6.3. Процес товароруху
Функції розподілу включають логістичні функції.
Маркетинг – логістика (товарорух) – діяльність щодо планування, виконання та контролю фізичного переміщення всіх видів потоків, які супроводжують переміщення товару за обраним каналом від виробника до споживача з метою задоволення потреб останнього та отримання прибутку.
Етапи процесу товароруху представляють собою основні функції маркетинг – логістики:
визначення цілей товароруху;
оброблення замовлень;
складування та оброблення вантажів;
управління запасами;
вибір методу транспортування;
оцінювання та контроль товароруху.
Економний розмір замовлення – обсяг замовлення, який забезпечує найменшу суму витрат на виконання самого замовлення та зберігання запасів.
час
оброблення одного замовлення
час
виконання одного замовлення
час
зберігання товару в запасі
частка випадків
своєчасної доставки вантажів
витрати товароруху
(у відсотках від обсягу продажу)
зіставлення
поставлених цілей і досягнених
результатів
В исновки до розділу 6
Політика розподілу – діяльність підприємства щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення його потреб та отримання підприємством прибутку.
Стратегічні завдання розподілу пов’язані з формуванням та організацією каналів збуту, а тактичні – включають роботу з наявними клієнтами та залучення нових; пошук; відбір комерційних пропозицій на постачання товару; організацію виконання замовлень і постачання товару.
Формування каналів розподілу включає: виявлення альтернативних систем розподілу; визначення його цілей і завдань; вибір структури каналу розподілу і комунікаційної стратегії; рішення щодо управління каналами.
Ефективність політики розподілу залежить від вибору каналів розподілу, основними функціями яких є функції, що пов’язані з угодами; логістичні функції та функції обслуговування.
Підприємство здійснює збут або без посередників (прямий), або через посередників (опосередкований). Функції посередника може виконувати оптова та роздрібна торгівля. При застосуванні опосередкованого збуту використовують традиційну, вертикальну, горизонтальну або комбіновану систему розподілу.
Традиційна система об’єднує сукупність незалежних компаній, в яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших з метою максимізації прибутку, незважаючи на ефективність каналу в цілому.
Вертикальні маркетингові системи ґрунтуються на повній або частковій координації функцій каналу розподілу з метою економії на витратах і посиленні впливу інтеграції.
Горизонтальні маркетингові системи об’єднують компанії одного рівня.
У комбінованих маркетингових системах використовують кілька варіантів каналів розподілу для охоплення різних сегментів ринку.
Вибір структури каналу полягає у виборі прямого чи опосередкованого збуту, довжини каналу та інтенсивності розподілу.
Довжина каналу визначається кількістю його рівнів, тобто посередників, котрі виконують ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача.
Розподіл буває інтенсивний (коли розміщення та реалізація товарів здійснюється через максимально можливу кількість торгових точок), селективний (якщо угода укладається з кількома, але не всіма зацікавленими посередниками) і ексклюзивний (при наданні посередникам виключного права продажу товару на певному регіональному ринку).
Товарорух або маркетинг-логістика – діяльність щодо планування, виконання та контролю фізичного переміщення всіх видів потоків, котрі супроводжують рух товару за обраним каналом від виробника до споживача з метою задоволення його потреб та отримання прибутку. Товарорух починається з визначення його цілей, оброблення замовлень, складування та оброблення вантажів, управління запасами, вибору методу транспортування і закінчується оцінюванням і контролем процесу.