Розділ 1 теоретико-методологічні основи оцінки рентабельності підприємства

1.1. Поняття рентабельності та значення її аналізу для діяльності підприємства

Для оцінки господарсько-фінансової діяльності підприємства, ефективності виробництва всієї продукції та окремих її видів недостатньо використовувати лише показники прибутку. Для оцінки інтенсивності та ефективності виробництва використовують показники рентабельності. Вони повніше, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати діяльності, оскільки їх величина показує співвідношення прибутку з наявними або використаними ресурсами.

Рентабельність (від нім. rentabel - дохідний, прибутковий) - відносна характеристика фінансового результату діяльності підприємства, що комплексно відображає ефективність використання ним матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Питанням щодо сутності поняття "рентабельність" та методики її визначення досліджували багато науковців.

Зокрема, Г.І. Андрєєва, А.М. Штангрет та О.І.Копилюк зосереджують увагу на питанні рентабельності підприємства у навчально-методичному посібнику "Економічний аналіз". Г.І. Андрєєва зазначає, що показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат тощо [3, 35].

М.Я. Коробов вважає, що прибутковість, тобто ефективність використання капіталу, має назву рентабельність [7, 22]. Отже, попередньо зазначені автори дають більш розширену інтерпретацію поняття "рентабельність".

Т.О. Примак вважає, що прибутковість показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати відносним показником – рентабельністю. Відносні показники мають ту перевагу, що вони не перебувають під впливом інфляції, оскільки являють собою різні співвідношення прибутку та вкладеного капіталу. Такі показники характеризують прибуток, який отримуємо з кожної гривні засобів, що вкладаються в підприємство.

П.Я. Попович зазначає, що рентабельність – це показник, який дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впивають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства [13, 15].

Отже, виходячи з вище сказаного, можемо сформувати таке визначення: рентабельність – у найширшому, найзагальнішому понятті означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у коефіцієнтах або відсотках. Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. У порівнянні з абсолютними показниками прибутку, показникам рентабельності властиві наступні переваги:

• ­вони мають більш широкі можливості порівняння: співставлення абсолютних показників прибутку підприємств з різними обсягами діяльності, кількістю персоналу, тощо не дає можливості проводити об'єктивну оцінку;

• ці показники меншою мірою знаходяться під впливом інфляційних процесів.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної); вони більш повно, чим прибуток, характеризують узагальнюючі результати господарювання.

Рентабельність є показником, що комплексно характеризує ефективність діяльності підприємства. На його підставі можна оцінити ефективність управління підприємством, оскільки отримання високого прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності і оперативності управлінських рішень, які приймаються. Тому рентабельність можна розглядати як один із критеріїв якості управління суб'єктом господарювання.

По значенню рівня рентабельності можна оцінити довгострокове благополуччя підприємства, тобто здатність підприємства одержувати достатній прибуток на здійснені інвестиції. Для власників капіталу підприємства даний показник є більш привабливим індикатором, ніж показники фінансової стійкості і ліквідності, які визначаються на основі співвідношення окремих статей балансу.

У зв'язку з тим, що показники рентабельності визначають зв'язок між сумою прибутку та величиною вкладеного капіталу, вони можуть бути використані в процесі прогнозування прибутку підприємства. Оцінка передбачуваного прибутку базується на рівні прибутковості за попередні періоди з урахуванням прогнозованих змін.

Крім того, велике значення рентабельність має для ухвалення рішень у області інвестування, планування, при складанні кошторисів, координуванні, оцінці і контролі діяльності підприємства.

Отже, показники рентабельності використовують для:

• оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів;

• оцінки ціноутворення та інвестиційної політики підприємства;

• порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію;

• вибору варіантів формування асортименту і структури виробництва продукції;

• аналізу раціональності виробництва продукції.

Узагальнюючи викладене вище, необхідно підкреслити, що значення аналізу рентабельності полягає в оптимізації процесу управління основною діяльністю підприємства шляхом наукового обґрунтування резервів підвищення її ефективності.

Задачі аналізу рентабельності підприємства:

• оцінка виконання визначених параметрів рентабельності підприємства (плану, прогнозу тощо);

• вивчення динаміки показників рентабельності;

• виявлення і кількісний вимір впливу факторів на показники рентабельності підприємства;

• пошук резервів зростання рентабельності роботи підприємства;

• обґрунтування та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Основним джерелом інформації щодо оцінки рентабельності роботи суб'єктів господарювання є форми 1 та 2 фінансової звітності підприємства. У формі 1 "Баланс" (дод. А) містяться дані щодо ресурсів підприємства, які використовуються для отримання доходу та прибутку. Форма 2 "Звіт про фінансові результати" (дод. Б) містить інформацію щодо чистого прибутку підприємства та витрат (за видами діяльності та елементами), які були здійсненні для отримання доходу та відповідного прибутку. Також на підприємстві є "Звіт про рух грошових коштів" (дод. В), "Звіт про власний капітал" (дод. Г) та "Звіт Примітки до річної фінансової звітності" (дод. Д). Співвідношення прибутку з витратами та ресурсами характеризує ефективність їх використання, тобто саме рентабельність.

Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться за групами відносних показників, наведеними на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Класифікація відносних показників ефективності діяльності

Проаналізуємо ефективність діяльності українських підприємств за останні три роки. Спочатку дослідимо динаміку фінансових результатів діяльності підприємств України (табл. 1.1).

Як показують дані табл. 1.1, понад 40% українських підприємств працює збитково, тобто має проблеми із забезпечення рентабельності своєї діяльності.

Таблиця 1.1

Чистий прибуток підприємств України за січень-вересень 2010-2012 років

млн.грн.

Період	Чистий прибуток (збиток)	Підприємства, які отримали прибутки		Підприємства, які отримали збитки
		у % до загальної кількості підприємств	фінансовий результат	у % до загальної кількості підприємств	фінансовий результат
січень-вересень 2010 року	17822,5	53,7	76351,2	46,3	58528,7
січень-вересень 2011 року	55065,6	57,4	123905,3	42,6	68839,7
січень-вересень 2012 року	8673,5	58,8	90052,5	41,2	81379

Зокрема, за 9 місяців 2010 року збиток отримали 46,3 % загальної кількості господарюючих суб'єктів, за 9 місяців 2011 року  42,6 %, за 9 місяців 2012 року  41,2 %. При цьому, загальна сума збитків зростає із 58528,7 млн. грн. у 2010 році до 68839,7 млн. грн. у 2011 році, та до 81379 млн. грн. у 2012 році. Натомість розмір чистого прибутку зменшується.

Крім того, рівень рентабельності українських підприємств протягом досліджуваного періоду є досить низьким (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Динаміка рентабельності операційної діяльності українських підприємств за видами економічної діяльності за 2010-2012 роки

%

Вид економічної діяльності	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення (+/-) звітного періоду до
				2010 року	2011 року
1	2	3	4	5	6
В середньому, у т.ч.:	4,0	5,9	4,5	0,5	-1,4
 сільське господарство, мисливство, лісове господарство	23,2	23,6	23,5	0,3	-0,1
 промисловість	3,6	4,7	3,5	-0,1	-1,2
 будівництво	-1,2	0,8	0,6	1,8	-0,2

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4	5	6
 торгівля;  ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	9,8	15,0	14,9	5,1	-0,1
 діяльність готелів та ресторанів	-1,8	-0,1	1,6	3,4	1,7
 діяльність транспорту та зв’язку	7,2	7,5	11,4	4,2	3,9
 фінансова діяльність	3,2	6,3	3,6	0,4	-2,7
 операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	-4,2	-0,7	-0,5	3,7	0,2
 освіта	6,7	8,6	7,8	1,1	-0,8
 охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	3,9	2,7	5,5	1,6	2,8
 надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	-14,8	-13,8	-16,2	-1,4	-2,4

З наведених у таблиці даних можна зробити висновок, що рентабельність операційної діяльності вітчизняних підприємств становила у 2010 році 4 %, у 2011 році  5,9 %, а у 2012 році  4,5 %. Галузями, які протягом останніх трьох років є найбільш прибутковими, є сільське господарство, мисливство та лісове господарство (рентабельність операційної діяльності становить трохи більше 23 %), торгівля;  ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (рентабельність зростає із 9,8 % 2010 році до 15,0 % у 2011 році, та залишається майже без змін у 2012 році) та освіта (у 2010 році рентабельність операційної діяльності становила 6,7 %, у 2011 році  8,6 %, у 2012 році  7,8 %). Нерентабельними є операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (збитковість підприємств цього виду діяльності у 2010 році становила 4,2 %, у 2011 році  0,7 %, у 2012 році  0,5 %) та надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту (збитковість є найбільшою серед видів економічної діяльності і у 2010 році становила 14,8 %, у 2011 році  13,8 %, у 2012 році  16,2 %).

Наочно динаміка рентабельності (збитковості) операційної діяльності вітчизняних підприємств за останні три роки представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Динаміка рентабельності операційної діяльності українських підприємств

Отже, оцінка рентабельності українських підприємств та пошук резервів її підвищення є дуже актуальним для вітчизняної економіки, адже добробут держави залежить від успіху окремого підприємства.

Можна зробити висновок, що рентабельність  це найбільш узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва підприємства, який відображає кінцеві результати його господарської діяльності. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність чи недостатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво та реалізацію та взагалі на фінансово - господарську діяльність підприємства. При визначенні показників рентабельності, прибуток співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання.У наступному підрозділі розглянемо механізм розрахунку рентабельності підприємства.