- •2. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку
- •3. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники
- •4. Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
- •5. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
- •8. Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх
- •9. Принцип функціонального зонування ділянки навчального закладу та його значення.
- •10. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання приміщень навчальних
- •11. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, вентиляції та освітлення, а також санітарно-
- •12. Гігієнічні вимоги до планування шкільного класу. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
- •13. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, їх фізіологічне обгрунтування.
- •14. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення
- •15. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу у сучасних
- •16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
- •17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
- •18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
- •19. Гігієнічні вимоги до шкільних підручників та навчальних посібників.
- •20. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
- •21. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання
- •22. Гігієнічні вимоги до сировини, матеріалів і фарб, які використовуються для
- •23. Вимоги до видавничого оформлення та поліграфічного виконання шкільних підручників.
- •24. Методика гігієнічної оцінки навчальних підручників для дітей шкільного віку.
- •25. Поняття, принципи та умови раціонального харчування.
- •26. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
- •27. Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.
- •28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.
- •29. Фізіологічне значення та основні функції харчування. Види харчування.
- •30. Добова витрата енергії людини, її основні складові частини.
- •31.Класифікація нутрієнтів (харчових речовин)та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, з ахисна)
- •32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометричними даними.
- •33. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.
- •34. Поняття про меню-розкладку, вимоги до її складання.
- •35. Методи оцінки харчування організованих і не організованих колективів їх переваги та недоліки.
- •36. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
- •37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному х-нні, їх принципи.
- •38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики. Фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •1. Визначення резистентності капілярів
- •3. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса
- •4. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за
- •39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •41. Гіповітаміноз д(кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.
- •43. Методи відбору проб харчових продуктів та готових страв.
- •44. Методика проведення органолептичних досліджень харчових продуктів та готових страв.
- •45. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
- •46. Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, профілактика.
- •47. Бактерійні токсикози:ботулізм, стафілококовий токсикоз , їх етіологія, профілактика.
- •48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
- •49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія та профілактика.
- •50. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів
- •51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-клініцистів
- •52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
- •53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.
- •54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
- •55. Санітарне законодавство України, його основні елементи та складові.
- •56. Структура санітарно-епідеміологічної служби України та санітарно-епідеміологічних станцій різного рівня управління.
- •57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.
- •58. Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •59. Основні види будівельних креслень, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •60. Мета та методика гігієнічної оцінки ситуаційного плану та генерального плану.
- •61.Задачі та зміст поточного санітарного нагляду.
- •63.Мета та методика проведення поглибленого санітарного обстеження і опису об’єкта.
- •67.Гігієнічні вимоги до розміщення, планування приймальних відділень.
- •68.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації відділень терапевтичного профілю.
- •70.Гігієнічні особливості планування та режиму експлуатації інфекційних відділень.
- •71.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації палатних секцій.
- •72.Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення та знешкодження відходів, що утворюються у лікарні.
- •74.Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу терапевтичного профілю.
- •76.Сучасні системи забудови лікарень, їх порівняльна характеристика.
- •77.Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.
- •78.Суть і природа радіоактивності. Одиниці вимірювання.
- •80.Класифікація та характеристика джерел іонізуючих випромінювань, які беруть участь у формуванні променевого навантаження людини.
- •Опромінювані особи поділяються на такі категорії:
- •81.Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.
- •82.Основні нормативні документи в галузі радіаційної гігієни. Категорії осіб, що опромінюються.
- •83.Групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин, їх призначення.
- •84.Поняття ліміту дози опромінення організму людини. Ліміти доз опромінення для різних категорій населення та персоналу.
- •85.Методи та засоби радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.
- •86.Якісні характеристики радіонуклідів. Визначення, одиниці вимірювання.
- •87.Кількісні характеристики радіонуклідів.
- •88.Основні якісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •89.Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •90.Види радіаційного впливу (зовнішнє та внутрішнє опромінення) на організм, умови від яких вони залежать.
- •91. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.
- •92. Методи і засоби захисту від зовнішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •93. Методи і засоби захисту від внутрішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •94. Методи захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення, їх законодавчі та організаційно-технічні основи.
- •95. Принципи, покладені в основу вибору матеріалу й розрахунку товщини захисних екранів від β-, γ- та рентгенівського випромінювання.
- •96. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •97. Особливості вимог до облаштування приміщень радіологічного відділення лікарні.
- •98. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •99. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують дистанційну гамма терапію.
- •100. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету.
- •101. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів.
- •103. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.
- •104. Загальні уявлення про аварії та наслідки радіаційних та ядерних аварій. Особливості аварії на чаес.
- •106. Характеристика основних дозостворюючих радіонуклідів.
- •107. Дайте визначення поняттям “Здоровий спосіб життя людини - ”, “Здоровий спосіб життя населення –
- •105. Принципи та критерії зонування територій України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •109. Дайте визначення поняття “Загартування”. Основні види, принципи і способи організації загартовування.
- •110. Назвіть основні складові програми здорового способу життя.
- •111. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв
- •112. Гігієнічні вимоги до тканин і одягу.
- •113. Гігієнічні вимоги до взуття.
- •114. Індивідуальні засоби захисту зорового аналізатора. На яких виробництвах вони використовуються.
