Кадровий холдинг анкор в Україні провів порівняльний аналіз присланих резюме на різні спеціальності за перше півріччя 2010 і аналогічний період року.

Доля присланих резюме за спеціалізаціями (студенти 3-5 курсів)

Аналіз присланих резюме в різних містах України показав, що в другому кварталі цього року в Києві старшокурсники шукали роботу найчастіше в адміністративній сфері, продажах, а також у сфері бухгалтерії і фінансів. У Львові високий попит у студентів старших курсів має адміністративна робота і продажі.У Донецьку в другому кварталі порівняно з першим кварталом, серед студентів старших курсів виріс попит на адміністративну роботу, а доля тих, що бажають проявити себе в продажах, навпаки, зменшилася, на відміну від Одеси і Дніпропетровська, де як і раніше очевидне прагнення студентів працювати в цій сфері.

Доля присланих резюме по спеціалізаціях і містах за 2 кв. 2010 (студенти 3-5 курс)

2.2. Аналіз стану ринку праці та активізація ринкових відносин на львівщині

У країнах, де економіка ґрунтується на ринкових засадах, безробіття розглядають як природну й невід'ємну складову частину життєдіяльності кра- їни. Перехід України до ринкових відносин загострив проблему зайнятості населення та відтворення трудового потенціалу.

При природній нормі рів- ня безробіття, яку може витри- мати національна економіка, в межах 2,5-3 %, нинішній рівень безробіття становить 2,7 % еконо- мічно активного населення [1]. Події, які відбуваються на всеук- раїнському ринку праці мають вплив на регіональні ринки пра- ці. За 2010 р. чисельність насе- лення, зайнятого в економіці об- ласті, зросла на 1,6 %, а рівень фіксованого безробіття в області станом на 1 червня 2010 р. ста- новив 2,7 % [2].

Для того, щоб мати об'єктивну інформацію про стан зайнятості насе- лення Львівщини, було проведено статистичне дослідження регіональних ас- пектів зайнятості та безробіття у галузях економіки в розрізі районів і міст обласного підпорядкування.

Об'єктом даного аналізу було працездатне населення працездат- ного віку. Предметом аналізу був стан зайнятості населення Львівської області. Метою проведення було визначення реального становища населен- ня на регіональному ринку праці.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

• аналіз стану зайнятості та безробіття в умовах кризових явищ перехідної економіки;

• з'ясування причин, що мають вплив на стан зайнятості та безробіття насе- лення регіону;

• розроблення основні напрями вдосконалення механізму регулювання зайнятості;

• встановити комплекс ефективних заходів щодо забезпечення зайнятості на- селення.

Статистичним обстеженням було охоплено всі райони Львівської об- ласті та міста обласного підпорядкування. Аналіз галузевого розподілу зай- нятих і безробітних осіб виявив, що найбільша частка зайнятих осіб припадає на сільське господарство – 23,6 %, промисловість – 18,0 %. Найбільш ураже- на безробіттям така галузь, як промисловість (55,8 %) (табл. 1) [2].

Аналіз вікової структури зайнятих і безробітних (табл. 2) засвідчив, що частка молодших вікових груп (особи до 20 років) серед безробітних є ви- щою порівняно із зайнятими і становить 49,4 %. Найістотніший розрив сто- сується молоді, яка здебільшого вступає в життя після здобуття загальної се- редньої освіти. Щодо населення, котре можна віднести до віку найбільшої трудової віддачі (від 20 до 59 років), частка безробітних є меншою від частки зайнятих.

Частка зайнятих у старшій віковій групі (від 60-70) становить 26,4 %, що на 26 % більше ніж безробітних [2].

Однією з гострих проблем на регіональному ринку праці нині є зрос- тання тривалого (застійного) безробіття. Дані про його тривалість зображено на рис. 2. Швидкими темпами зростає чисельність безробітних, тривалість пошуку роботи яких була понад 6 місяців. За даними статистичного обсте- ження найбільший процент становлять безробітні, термін безробіття яких перевищує 1 рік (в міській місцевості він становить 56,1 %, а в сільській – 97,3 %).

