Вопрос 3

Запозич.зі східних, ром., герм. та слов'ян. мов в англ. та укр.мовах. Існує кілька способів запозичення: Калькування - це буквальний переклад іноземного слова або виразу. Транслітерація - це написання іноземного слова літерами рідної мови. Транскрипція - запозичене слово змінюється відповідно до вимовою рідної мови. Семантичне запозичення - це запозичення нового значення слова, на додаток до вже існуючого. Джерелом поповнення лексики сучасної української мо ви, зокрема її ділового мовлення, є іншомовні слова.У словн складі укр мови особл місце посідають грецизми. Це назви рослин, тварин: кедр, крокодил, назви побутових предметів: миска, ванна; поняття цер ковно-релігійні: вівтар, архангел, ангел; терміни науки, культури, мистецтва: апостроф, граматика, логіка. З грецької мови запозичено більшість українських імен людей, наприклад: Ірина, Софія, Андрій, Олександр та ін. слова латинського походження, (науки, техніки, мистецтва), політичних і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. Наприклад: індустрія, реакція, мотор, меридіан, аргумент, префікс, ангина. З фр мови запозичені слова, що стосу ються побуту, предметів одягу, науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичні, технічні та військові терміни: люстра, абажур, одеколон, пудра, кур'єр, пансіон. З німецької в українську прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, торговельні, військові, вироб ничі терміни, назви предметів побуту, рослин, птахів, ігор тощо: штат, масштаб, фельдшер,. Англійські запозичення вживаються в українській лексиці, що стосується техніки, політики, спорту, мореплавства, транспорту, одягу, їжі, напоїв: менеджер, шоу, бізнес, лідер, мітинг, З італійської прийшли до нас такі слова, як: опера, бемоль, бас, банк, вата. Англ. мова mint – menta (лат.) – мята, pear – pirum (лат.) – груша. В англ языке существуют также и скандинавские заимствования, которыми пользуются и сегодня: son, fellow, happy. Наиболее значимым событием для истории развития английского языка стало завоевание Британии норманнами в 1066 году. Как следствие в английский язык проникает множество слов из фр.языка: parliament, battle, crown.

Запозичення –процес надходження і засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин – війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв’язків. Запозичуються, як правило, окремі слова, рідше словосполучення і граматичні структури.

Типи запозиченнь:

- перекладні (кальки): wall- newspaper - “стінна газета”;

- семантичні: apparatus (із латинським правописом);

- на рівні морфем: telegraph “телеграф”, lexicology “лексикологія”.

Джерела запозичення:

- класичні мови (латинська, грецька);

-європейські (скандинавські, норманські, романські, германські, слов’янські).

Шляхи надходження запозичених слів:

- прямі, безпосередні,

- опосередковано через третю мову (наприклад, через французьку в англійську надійшло чимало латинських, грецьких, скандинавських слів).

Особливості асиміляції запозичень:

1. Фoнeтичнa aдaптaцiя лeкcики iнoзeмнoгo пoxoджeння пoлягaє y пpиcтocyвaннi фoнeм i їх cпoлyчeнь до фoнeтичнoгo cтaндapтy мови-реципієнта. Haпpиклaд, фpaнцyзькi зaпoзичeння bouquet, buffet, communique, fiancee пepeдaють нeзвичнi зaкiнчeння за дoпoмoгoю дифтoнгa [ei].

2. Граматична асиміляція - втpaтa гpaмaтичних кaтeгopiй, зaкiнчeння, cиcтeми вiдмiнювaння i дiєвiдмiнювaння мови джерела та надбання гpaмaтичниx рис, влacтивиx мoвi-реципієнту.

Зaпoзичeння із клacичниx мов збepiгaють cвoю гpaмaтичнy фopмy мнoжини, (datum— data, index — indices, phenomenon — phenomena), нaбyвають фopми мнoжини, влacтивoї aнглiйcькiй мoвi (formula—formulas, formulae), або пoвнicтю пiдпopядкoвуються гpaмaтичним зaкoнaм мoви, якoю вoни зaпoзичeнi (alibi — alibis, item — items).

3. Лексична асиміляція - змiна знaчeння. Haцioнaльні yяви пpo oднi i ті ж пoняття y piзниx нapoдiв чacтo piзнi, як piзними бyвaють i пpeдмeти щoдeннoгo пoбyтy, oдяг, їжа, збpoя. До тoгo ж, кopиcтyвaння зaпoзичeним cлoвoм в oтoчeннi iншoмoвниx cлiв y пoтоці мовлення впливає на його лексико-семантичне наповінення.

Наслідки запозичення:

- розвиток cлoвoтвоpу - використання латинських та французьких афіксів: anti-, re- pro-, counter-, de-, des-, -ism, -age, -able, -ous, -fy;

- poзвитoк знaчeння: defendere (лат.), defendre "зaбopoняти" (фр.), defend "зaxищaти" (англ.); restare (лат.), rester "зaлишaтиcя" (фр.), rest "вiдпoчивaти" (англ.).

- poзшиpиння cинoнiмiчних pядів aнглiйcькoї лeкcики,

- виникнeння інтернаціональних слів,

- yтвopeння eтимoлoгiчниx дyблeтiв: chanel-canal, shirt-skirt, shade-shadow.

У кiлькox мoвax, ocoбливo y лaтинcькiй і фpaнцyзькiй, невідомо, якa з мов є бeзпocepeднiм джepeлoм похoджeння cлoвa. Кoли paннє зaпoзичeння пiдcилювaлocь пiзнiшим, джерело пoxoджeння мoжe вкaзyвaтиcя як пoдвiйнe.

