2. Недержавні пенсійні фонди- їх сутність, види та суб’єкти.

Основними суб'єктами недержавного пенсійного забезпе­чення повинні стати недержавні пенсійні фонди. Ними можуть бути юридичні особи, які мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонують та провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду.

Основними причинами участі в НПФ слід вважати:

• для працівника — часткове фінансування роботодавцем вит­рат на утворення майбутньої пенсії, у зв'язку з чим вигідні­ше брати участь у НПФ, ніж фінансувати додаткову пенсію з власних доходів;

• для роботодавця-вкладника корпоративного НПФ перева­ги полягають не тільки у посиленні впливу на персонал че­рез недержавне пенсійне забезпечення, але й у можливості внутрішнього кредитування (інвестування) за рахунок пен­сійних резервів НПФ.

Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. НПФ створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Активи пен­сійного фонду формуються за рахунок пенсійних внесків та до­ходу від їх інвестування.

За видами НПФ можуть утворюватись як відкриті, корпора­тивні та професійні.

Відкритий пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалеж­но від місця та характеру їх роботи.

Корпоративним пенсійним фондом вважається недержавний пенсійний фонд, засновником якого» є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців. До якого мо­жуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками цього фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають у трудових відносинах з його засновниками та роботодавцями -платниками цього фонду.

Професійний пенсійний фонд – це недержавний пенсійний фонд, засновниками якого можуть бути об'єднання юридичних осіб - роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи профспілки або фізичні особи, пов' язані за видом їх професій­ної діяльності. При цьому учасниками такого фонду можуть бути виключно громадяни, пов'язані за видом їх професійної діяль­ності, визначеної у статуті фонду.

Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоратив­них та професійних пенсійних фондів є добровільною. Колектив­ним договором може передбачатися* створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсі йних фондів.

Якщо роботодавець здійснює пенсійні внески на користь всіх своїх працівників, пенсійні контракти укладаються ним з пен­сійним фондом за його вибором. Роботодавець має право вста­новлювати однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх працівників від суми їх заро­бітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку пра­цівників та стажу їх роботи на даному підприємстві.

Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду ма­ють право самостійно сплачувати додаткові внески на свою ко­ристь без обмежень.

Пенсійним фондам забороняєтеся змінювати їх вид та най­менування, зазначені у статуті фонду після реєстрації Держав­ною комісією з регулювання ринків фінансових послуг Украї­ни. Дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійних фондів однакового виду.

Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави і навпаки.

Юридична особа, діяльність якої фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів, має право бути засновником корпоративного пенсійного фонду або здійснювати внески до вже створених фондів лише у законодавчо визначених випадках.

Учасником фонду є фізична особа, на користь якої сплачують­ся пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і яка має право на одержання пенсійних виплат з такого фонду. Учасни­ками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у НПФ є добровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором.

Пенсійні виплати можуть здійснюватися учаснику фонду або його спадкоємцю.

Вкладником фонду є особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника фонду шляхом перерахування коштів до НПФ відповідно до умов пенсійного контракту.

Вкладником може бути сам учасник фонду, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника фонду.

Власністю учасника є накопичені пенсійні кошти в розмірі пенсійних внесків та розподіленого на його користь прибутку фонду. Дані про суму накопичених коштів, що належать кожно­му учаснику фонду, відображаються на індивідуальному пен­сійному рахунку, який ведеться в системі персоніфікованого об­ліку.

НПФ може діяти тільки на підставі статуту, який затверд­жується засновниками фонду. Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учас­ників.

Державна реєстрація пенсійного фонду та видача йому відпо­відного свідоцтва проводяться Державною комісією з регулюван­ня ринків фінансових послуг України. Рішення щодо реєстрації пенсійного фонду приймається протягом ЗО календарних днів після подання всіх встановлених документів.

Засновники пенсійного фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня реєстрації сформувати склад ради фонду. Збори засновників фонду проводяться не рідше одного разу на рік.

Ліквідація НПФ здійснюється на підставі рішення заснов­ників фонду або їх правонаступників за умови виконання усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань щодо спла­ти внесків до фонду та адміністрування фонду.