Проаналізуємо вплив рівня освіти на чисельність зайнятих та безро- бітних . Для цього розглянемо зміну їх кількості за період 2006- 2010 рр. В загальному кількість безробітних у 2010 р. порівняно з 2006 зрос- ло на 54,2 тис. осіб, що становить 14,2 %, а кількість зайнятих зменшилось на 109,8 тис. осіб, що становить 1,4 %. На відміну від працівників, які мають ос- віту І, ІІ рівня акредитації (кількість безробітних зросло на 19,9 %, кількість зайнятих зменшилось на 2,6 %), у працівників з освітою ІІІ, ІV рівня акреди- тації кількість безробітних зросло лише на 7,1 %, а кількість зайнятих не зменшилось, а зросло на 0,5 %.

Таким чином проведений аналіз даних табл. 3 дав змогу зробити такі висновки:

• рівень зайнятості істотно і неухильно зростає зі зростанням рівня освіти;

• рівень економічної активності прямопропорційно залежить від рівня освіти.

Від рівня освіти залежить і така характеристика якості робочої сили як мобільність: серед працівників з вищою освітою мобільність не просто вища, вона ще і здебільшого має добровільний характер, тоді як серед працівників з нижчими рівнями освіти мобільність має переважно вимушений характер і часто супроводжується втратою роботи. Особи з нижчим рівнем освіти часті- ше самостійно забезпечують себе роботою, а частка роботодавців вища серед людей з вищою освітою. Працівники з вищим рівнем освіти більш орієнтова- ні на інвестування в людський капітал (зокрема, в професійну освіту) [3].

Проведемо аналіз показників зайнятості й безробіття населення у роз- різі районів і міст обласного підпорядкування (табл. 4) [2]. В період з 2006 р. до 2010 чисельність безробітних по всій області зросла на 75,4 тис. осіб, що становить 0,48 %, а чисельність зайнятих за цей період зменшилась на 0,9 тис. осіб, що становить 0,9 %.

Найгірша ситуація склалася у Пустомитівському районі, де процент безробіття зріс на 1,3 %, а частка зайнятості населення зменшився на 11,7 %. Лише у двох районах області з двадцяти чисельність зайнятих зросла (у Бро- довському – 2,2 %, у Дрогобицькому – на 0,49 %). Проте рівень безробіття і в цих районах не зменшився, а зріс відповідно на 0,88 % і 0,75 %.

Проведемо аналіз показників зайнятості й безробіття населення у роз- різі районів і міст обласного підпорядкування (табл. 4) [2]. В період з 2006 р. до 2010 чисельність безробітних по всій області зросла на 75,4 тис. осіб, що становить 0,48 %, а чисельність зайнятих за цей період зменшилась на 0,9 тис. осіб, що становить 0,9 %.

Найгірша ситуація склалася у Пустомитівському районі, де процент безробіття зріс на 1,3 %, а частка зайнятості населення зменшився на 11,7 %. Лише у двох районах області з двадцяти чисельність зайнятих зросла (у Бро- довському – 2,2 %, у Дрогобицькому – на 0,49 %). Проте рівень безробіття і в цих районах не зменшився, а зріс відповідно на 0,88 % і 0,75 %.

Підсумовуючи інформацію про регіональні аспекти зайнятості та без- робіття Львівщини, зробимо такі висновки:

• дані проведеного статистичного дослідження свідчать, що ситуацію, яка склалася на регіональному ринку праці, можна охарактеризувати як критичну за рівня офіційно зареєстрованого безробіття 5,9 % на 1 червня 2010 р. За результатами соціологічного дослідження означений показник становить 38,4 %;

• дослідження виявило, що найбільш ураженою безробіттям верствою насе- лення є молодь. До пріоритетних завдань належить проведення невідклад- них заходів активної політики зайнятості;

• за результатами дослідження, особливо критичний стан у Львівській облас- ті мають промисловість та сільське господарство, де безробіття набуло зас- тійного, тривалого характеру. Одним із варіантів виходу з такої ситуації є вкладення коштів у розвиток і оновлення заводів і фабрик, які не працю- ють, а також створення служб зайнятості в сільській місцевості;

• низький рівень заробітної плати у народному господарстві, нерегулярна її виплата або й невиплата послаблюють мотивацію і стимули до праці, змен- шують бажання опитуваних до підвищення свого фахового рівня або оволо- діння новою професією;

• пропоноване дослідження обґрунтовує потребу створення такого механізму регулювання ринку в Україні, який би міг гнучко і динамічно реагувати на зміни ситуації, що відбуваються на ринку праці, ефективно діяти в умовах загрози масового безробіття [2].