Особенность англ. словарного состава - в нем 70% слов, заимствованных из других языков. Беспокойство по поводу утраты англ.языком его своеобразия: совр.англ. язык сформировался в результате двух национальных катастроф — римского нашествия и нормандского завоевания и представ­ляет собой смесь языков завоевателей. Но язык сохраняет свое на­циональное своеобразие тогда, когда он развивает по своим законам фонет. и грамм. системы, подчиняя им развитие и фор­мирование системы лексической. Составляя значительную часть англ.словарной системы, заимствования по-разному приживаются в новом языке, то сохраняя в большей или меньшей степени своеобразие звуковой, графической и/или грамм. формы языка-источника, то полностью подчиняясь новой системе; варьируются вплоть до полного изменения смысловая сторона и стилист.принадлежность. Заим.слова можно классифицировать по источнику заимствования, по степени ассимилированности формы и содержания, а также по тематическим группам.

Источник заимствования - язык, из к-го слово взято в англ.вокабуляр. Происхождение слова может быть иным. Напр, источник заимствования слова paper — фр.язык (papier), а по происхождению это греч. слово papuros, papyrus.

Источники заимствования слов в англ.язык многочисленны в силу ист.причин. На протяжении веков Британия вступала в контакты со многими странами, подвергалась нашестви­ям и завоеваниям, а позднее стала «владычицей морей» и метрополией для большого числа колоний. Все это приводило к интенсивным яз.контактам, результатом - смешанный х-ер англ.лексического состава. Наиболее значительное влияние на английский вокабуляр оказали латинский, французский и скандинавские языки.

Приходя в язык, слово по-разному ассимилируется в новой системе. Часто легко узнать «чужака» по нехарактерной для англ.языка графике и/или фонетике. Слово со­храняет свою материальную оболочку, при этом частично переработан­ной оказывается и его морф.состав. Если при этом в слове сохраняется и семантика прототипа, то оно классифицируется как иност­ранное слово и относится к полным заимствованиям (domino, protege, tete-a-tete). Также к полным заимствованиям можно отнести и частично пере­работанные в фонет. и грамм. планах слова. Они ясно ощущаются как заимствованные, но подчинены произносительным и грам­м. нормам английского языка (reason, culture, exhibition).

Нередко изме­нение семантики заим.слова по сравнению с прототипом. Так, лат caseus (сыр), будучи заимствованным в англ. язык в этом значении, в дальнейшем приобрело и переносное, терминологическое значение «бо­бина». Старофр. глагол alouer, «сдавать в наем», трансформиро­вался в совр.англ allow, «позволять». Это относительные заимствования, их большинство в англ.вокабуляре.

Морфемные заимствования - слова, созданные из иноязычных морфем в пределах англ.языка: термины, напр, anion, cation (из греч. ana — «верх», cata — «вниз» и ion — «идущее»); telephone, phonograph, teletype.

По степени ассимилированности семан­тики слов:

1) варваризмы, или сло­ва местного колорита используются в языке-реципиенте только в связи со спецификой той местности, откуда они заимствованы. По форме это полные заимствования, т. е. сохраняющие форму про­тотипа. Напр, ciao (итальянское «привет»), wigwam (из языка индейцев, «хижина»). Сфера употребления их узка и степень ассимили­рованности очень мала.

2) слова, ассимилировавшиеся частично, но огра­ниченные сферой применения - термины и книжные сло­ва, поэтизмы (etymon, homonym, lexical; pensive, oration, gregarious, matron). Частично ассимилированные слова мо­гут сохранять формальные признаки прототипа, напр, некоторые грам­м. формы (genius — genii, geniuses), варианты произношения (garage- [gærid3/gæra:3]), графическое своеобразие (ballet, queue). Грани­цы этой группы размыты, типы пересекаются.

3) полностью асси­милированные слова (исконнообразные). Они с течением времени и под влиянием системы языка-реципиента измени­лись фонетически, грамматически и семантически настолько, что носители языка осознают их как исконные. Они - ядро вокабуляра наряду с исконными. Напр,—скан­д take, лат wall, фр table.

Классификация заимствований

Имеющиеся в словарном составе языка заимствованные слова можно классифицировать: по источнику заимствования, по тому, какой аспект слова заимствован и, по степени ассимиляции.

По источнику и эпохе заимствования в словарном составе английского языка различают:

1) Кельтские заимствования.

2) Латинские заимствования первых веков нашей эры, т. е., попавшие еще до прихода англов и саксов на Британские острова (так наз. 1-й слой латинских заимствований).

3) Латинские заимствования VI-VII вв., т. е. эпохи введения христианства в Англии (так наз. 2-й слой латинских заимствований).

4) Скандинавские заимствования эпохи скандинавских набегов (VIII-IX вв.) и особенно скандинавского завоевания (X в.).

5) Старые французские заимствования (XII-XV вв.), Обусловленные нормандским завоеванием.

6) Латинские заимствования XV-XVI' вв., т. е. связанные с эпохойВозрождения (так наз. 3-й слой латинских заимствований).

7) Новые французские заимствования после XVI в.

8) Заимствования из греческого, итальянского, голландского, испанского, русского, немецкого и др. языков, обусловленные экономическими, политическими, культурными и т. д. связями с соответствующими народами.

9) Советизмы, т. е. заимствования из русского языка послеоктябрьского периода, отражающие влияние передового общественного строя и передовой идеологии нашей страны.