги у зв 'язку з нещасним випадком на виробництві:

462x15 = 6930 грн.

У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'яза­них з виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому МСЕК вищого рівня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження, одноразова допомога не призначається.

При повторному ушкодженні здоров'я працівника з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встанов­лено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини робото­давця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50%.

Потерпілий не має права на призначення одноразової до­помоги, якщо МСЕК встановила втрату професійної праце­здатності до 24 листопада 1992 р. (введення в дію Закону Украї­ни «Про охорону праці»). Якщо потерпілому встановлено МСЕК втрату працездатності до 1 квітня 2001 р., то за призна­ченням одноразової допомоги потрібно звернутися до робото­давця.

ФСС НВВ одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати профе­сійної працездатності в день, установлений постановою відділен­ня. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.