- •10.1. Сутність торговельно-посередницької діяльності
- •10.2. Види посередників в зовнішньоекономічній діяльності
- •10.3. Торгово-посередницькі операції в зовнішньоекономічній діяльності
- •10.1. Цінова політика підприємства в зовнішньоекономічній діяльності та фактори впливу на неї
- •10.2. Зовнішньоторговельні та світові ціни
- •10.3. Трансфертні ціни в зовнішньоекономічній діяльності
- •10.4. Контрактні ціни та особливості їх встановлення
- •13.1. Поняття та особливості зовнішньоекономічних контрактів
- •13.2. Зміст і характеристика основних умов контракту
- •13.2. Базисні умови контрактів (умови «інкотермс»)
- •13.4. Валютні умови зовнішньоторговельних контрактів
13.2. Базисні умови контрактів (умови «інкотермс»)
База ціни спирається на систему «ІНКОТЕРМС» – збірник тлумачення міжнародних комерційних термінів, розроблених Міжнародною торговельною палатою. За останньою класифікацією «ІНКОТЕРМС-2000» всі базисні умови розбиваються на чотири групи, що об’єднують 13 базисних цін. Усі ціни розподіляють обов'язки між продавцем і покупцем із навантаження-розвантаження, транспортування, страхування, упакування і маркування, оформлення комерційної та іншої документації, оплати експортних та імпортних платежів і т. д. Тобто умови «ІНКОТЕРМС-2000» визначають, яким чином продавець і покупець розподіляють відповідальність, витрати та ризик при здійсненні контракту.
Застосування термінів ІНКОТЕРМС дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство, різну практику здійснення торгових операцій і т.д., досягти однакового розуміння своїх зобов'язань по постачанню товару, уникнути непотрібної витрати часу на узгодження і детальний опис у договорі купівлі-продажу умов постачання товару, звести до мінімуму можливі суперечки в зв'язку з неправильним розумінням, тлумаченням умов постачання товару і запобігти в зв'язку з цим збоїв в постачанні.
В Україні базисні умови поставок регламентуються правилами «Інкотермс» у редакції 1990 р., хоча у світовій практиці вже використовуються правила в редакції 2000 р. Правила містять 13 базисних умов поставки, які можна поділити на чотири групи: E, F, C і D (табл. 10.2).
Перша група «E» містить тільки одну умову (EXW) — «франко-завод», за якою практично всі витрати і ризики з доставки товару до місця призначення несе покупець. Продавець лише надає товар на своєму заводі (складі) і навіть не несе відповідальності за його навантаження.
Класифікація умов «ІНКОТЕРМС—2000»
Група |
Обов’язки продавця |
Умови Інтеркомс |
Транспорт (вид перевезень) |
|
||
Скорочена Міжнародна назва |
Український еквівалент |
Будь-який |
Тільки водний |
|||
E |
Відправлення товару |
EXW |
Франко-завод (місце зазначене) |
+ |
|
|
F |
Основні витрати на перевезення не оплачені |
FCA |
Франко перевізник (місце зазначене) |
+ |
|
|
FAS |
Франко вздовж борту судна (порт доставки зазначений) |
|
+ |
|||
FOB |
Франко-борт (порт відвантаження зазначений) |
|
+ |
|||
C |
Основні витрати на перевезення оплачені |
CFR |
Вартість і фрахт (порт призначення зазначений) |
|
+ |
|
CIF |
Вартість, страхування і фрахт (порт призначення зазначений) |
|
+ |
|||
CPT |
Перевезення оплачене до (…місце призначення зазначене) |
+ |
|
|||
CIP |
Перевезення і страхування оплачені до (…місце призначення зазначене) |
+ |
|
|||
D |
Доставка товару |
DAF |
Поставка до кордону (…місце зазначене) |
+ |
|
|
DES |
Доставлено франко-строп судно (…порт призначення зазначений) |
|
+ |
|||
DEQ |
Доставлено франко-набережна, мито сплачене (…порт призначення зазначений) |
|
+ |
|||
DDU |
Доставлено, мито сплачене (…місце призначення зазначене) |
+ |
|
|||
DDP |
Доставлено, мито сплачене (…місце призначення зазначене) |
+ |
|
|||
Друга група «F» - основний фрахт не сплачений - об’єднує три базисні умови (FCA, FAS, FOB), згідно з якими продавець повинен доставити товар перевізнику, якого визначає покупець.
