- •3.Структура сучасних екологічних знань.
- •5.Біогеоценоз:визначення, компоненти, приклади.
- •7.Форми взаємодії біотичних факторів.
- •8.Характеристика абіотичних факторів.
- •9. Екологічна валентність
- •10. Визначення популяцій та їх основні параметри
- •11. Просторова та внутрішньо популяційна структури популяцій. Їх динаміка.
- •12. Малий та великий кругообіги. Приклади
- •13. Просторова, функціональна та видова структура екосистем.
- •14. Екологічні піраміди.
- •15. Характеристика біосфери.
- •16. Еволюція біосфери.
- •17.Атмосфера
- •21 Екологічні закони Баррі Коммонера. Пояснити їх
- •49. Економічні методи управління природокористування
- •50. Визначення сплати збору за розміщення відходів
- •51. Визначення сплати збору за забруднення одних об’єктів
- •52. . Визначення сплати збору за забруднення атмосферного повітря
- •53.54.55. Методи визначення збитків від забруднення атмосферного повітря(водних об’єктів, земельних ресурсів)
- •56. Визначення загальноекономічних збитків від забруднення нпс
- •57. Економічна і соціальна ефективність природоохоронних заходів. Методи розрахунку економічного ефекту
- •58. Принципи природоохоронних заходів.
- •59. Основні причини екологічної кризи в україні
- •60. Екологічні проблеми України після аварії на чаес.
- •61. Регіональні екологічні проблеми
- •62. Стан природних ресурсів в Україні
- •63. Природокористування та охорона довкілля в законодавстві україни
- •66. Принципи кзу «Про охорону нпс»
- •68.Завдання та функції міністерства охорони нпс україни
- •69.Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля.
- •70.Державне управління в галузі охорони нпс та раціонального природокористування
- •71. Формування екологічної культури населення. Важливість екоосвіти та виховання населення.
53.54.55. Методи визначення збитків від забруднення атмосферного повітря(водних об’єктів, земельних ресурсів)
І – коли відомі маси полютантів:
З=За+Зв+Зг
З – комплексна величина збитків від забруднення нпс
За – економічні збитки від забруднення атмосферного повітря
Зв - економічні збитки від забруднення водних об’єктів
Зг - економічні збитки від забруднення грунтів
За=f1*f2*Зп*Mb
Зв= L*Зп* Mb
Зг= q*Зп* Mb
f1 – коригувальний коефіцієнт який враховує розташування джерела викиду і кількість населення якому завдаються збитки
f2 – коефіцієнт, який враховує приведену висоту факела викиду
Зп - питомі збитки від викиду 1т полютанту
Mb – фактична маса викиду т
L – коефіцієнт, який враховує водозабезпеченість регіону
Q – коефіцієнт, який враховує родючість земельних ресурсів
56. Визначення загальноекономічних збитків від забруднення нпс
ІІ – коли відомі фактичні концентрації полютантів:
ЕЗ=Ззні*R+Зкгі* R+Зсгі*S+Зорі*Ф
Ззні – питомі збитки що завдаються здоровю населення в наслідок забруднення і(ітим) полютантом в певній концентрації.
R – кількість чоловік в зоні впливу об’єкта забруднення
Зкгі – питомі збитки що завдаються комунальному господарству в наслідок забруднення і(ітим) полютантом в певній концентрації.
Зсгі – питомі збитки що завдаються сільському та лісовому господарству в наслідок забруднення і(ітим) полютантом в певній концентрації.
S – площа лісових та сільськогосподарських одиниць
Зорі – питомі збитки промисловості в наслідок забруднення і(ітим) полютантом в певній концентрації.
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів.
57. Економічна і соціальна ефективність природоохоронних заходів. Методи розрахунку економічного ефекту
Економічний ефект будь-якого природоохоронного заходу визначається різницею відвернених економічних збитків і затрат на здійснення даного заходу.
Р=П-З
Р – економічний ефект
П – величина відвернених економічних збитків
З – затрати на здійснення природоохоронного заходу
П=Збф-Збм
Збф – фактичні збитки
Збм – можливі збитки
З=С+Ен*К
С – експлуатаційні витрати
Ен – коефіцієнт оборотності капіталовкладень
К – капіталовкладення в даний природоохоронний захід.