- •115. Індивідуальні засоби захисту слухового аналізатора. Назвіть їх види та перерахуйте виробництва на яких вони використовуються.
- •116. Психогігієна як наука. Мета, основні завдання, методи та засоби психогігієни.
- •117. Психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності людини.
- •118. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми.
- •119. Поняття про десинхроноз. Види десинхронозів.
- •120. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.
51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-клініцистів
1.Організацію і проведення невідкладної медичної допомоги захворілим, організацію (при необхідності) госпіталізації.
2.Оформлення необхідних документів (екстреного повідомлення в санепідстанцію, направлення в стаціонар, направлення в лабораторію (разом з матеріалами потерпілих) тощо).
3.Створення груп розслідування: санітарний лікар з CEC, лікар установи, де сталося отруєння, чи лікар лікувального закладу, куди звернулись постраждалі, представник адміністрації, повар харчоблоку.
4. Складання плану розслідування.
5.Опитування постраждалих (захворілих); осіб, які споживали ту саму їжу, але не захворіли; персоналу харчоблоку.
6.Санітарне обстеження харчоблоку і його персоналу, вивчення результатів лабораторних аналізів, оформлення документів.
7.Складання висновку про результати розслідування.
8.Проведення оздоровчих і профілактичних заходів.
52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння. Направлення в лабораторію СЕС клініки. Акт про результати розслідування харчових отруєнь. Схема розслідування групових харчових отруєнь за клінічними симптомами. Лист опитування постраждалих для вияснення споживаної страви, що спричинив отруєння.
53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.
1.Організація і дотримання санітарних правил заготівлі харчових продуктів від їх виробників, переробки на харчових підприємствах, інших продовольчих об'єктах.
2.Дотримання санітарних правил вантаження, транспортування харчових продуктів, зберігання на складах, у торговій мережі, боротьба з гризунами, шкідливими комахами, безперебійне використання холодильних установок.
3.Дотримання санітарних правил кулінарної обробки харчових продуктів, термінів зберігання і реалізації готової їжі.
4.Утримання у належному санітарному стані продовольчої техніки, кухонь, посуду, інвентарю тощо.
5.Систематичний санітарний нагляд за продовольчими об'єктами, а ветеринарної служби - за тваринництвом та отриманням м'ясопродуктів.
6.Медичні огляди і обстеження на бацило-, гельмінтоносійство персоналу продовольчих об'єктів (промислових, складських, харчоблоків, торгової мережі та ін.), нагляд за дотриманням ними правил особистої гігієни та ін.
54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
Особливості харчування дітей та підлітків
У зв'язку з ростом і розвитком організму діти різних вікових груп потребують відносно більших кількостей пластичних харчових речовин, у першу чергу білків, мінеральних солей, більше жирів, вуглеводів - носіїв енергії, а також каталітичних речовин - вітамінів, мікроелементів, тому що обмін речовин у зростаючому організмі значно інтенсивніший. Якщо у дорослої людини потреба в білках складає 1,5 г на 1 кг маси тіла, то у дітей до 1 року - більше 4 г/кг, 1-3 роки - 3,8-4 г/кг, 4-6 років - 3,5 г/кг, 7-10 років - 3,0 г/кг і т.д. При цьому 60-75 % білків повинні бути тваринного походження з обов'язковим вмістом у раціоні молока і молочних продуктів.
Особливості харчування осіб старших вікових груп
Фізіологічними особливостями обміну речовин цієї категорії населення є поступове зниження інтенсивності метаболізму, зниження фізичної активності і трудозатрат, нашарування тих чи інших захворювань похилого віку чи їх комплексу, а тому потреба в харчових речовинах та енергії поступово знижується. Вміст у добовому раціоні мінеральних солей та більшості вітамінів не знижується, що пов'язано з необхідністю кальцинації скелету (з віком ламкість кісток зростає) та підтримкою на необхідному рівні кількості каталітичних речовин (ферментів, гормонів), бо їх синтез у цьому віці також знижується.
Особливості харчування осіб розумової та фізичної праці з різними рівнями емоційного та фізичного навантаження
Особи розумової та операторської праці, як правило, працюють в умовах гіподинамії, недостатнього фізичного навантаження, що несприятливо діє на стан їх здоров'я та опірність організму до різних захворювань. Тому з метою профілактики таких захворювань рекомендуються постійні заняття фізичною культурою, для чого потрібний додатковий час і суб'єктивний вольовий стимул на що не всі люди цієї категорії здатні.
Енергетична цінність та вміст білків, жирів, вуглеводів у цієї групи дорослого працездатного населення істотно нижчі, ніж у людей фізичної праці. Проте вміст у раціоні мінеральних речовин і вітамінів такий же, як і у останніх. Це обумовлено тим, що функція розумової праці потребує достатньо ферментів і гормонів, синтез яких пов'язаний з забезпеченням організму повноцінними білками, мінеральними солями, мікроелементами, вітамінами.
Особам фізичної праці і спортсменам, які витрачають значно більше мускульної енергії, нормами харчування пропорційно важкості та інтенсивності праці (чи тренувань) передбачено збільшення кількості білків, жирів, вуглеводів, а значить - і енергії в раціоні відповідно до груп фізичної інтенсивності навантажень.