1.3. Джерела ерс і джерела струму
Джерела електричного
струму поділяються на джерела ЕРС
(джерела напруги) та джерела струму.
Чіткої межі між цими двома видами джерел
немає. Будь-яке джерело електричного
струму має деякий внутрішній опір
Джерела, у яких
прийнято
називати джерелами ЕРС або джерелами
напруги.
Ідеальним джерелом ЕРС називають
джерело, для якого можна прийняти
їх
вольт-амперна характеристика паралельна
осі струму (рис. 1.7,
а). Насправді
реальні джерела ЕРС мають невеликий
внутрішній опір
і тому
напруга на виводах джерела ЕРС буде
меншою від ЕРС джерела на величину
падіння напруги на цьому внутрішньому
опорі:
U = E-RвнІ. (1.6)
Вольт-амперні або зовнішні характеристики джерел ЕРС показані на рис. 1.7, а (а — ВАХ ідеального джерела ЕРС, б — ВАХ реального джерела ЕРС).
Очевидно,
тут
—
це
падіння напруги на внутрішньому опорі
джерела. Відмітимо, що якщо струм І
= 0, то
напруга
U
на
затискачах джерела дорівнюватиме ЕРС
Е
джерела, оскільки при цьому дорівнюватиме
нулю падіння напруги на опорі джерела
ЕРС:
.
Рис. 1.7 а
Якщо його внутрішній опір не дорівнює нулю, то він вказується на схемі і враховується при розрахунках як додатковий опір в даній вітці.
Джерелами
струму прийнято називати такі джерела,
для яких
.
ВАХ
або зовнішня характеристика ідеального
джерела повинна бути прямою, яка
паралельна напрузі (рис. 1.8).
Рис. 1.8.
При розрахунку електричних схем, які містять як джерела ЕРС, так і джерела струму, як правило, джерело струму заміняють на еквівалентну ЕРС.
1.4. Закони Кірхгофа
Електричні схеми характеризуються електричними вузлами та вітками.
Вузол
– це точка електричного кола, в якій
сходиться три або більше віток. Кількість
вузлів у електричному колі позначимо
літерою
.
Вітка
– це частина електричної схеми з одним
струмом між двома вузлами. У вітці всі
елементи з’єднані послідовно і проходить
тільки один струм. Кількість віток у
електричному колі позначимо літерою
.
Закони Кірхгофа відносять до основних законів електротехніки, які однозначно визначають співвідношення між ЕРС, струмами та напругами електричного кола.
Перший
закон Кірхгофа випливає з принципу
неперервності електричного струму і є
його наслідком для замкненої поверхні
,
що охоплює певний простір – вузол
електричного кола, в якому збігаються
струми провідності віток.
Згідно з принципом неперервності електричного струму для електричних кіл постійного струму отримаємо:
(1.7)
Перший закон Кірхгофа: алгебрична сума струмів віток, які належать до даного вузла електричного кола, дорівнює нулю.
Для
запису рівняння за першим законом
Кірхгофа необхідно спочатку позначити
стрілками напрямки струмів у вітках
схеми. Наприклад, приймемо, що
- якщо його стрілка спрямована до вузла
та,
- якщо від вузла. Тоді рівняння за цим
законом для
вузла(
рис. 3.4.1)
запишеться
так
(1.8)
Рис. 1.9. Спрямування струмів у вузлі
Розглянемо
замкнений контур (рис. 1.10) деякого
електричного кола. У загальному випадку
в контурі діє кілька джерел електроенергії
з ЕРС
. У вітках цього контуру проходять струми
У вузлах
,…
відгалужуються струми
.
Позначимо через
…опори
віток, причому ці опори враховують
внутрішні опори джерел енергії
Рис. 1.10
Тоді
. (1.9)
Рівняння (1.9) виражає другий закон Кірхгофа: алгебрична сума спадів напруг на всіх елементах замкненого контура дорівнює алгебричній сумі електрорушійних сил, що діють у цьому контурі.
Для приведеного прикладу спочатку виберемо додатний напрям обходу контуру – за годинниковою стрілкою і тоді