58. Принципи природоохоронних заходів.
Головні питання економіки природокористування пов’язані з вибором раціонального співвідношення природоохоронних затрат й прийнятного економічного збитку та визначення ефективності природоохоронних витрат. Іншими словами, це пошук суспільного компромісу між економічним розвитком та природоохоронною діяльністю. Макроекономічний аналіз співвідношення природоохоронних витрат та еколого-економічних збитків свідчить про наявність певного оптимуму, де суспільні витрати, пов’язані із забезпеченням належної якості довкілля, є мінімальними відповідно до розвитку продуктивних сил. Це — так званий економічний оптимум забруднення навколишнього середовища. Економічний оптимум забруднення навколишнього середовища являє собою усталений баланс (відповідність) між природоохоронними витратами та природоохоронними збитками, тобто граничні природоохоронні витрати дорівнюють граничним збиткам. Граничні збитки характеризують той додатковий збиток, який формується додатковим обсягом забруднення.
Суспільство обирає той чи інший рівень природоохоронних витрат відносно певних принципових позицій щодо стратегії підтримки якості навколишнього середовища. Основними стратегіями вважаються три наступні: екстенсивна, економічна та глобальна.
Одним з основних критеріїв результативності екологічної політики за будь-якою стратегією є досягнення високої ефективності природоохоронних заходів. Ефективність природоохоронних заходів визначається через аналіз витрат і вигод від реалізації проекту. Тут доцільно зробити принципове зауваження: треба чітко розрізняти ефект і ефективність. Ефективність господарського проекту доцільно розглядати з урахуванням усіх витрат та довгострокових наслідків. На рівні короткострокових спостережень чи найближчих досягнутих цілей проект може характеризуватися певним економічним ефектом. В той же час аналіз довгострокових (пролонгованих у часі) наслідків може змінити оцінку на протилежну. Наприклад, протягом 70—80-х років минулого століття держава витратила великі кошти на меліоративні програми, але кінцевий результат — підвищення врожайності — був зведений нанівець екологічними наслідками, які змусили залучати додаткові кошти у розв’язання нових екологічних і господарських проблем, підтримувати високий рівень врожайності ресурсомісткими заходами. Тобто з урахуванням довгострокових цілей і результатів меліоративні проекти виявились збитковими попри короткий позитивний ефект. Отже, «ефект» характеризує раптовий, «точковий» результат, а «ефективність» — комплексний, всебічний, перевірений часом. Завдання адекватного аналізу ефективності проектів, пов’язаних з втручанням у природні системи, набуває особливого значення. Поряд з тим, природоохоронні заходи теж потребують ґрунтовного дослідження їх соціально-економічної ефективності.
До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів, а саме: 1) будівництво та експлуатація очисних, знешкоджувальних споруд та обладнання; 2) розвиток мало- і безвідходних технологічних процесів та виробництв; 3) розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог; 4) рекультивація земель; 5) заходи боротьби з ерозією ґрунтів; 6) заходи з охорони й відтворення флори і фауни; 7) охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.
З державного бюджету інвестуються переважно значні програми та проекти природоохоронного загально-цільового призначення, а саме: державні програми ліквідації наслідків промислових аварій та стихійних лих, державні територіальні й галузеві перспективні та поточні плани з охорони й відтворення природних ресурсів, державні плани і кошторис на ведення заповідного господарства та організацію заповідної справи в цілому у заповідниках, природних парках, пам’ятках природи, заказниках тощо. Капіталовкладення на ці заходи були у минулі роки незначними, часто виділялися за залишковим принципом. Так, за період із 1973 р. по 1975 р. вони становили 917 млн крб, у 1976 — 1980 рр. — 1169 млн, у 1981—1985 рр. — 1864 млн, у 1989 р. — 510 млн крб, а в 2001 році у середніх порівняльних цінах капіталовкладення становили приблизно 161,5 млн крб (491,6 млн грн).
Принципи природоохоронних заходів
До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів, а саме: 1) будівництво та експлуатація очисних, знешкоджувальних споруд та обладнання; 2) розвиток мало- і безвідходних технологічних процесів та виробництв; 3) розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог; 4) рекультивація земель; 5) заходи боротьби з ерозією ґрунтів; 6) заходи з охорони й відтворення флори і фауни; 7) охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.