Недержавне пенсійне забезпечення на основі недержавних пенсійних фондів здійснюється таким чином: (схема – графопроектор)

Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:

• юридична особа, яка надає професійні послуги з адмініст­рування недержавних пенсійних фондів;

• юридична особа — одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;

— компанія з управління активами.

Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адмі­ністрування пенсійних фондів, повинна отримати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцен­зію на провадження такої діяльності.

Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору, який укладається з радою фонду. Він зобов'язаний:

• вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду;

• укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду;

• забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду;

• надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за раху­нок пенсійних активів;

• надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;

• складати звітність, вести облік тощо.

Ведення персоніфікованого обліку учасників НПФ забезпе­чується адміністратором та передбачає ведення індивідуальних пенсійних рахунків учасників фонду. В номері індивідуального пенсійного рахунку використовується ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами:

• компанією з управління активами;

• банком щодо активів створеного ним корпоративного пен­сійного фонду;

• професійним адміністратором, який отримав ліцензію напровадження діяльності з управління активами.

Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, не може бути заснов­ником або пов'язаною особою засновників, зберігача пенсійно­го фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами.

Видача ліцензії на провадження діяльності з управління ак­тивами юридичній особі здійснюється на умовах, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ліцензія видається особі за умови, що вона має оплачений гро­шовими коштами статутний капітал на день державної реєстрації особи, не менший ніж:

1)для компанії з управління активами — сума, еквівалентна 300 тис.євро за офіційним обмінним курсом Національного бан­ку України (НБУ);

2) для особи, що отримала ліцензію на провадження діяль­ності з адміністрування пенсійних фондів, — сума, еквівалентна 500 тис.євро за офіційним обмінним курсом НБУ.

Компанія з управління активами, яка отримала ліцензію, зо­бов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не мен­ше ніж сума, еквівалентна 200 тис. євро; особа, яка отримала ліцензію — на рівні не менше ніж сума, еквівалентна 300 тис. євро.

Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» встановлені обмеження діяльності осіб, що здійснюють управ­ління активами пенсійних фондів. Вони не мають права:

1. використовувати пенсійні активи пенсійного фонду для за­безпечення виконання будь-яких зобов'язань, які не пов'язані з функціонуванням фонду;

2. здійснювати за рахунок активів пенсійного фонду операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, у тому числі цінних паперів, які не можуть бути віднесені до пенсійних активів;

3. від імені пенсійного фонду надавати позику або брати по­зику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок пенсій­них активів фонду;

4. укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з його пов'язаними особами, з іншими пенсійними або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;

5. інвестувати пенсійні активи з порушенням встановлених обмежень;

6) безоплатно відчужувати пенсійні активи.

Особа, що здійснює управління активами пенсійних фондів, несе відповідальність перед фондом всім майном, що належить їй на правах власності. Збитки, завдані учасникам фонду вна­слідок порушень, відшкодовуються за рахунок резервного фон­ду особи, а також іншого майна.

Зберігачем коштів пенсійного фонду може бути банк, який: має ліцензію на здійснення діяльності, не є пов'язаною особою фон­ду, не провадить управління активами створеного ним корпора­тивного пенсійного фонду і не є кредитором адміністратора або осіб, що здійснюють управління активами фонду.

Зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслу­говування пенсійного фонду. НПФ може обслуговуватися тільки одним зберігачем. Усі операції з пенсійними активами фонду здійснюються через зберігача. У нього зберігаються активи у формі цінних паперів та документи, що підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах.

Обов'язками зберігача пенсійного фонду є:

• відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;

• приймання, передача, облік та забезпечення зберігання цінних паперів та документів;

• перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсне­ного адміністратором та особою з управління активами фонду;

— виконання розпорядження адміністратора щодо перераху­вання пенсійних коштів тощо.

Зберігач не може надавати послуги торговця цінними папе­рами (посередника) пенсійному фонду, з яким він уклав договір про обслуговування.

Зберігач не може використовувати активи пенсійного фон­ду, які знаходяться на рахунках, як кредитні ресурси.

При зменшенні протягом року чистої вартості одиниці пен­сійних внесків фонду більш ніж на 20% зберігач повинен повідо­мити про це раду пенсійного фонду, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.