- •Класифікація природних резервуарів за генезисом і складом.
- •Генезис теригенних порід-колекторів. Їх основні генетичні групи.
- •3.1. Класифікація теригенних порід.
- •4.1 Поширення теригенних порід в геологічних формаціях
- •5.1 Грубоуламкові теригенні породи. Генезис, поширення, мінеральний склад
- •6.1 Дрібноуламкові теригенні породи. Класифікація, генезис, поширення в геологічних формаціях
- •7.1. Мінеральний склад піщаних порід
- •8.1. Мінеральний склад алевритових порід
- •9.1. Склад уламкових породоутворювальних мінералів у піщаних породах
- •10. Склад аутигеннх породоутворювальних мінералів в піщаних та алевритистих породах.
- •11. Мінеральні типи цементів теригенних порід колекторів
- •12.Хімічний склад основних типів уламкових порід
- •13.1. Класифікація цементів піщаних порід.
- •Поровий.
- •14.1. Методи дослідження піщаних і алевритових порід.
- •15.1. Гранулометричний склад основних типів теригенних порід.
- •16) Обкатаність уламків та значення ступеню обкатаності для генетичних і палеогеографічних реконструкцій.
- •17) Морфологія, склад і структурні типи цементів теригенних порід-колекторів
- •18) Пористість та проникність теригенних порід-колекторів. Методи вивчення.
- •19. Поширеність піщаних порід в осадовому чохлі фанерозою України
- •Ордовицька система (о)
- •Девонська система (d)
- •Середній відділ (d2)
- •20. Класифікація та поширеність карбонатних порід в геологічних формаціях.
- •21. Класифікація, генезис та речовинний склад вапняків.
- •3.2 Сучасні карбонатні осадки. Їх класифікація та поширення в басейнах седиментації.
- •12.2. Класифікація, генезис, умови залягання, та поширення доломітів
- •1.2. Роль карбонатних порід, як колекторів нафти і газу
- •2.2 (25) Складові частини карбонатних порід.
- •10.2 (26) Структури і текстури карбонатних порід.
- •9.2 (27) Пористість карбонатних порід. Фактори, що впливають на пористість.
- •28) Первинна та вторинна пористість карбонатних порід. Процеси, що ведуть до появи вторинної пористості.
- •29) Проникність карбонатних порід.
- •30) Зв’язок геометрії порового простору і проникності нафти і газу в карбонатних породах.
- •31. Білет № 5.2 Вугленосні колектори
- •32. Білет № 6.2 Соленосні і гіпсові колектори
- •33 Білет № 13.2Флішові нафтогазоносні фації
- •34. Тріщинуваті породи різного складу, як можливі колектори нафти і газу
- •35. Поширення карбонатних порід в геологічних формаціях України
- •36. Методи дослідження грубоуламкових г.П.
15.1. Гранулометричний склад основних типів теригенних порід.
Розмір уламків, мм |
Характер уламків і порід |
|||
Уламки кутасті, необкачені |
Уламки овальні, обкатчені |
|||
Сипка порода |
Зцементована порода |
Сипка порода |
Зцементована порода |
|
> 200 |
Необкачені валуни |
Валунна брекчія |
Брили |
Бриловий конгломерат |
200-10 |
Щебінь |
Брекчія |
Галька |
Конгломерат |
10-2 |
Жорства (дрества) |
Жорствяник (дресвяник) |
Гравій |
Гравеліт |
2-0,05 |
Пісок |
Пісковик |
Пісок |
Пісковик |
0,05-0,0005 |
Алеврит |
Алевроліт |
Алеврит |
Алевроліт |
Білет №11, 2
16) Обкатаність уламків та значення ступеню обкатаності для генетичних і палеогеографічних реконструкцій.
Обкатаність - дуже важливий показник генетичної приналежності уламкової гірської породи. Ступінь обкатаності вказує на дальність і спосіб транспортування уламкового матеріалу, а також може служити і пошуковим критерієм при розвідці корисних копалин, особливо - розсипних.
Уламки мають 4 ступеня обкатаності:
-цілком обкатаний (валун, галька, гравій і т. д. до окремих піщинок);
-добре і середньо обкатаний;
-погано, або слабо обкатаний;
-необкатаний.
Палеогеографічне значення визначення ступеню обкатаності уламкового матеріалу
Алювіальні уламки великих гірських і полугорних річок, як правило, мають високу окатанность. Алювій малих річок окатанного слабо. Сортування та обробка уламкового матеріалу відбувається в руслах річок в процесі його переміщення і починається відразу ж, як тільки уламковий матеріал потрапляє в водотік. Уламки порід обливаються при терті друг про друга й про матеріал, який переноситься річкою. Великі уламки також дробляться при сильних ударах один про одного. В енергійних потоках, наприклад - водоспадах, можна говорити вже не про обкатаність, а про дроблення і розламування великих брил і валунів. Важливо при польовому огляді уламкового матеріалу правильно визначити генезис таких розламів і сколів, які можуть свідчити і зовсім про інші процесах - наприклад - про активне фізичне вивітрювання.
Досить слабкою обкатаністю і сортуванням володіють відклади тимчасових водотоків (пролювій). Як правило, зовсім не обкатаний і не сортований уламковий матеріал свіжих морен, в той час як у древніх моренах моренні валуни часто набувають дуже досконалу окатанность.
Як зазначалося вище, за цим показником можливо визначити дальність і тривалість транспортування уламків. Абсолютно обкатаний валун, виявлений серед необкатаного матеріалу, може свідчити про те, що місцевість відчувала в нещодавньому геологічному минулому події, пов'язані з активним перенесенням речовини.
В залежності від поєднання розмірів складаючих уламків і ступеня обкатаності, поділяються на: брили; валуни; щебінь; галька; дресва; гравій.
Якщо крупноуламкові породи зцементовані, то породи, які складаються з обкатаних компонентів (великих і середніх) називають конгломератами і гравелітами (з дрібних зерен). Якщо зцементовані не обкатані уламки, то порода називається брекчиєю (з великих і середніх уламків) або дресвяником (що складається з дрібних уламків).
Білет № 16, 1
