- •Класифікація природних резервуарів за генезисом і складом.
- •Генезис теригенних порід-колекторів. Їх основні генетичні групи.
- •3.1. Класифікація теригенних порід.
- •4.1 Поширення теригенних порід в геологічних формаціях
- •5.1 Грубоуламкові теригенні породи. Генезис, поширення, мінеральний склад
- •6.1 Дрібноуламкові теригенні породи. Класифікація, генезис, поширення в геологічних формаціях
- •7.1. Мінеральний склад піщаних порід
- •8.1. Мінеральний склад алевритових порід
- •9.1. Склад уламкових породоутворювальних мінералів у піщаних породах
- •10. Склад аутигеннх породоутворювальних мінералів в піщаних та алевритистих породах.
- •11. Мінеральні типи цементів теригенних порід колекторів
- •12.Хімічний склад основних типів уламкових порід
- •13.1. Класифікація цементів піщаних порід.
- •Поровий.
- •14.1. Методи дослідження піщаних і алевритових порід.
- •15.1. Гранулометричний склад основних типів теригенних порід.
- •16) Обкатаність уламків та значення ступеню обкатаності для генетичних і палеогеографічних реконструкцій.
- •17) Морфологія, склад і структурні типи цементів теригенних порід-колекторів
- •18) Пористість та проникність теригенних порід-колекторів. Методи вивчення.
- •19. Поширеність піщаних порід в осадовому чохлі фанерозою України
- •Ордовицька система (о)
- •Девонська система (d)
- •Середній відділ (d2)
- •20. Класифікація та поширеність карбонатних порід в геологічних формаціях.
- •21. Класифікація, генезис та речовинний склад вапняків.
- •3.2 Сучасні карбонатні осадки. Їх класифікація та поширення в басейнах седиментації.
- •12.2. Класифікація, генезис, умови залягання, та поширення доломітів
- •1.2. Роль карбонатних порід, як колекторів нафти і газу
- •2.2 (25) Складові частини карбонатних порід.
- •10.2 (26) Структури і текстури карбонатних порід.
- •9.2 (27) Пористість карбонатних порід. Фактори, що впливають на пористість.
- •28) Первинна та вторинна пористість карбонатних порід. Процеси, що ведуть до появи вторинної пористості.
- •29) Проникність карбонатних порід.
- •30) Зв’язок геометрії порового простору і проникності нафти і газу в карбонатних породах.
- •31. Білет № 5.2 Вугленосні колектори
- •32. Білет № 6.2 Соленосні і гіпсові колектори
- •33 Білет № 13.2Флішові нафтогазоносні фації
- •34. Тріщинуваті породи різного складу, як можливі колектори нафти і газу
- •35. Поширення карбонатних порід в геологічних формаціях України
- •36. Методи дослідження грубоуламкових г.П.
7.1. Мінеральний склад піщаних порід
Переважаючими компонентами уламкової частини піщаних порід є кварц, що часто складає від 50 до 90% і більше всієї уламкової частини, і польові шпати. Серед останніх переважають калієві відміни (мікроклін і ортоклаз), а також плагіоклази, близькі за складом до альбіт-олігоклазу.
Крім кварцу і польових шпатів істотну, а часто переважну роль в уламковій частині піщаних порід відіграють так звані літичні компоненти, або фрагменти (уламки) материнських порід. Серед уламків материнських порід можна виділити три генетичних типи.
Уламки магматичних порід. Частіше за все це уламки вулканічного скла (ізотропні при схрещених ніколях) або основної маси ефузивних порід з характерною гіалопілітовою (андезитовою), трахітовою або фельзитовою структурою.
Уламки метаморфічних порід звичайно представлені фрагментами серицитових або хлоритових сланців, а також кварцитовидними уламками, складеними мозаїчним гранобластовим агрегатом кварцу.
Уламки осадових порід. Серед них особливо характерні фрагменти кременистих порід, представлені тонко- або мікрокристалічною масою халцедону та кварцу, а також уламки алевритово-глинистих і карбонатних порід.
Також серед уламкових зерен піщаних порід у вигляді незначної домішки (звичайно не більше за 0,1%, рідко 1 – 2%) присутні так звані акцесорні мінерали (циркон, титаніт, рутил, турмалін, дістен і ряд інших).
8.1. Мінеральний склад алевритових порід
За мінеральним складом уламкової частини більшість алевролітів є суттєво кварцовими відмінами порід. Частіше за все це олігоміктові алевроліти, в яких вміст уламкового кварцу складає від 50 до 90%, а вміст уламків польових шпатів і материнських порід (звичайно кременистих, глинистих або фельзитової маси ефузивів) не переважають 25%. Для уламкових зерен алевритового розміру (0,05 – 0,005 мм), особливо для кварцу, характерні погана обкатаність, неправильна і гострокутна форма. Відсутність обкатаності у алевритових часток пов’язана, мабуть, з їх малими розмірами і, отже, малою масою з незначною енергією удару зіткнень при перенесенні, тобто відсутністю обколювання та обкочування.
Характерними компонентами алевролітів є частки глинистих мінералів, листочки слюди і хлорит. Домішка глинистого матеріалу може складати до 20-30-40 % і більше, утворюючи переходи до алевритових глин (аргілітів). Цементами алевролітів служать кременисто-глиниста або хлоритово-глиниста маса, кальцит, сидерит, гідроокисли заліза та інші аутигенні мінерали.
9.1. Склад уламкових породоутворювальних мінералів у піщаних породах
У хімічному відношенні піщані породи характеризуються високим вмістом кремнезему, іноді підвищеною кількістю глинозему і заліза.
В основу мінералогічної класифікації піщаних порід покладено склад уламкових зерен. За цією ознакою виділяються мономінеральні, олігоміктові і полімінеральні породи. До мономінеральних відносяться широко поширені кварцеві, порівняно рідко зустрічаються польовошпатові і глауконітові піски і пісковики. До олігоміктових відносяться – кварцово –польовошпатові, польовошпат – кварцові, глауконіт – кварцові та інші піщані породи. Полімінеральні різновиди представлені аркозами, грауваками і породами змішаного складу.
Аркозами, або аркозовими пісковиками, називають піщані породи, що складаються з кварцу, польових шпатів і слюди. Вони являють собою продукти руйнування гранітів і гнейсів. Вміст польових шпатів в аркозах більше 20%, присутні також уламки порід (невелика кількість) і цемент, який звичайно представлений гідрослюдою, каолінітом або карбонатами.
Грауваками спочатку називали пісковики, що складаються з уламків основних вивержених порід, що мають великий розмір часток і погане сортування матеріалу. Такі уявлення збереглися і у ряду сучасних авторів. Американські дослідники під грауваками розуміють пісковики, які вміщують окрім кварцу і польових шпатів значну кількість уламків гірських порід незалежно від їх складу, а також значну кількість глини. В даний час під грауваками слід розуміти пісковики, що містять кварц, польові шпати, слюди, уламки різних гірських порід і цементуючу речовину. Уламків гірських порід міститься не менше 20%, цементом служить глина та продукти зміни уламкових зерен: серицит, хлорит, цеоліти та інші.
Перехідні породи між аркозамі і грауваками являють собою літоїдні (або літичні) аркози, або польовошпатові грауваки . Піщані породи, у складі яких всі три компонента (уламки порід, кварц і польовий шпат) містяться в кількості більше 20%, відносяться до змішаних і можуть бути названі аркозо – грауваками.
