Контрольні запитання

1. Назвіть основні елементи зливової каналізації.

2. Яке призначення оглядових колодязів?

3. Як визначити геометричні параметри траншеї під колектор?

4. Як розрахувати об'єми земляних робіт під час будівництва каналізаційного колектора?

5. Що таке коефіцієнти розпушування, відносного і стандарт­ного ущільнення?

Практичне заняття 2 вибір провідної машини і розрахунок розмірів забою.

Кількість робочих змін (Т_зм) для виконання робіт з будівництва каналізаційного колектора розраховують згідно з формулою для кожного виду робіт 2.1

, (2.1)

де Т_к – кількість календарних діб, протягом яких виконують відпо­відний вид робіт залежно від групи робіт, дні (табл. Б.1 додаток Б);

Т_в − кількість вихідних і святкових днів за період Т_к, днів;

Т_о − кількість днів з опадами більше 5 мм (табл. Б.1 додаток Б);

Т_рем − кількість днів на ремонт і профілактику машин 0,04 Т_к, днів;

Т_орг − простій з організаційних причин 0,045 Т_к, днів;

Т_р − період розгортання спеціалізованого потоку, 3-5 днів;

К_зм − середній коефіцієнт змінності.

К_зм = , (2.2)

де N₁ та N₂ – відповідно: кількість місяців в період будівництва з коефіцієнтом змінності 2,0 та 1,0 (з квітня до серпня – 2,0, останні місяці – 1,0).

Приклад

Згідно з вихідними даними практичного заняття №1 маємо

Т_к = 241 день; Т_в = 42 дні; Т_о = 21 день;

Т_рем = 0,04·241 ≈ 10 днів;

Т_орг = 0,045·241 ≈ 11 днів; Т_р = 2; К_зм = 1.

Т_зм = [241 – (42 + 21 + 10 + 11 + 2)]·1 = 159 днів.

Виходячи з протяжності каналізаційного колектора (L) і тривалості будівництва (Т_зм), визначають можливу мінімальну довжину змінної захватки (L_min).

(2.3)

де L – протяжність каналізаційного колектора, що будується, м;

Т_зм – кількість робочих змін;

L_min = 1000/159 = 6,29 п.м.

Визначимо раціональну довжину захватки

(2.4)

де Т_зм – тривалість зміни, годин;

В – вимірник (100 м);

H_ч – норма часу (табл. Г1.1 додатка Г);

N_зв – кількість осіб у ланці (10).

= 45,42 ≈ 45 п.м./зміну.

Вибір провідної машини потоку (екскаватор).

Основна мета: призначити такий тип машини, необхідні тех­ніч­ні параметри якої дозволяють виконувати роботу із розробки траншеї.

Розробка траншеї екскаватором здійснюється в поздовжньому напрямі – уздовж траншеї, як правило, з одностороннім розташу­ванням відвалу ґрунту (рис. 2.1).

Вибір екскаватора слід провадити за такими критеріями:

а) продуктивність екскаватора повинна забезпечувати необхід­ний темп будівництва, визначуваний чаші усього швидкістю мон­тажних робіт;

б) екскаватор необхідної продуктивності повинен забезпе­чувати просту й економічну технологію розробки траншей, тобто в наведеній на рис. 2.1. схемі повинні виконуватися такі умови:

Рисунок 2.1 – Схема розробки траншеї екскаватором

1. П_зм^max  П_зм^тр

2. R_pозв^max  R_pозв^тр

3. Н_pозв^max  Н_відв+0,4

4. R_коп^max  R_коп^тр

де П_зм^max – максимальна змінна продуктивність екскаватора;

П_зм^тр – необхідна змінна продуктивність екскаватора;

R_pозв^max – максимальний радіус розвантаження для екскаватора;

R_pозв^тр – необхідний радіус розвантаження для екскаватора;

H_pозв^max – максимальна можлива висота розвантаження для екскаватора;

H_відв – висота відвалу ґрунту;

R_коп^max – максимальний можливий радіус копання (різання) для цього екскаватора;

R_коп^тр – необхідний радіус копання (різання) екскаватора.

R_коп^тр = , (2.5)

де r_i – відстань в плані до найбільш віддаленої точки (рис. 2.1), м;

h_i – глибина розташування точок забою, м.

Для точки 1 (рис. 2.1)

R_коп^тр = (2.6)

Для точки 2 (рис. 2.1)

R_коп^тр = r₂, (2.7)

Визначаються розміри забою виходячи з параметрів екскава­тора і розмірів траншеї (рис. 2.1). Найбільша ширина траншеї зверху в найглибшій ділянці ПК 6 при H_тр = 3,70 м дорівнює

,

де В_тр – найбільша ширина траншеї зверху у найглибшій ділянці, м;

b – найменша ширина траншеї по дну, м;

H_ТР – глибина траншеї, м;

n – найбільша допустима крутизна укосів.

Площа поперечного перерізу траншеї

(2.8)

F_тр = (1,86 + 3,70 · 0,85) · 3,70 = 18,52 м².

При односторонньому відвалі площа його поперечного пере­різу з урахуванням коефіцієнта первинного розпушування К_пр і надмірного ґрунту, що відвозиться у відвал (9 %),

F_відв = F_тр · К_пр · (1 – 0,09), (2.9)

де К_пр = p_е /p_н – щільність ґрунту природного складання та насип­ного, кг/м³.

Суглинки, глини – К_пр = 1,24 – 1,32

Піски, супіски – К_пр = 1,08 – 1,17.

Приймаємо максимальні значення.

Для супіску приймаємо К_пр = 1,17.

F_відв = 18,52 · 1,17 · 0,91 = 19,72 м².

Визначається висота відвалу грунту

Н_відв = , (2.10)

де m – крутизна укосу відвалу (1:1)

Н_відв = = 6,28 м,

Н_pозв = 6,28 + 0,4 = 6,68 м.

Перевірка умови 1.