Група «F» включає такі умови:
1. FСА — франко-перевізник — за цієї умови обов'язки про¬давця щодо доставки вважаються виконаними після передачі то¬вару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність переві¬зника, вказаного покупцем, у визначеному місці і пункті. Якщо за торговельним звичаєм щодо укладення контракту з перевізником потрібна допомога продавця, то продавець може діяти на ризик і за рахунок покупця. Ця умова застосовується для будь-якого ви¬ду транспорту.
2. FАS — франко вздовж борту судна — умова, яка визнає ви¬конаними обов'язки продавця, коли товар розміщується вздовж борту судна на причалі чи на ліхтерах у зазначеному порту від¬вантаження.
3. FОВ— франко-порт— умова, яка означає, що обов'язок продавця щодо доставки виконано після того, як товар передано через поручні судна у визначеному порту відвантаження і вима¬гає від продавця митного очищення товару на експорт.
Третя група «С» - основний фрахт сплачений - містить чотири умови (CFR, CIF, CPT, CIP), за якими продавець оплачує перевезення товару до вказаного в контракті місця і не несе витрати та ризики, що пов’язані з пошкодженням або втратою вантажу.
До групи С входять чотири умови:
1. СFR — вартість і фрахт — умова, яка визнає, що продавець повинен відшкодувати витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до визначеного порту.
2. СІF — вартість, страхування, фрахт — умова, яка означає, що продавець має такі самі обов'язки, як і в СFR, крім цього, він повинен забезпечити морське страхування проти ризику покупця від втрати товару при перевезенні. Продавець складає договір страхування і оплачує страхову премію.
3. СРТ— перевезення до...— умова, яка означає, що про¬давець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного міс¬ця призначення. Ризик пропажі або пошкодження товару, а та¬кож додаткові витрати, обумовлені обставинами, які вини¬кли після поставки товару перевізникові, переходять від про¬давця до покупця після поставки товару на зберігання перевіз¬никові.
4. СІР— перевезення та страхування оплачені до...— умова, яка означає, що продавець має такі самі обов'язки, як і в попере¬дній умові, але додатково він повинен забезпечити страхування вантажу проти ризику покупця від втрати або пошкодження то¬вару від перевезення. Продавець укладає договір страхування і сплачує страхову премію.
До четвертої групи «D» - прибуття - входять п’ять базисних умов поставки (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), які характеризують максимальні обов’язки та відповідальність продавця. За цими умовами він несе всі витрати і ризики, які пов’язані з доставкою товару до країни покупця.
До групи «D» входять такі умови:
1. DAF — поставлено до кордону — це умова, яка означає, що обов'язок продавця щодо доставки виконаний, коли товар, очи¬щений від мита, передається на експорт у визначеному пункті і місці на кордоні, але до митного кордону сусідньої країни. Тут важливо, щоб кордон, про який йдеться, був конкретно визначе¬ний із зазначенням найменування пункту і місця.
2. DES — поставлено франко-судно. Обов'язок продавця ви¬конаний після того, як товар передається покупцеві на борту суд¬на не очищеним від мита на імпорт у визначеному порту призна¬чення. Застосовується для морського і річкового транспорту.
3. DEQ — доставлено франко-причал. Обов'язок продавця ви¬конано після того, як він надає товар у зазначеному порту при¬значення очищеним від мита на імпорт.
4. DDU — поставлено, мито не сплачено. Обов'язок продавця виконано після того, як він надає товар у розпорядження покуп¬цеві у зазначеному місці в країні імпорту. Застосовується незале¬жно від виду транспорту.
5. DDР — поставлено, мито сплачено. Обов'язок продавця виконано після того, як він надав товар у зазначеному місці краї¬ни імпорту. За цією умовою максимальні зобов'язання має про¬давець.
