4. Види пенсійних виплат.

Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється фондами, визначаються за пенсійними схема­ми. Вони повинні відображати:

• опис усіх видів та умов здійснення пенсійних виплат;

• порядок визначення розміру пенсійних виплат;

• строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати та по­ рядок їх проведення;

• порядок та строки сплати пенсійних внесків;

• умови та порядок участі у пенсійній схемі;

— права та обов'язки вкладника, учасника фонду за даною пен­сійною схемою.

Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат:

1. Пенсія на визначений строк;

2. одноразова пенсійна виплата.

Розміри пенсійних виплат визначаються, виходячи з сум пен­сійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійно­му рахунку учасника фонду, тривалості виплати та формули роз­рахунку величини пенсії.

Для здійснення пенсійних виплат фондами необхідні такі підстави: досягнення учасником фонду пенсійного віку, визнан­ня його інвалідом, медично підтверджений критичний стан здо­ров'я, виїзд на проживання за межі України, смерть учасника.

Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за його за­явою. Він може бути меншим або більшим від того, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років. Учасник фонду подає адміністратору заяву із зазначенням виду пенсійної ви­плати не пізніше ніж за два місяці до настання пенсійного віку. Виплата пенсії розпочинається з дня досягнення учасником фонду визначеного віку із здійсненням першої виплати протя­гом 45 робочих днів.

Пенсійні виплати з фонду провадяться незалежно від отри­мання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.

Довічні пенсії виплачуються учасникам фондів страховими організаціями. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією з урахуванням вимог законодавчих актів та пенсійного контракту після настан­ня визначеного пенсійного віку. Учасник подає страховій орга­нізації довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсій­них коштів. Кошти можуть бути перераховані до страхової орга­нізації повністю або частково.

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії на основі актуарних розрахунків згідно з сумою, що визначена осо­бою. Адміністратор фонду зобов'язаний перерахувати кошти страховій організації, з якою укладений договір страхування.

Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміні­стратором пенсійного фонду за бажанням учасника. Ця пенсія розраховується, виходячи із строку не менш як десять років від початку здійснення першої виплати.

Для отримання пенсії на визначений строк учасник фонду подає адміністратору заяву. На підставі поданої заяви пенсійні кошти повинні бути перераховані до обраного учасником пен­сійного фонду.

Пенсійна виплата може здійснюватись адміністратором од­норазово на вимогу учасника фонду в разі:

• медично підтвердженого критичного стану здоров'я або на­стання інвалідності учасника фонду;

• коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів надату настання пенсійного віку не досягає мінімального роз­міру суми накопичень, встановлених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

• виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі Ук­раїни.

Пенсійна виплата провадиться одноразово спадкоємцям учасника фонду адміністратором у встановлених законодавством випадках.

Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється однора­зово, учасники фонду, а у разі смерті учасника—його спадкоємці, подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їхнє право на отримання цієї виплати. Розмір виплати визна­чається на основі суми коштів, які обліковуються на індивіду­альному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви на отримання такої виплати.

Держава гарантує дотримання законодавства з метою захис­ту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення. Державний нагляд та контроль у цій сфері здійснюють:

• за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій, банківських установ — Державна комісія з ре­гулювання ринків фінансових послуг України;

• за діяльністю осіб, що провадять управління активами пен­сійних фондів, та зберігачів — Державна комісія з цінних па­перів та фондового ринку;

за дотриманням законодавства про захист економічної кон­куренції — Антимонопольний комітет України

Контрольні запитання

1. У чому полягає значення недержавного соціального страхуван­ня?

2. Як відбувалися становлення та розвиток недержавного пенсій­ного забезпечення?

3. Які системи недержавного пенсійного забезпечення використо­вуються у світовій практиці?

4. Які види НПФ можуть утворюватися?

5. Кого відносять до суб'єктів пенсійного забезпечення на базі не­державних пенсійних фондів?

6. Які обов'язки покладаються на адміністратора НПФ?

7. Охарактеризуйте діяльність компанії з управління активами пен­сійного фонду.

8. Що зобов'язаний робити зберігач пенсійного фонду?

9. Який склад активів пенсійного фонду?

10. Як можуть використовуватися пенсійні активи?

11. Як встановлюється розмір страхових внесків?

12. Які види, умови та строки здійснення пенсійних виплат?

13. Як здійснюється успадкування пенсійних активів?

14. Які органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення?

15.3 яких елементів складається прибуток від інвестування активів пенсійного фонду?

З 2003 р. недержавне пенсійне забезпечення регулюється Зако­ном України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 р. № 1057-Г/, який визначає правові, економічні та організаційні засади цього виду страхування.

Система недержавного пенсійного забезпечення — це скла­дова частина системи накопичувального пенсійного забезпечен­ня, яка грунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язко-вого державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

• недержавні пенсійні фонди (НПФ);

• страхові організації, які уклали договори страхування дові­ чної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

• банківські установи, які уклали договори про відкриття пен­сійних депозитних рахунків;

• вкладники та учасники пенсійних фондів;

• вкладники пенсійних депозитних рахунків;

• фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхуван­ня довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

• засновники пенсійних фондів;

• роботодавці-платники корпоративних пенсійних фондів;

• організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержав­ного пенсійного забезпечення;

• органи державного нагляду і контролю у сфері

недержавно­го пенсійного забезпечення;

• адміністратори пенсійних фондів;

• компанії з управління активами;

• зберігачі;

-- аудитори;

—особи, які надають консультаційні та агентські послуги.