- •21. Економічна теорія пропозиції. Крива а. Лаффера
- •23. Податки: сутність, види, функції. Методи оподаткування. Податкова система.
- •24. Соціально-психологічний інституціоналізм т. Веблена.
- •25. Функції споживання і заощадження. Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу.
- •26. Необхідність, сутність та методи державного регулювання економіки.
- •27. Неокласична теорія раціональних очікувань р. Лукаса, т. Сарджента (70-80-х pp. XXст)
- •28. Конкуренція в ринковій системі. Цінова та нецінова конкуренція.
- •30. Неоінституціоналізм: теорії прав власності та трансакційних витрат р. Коуза(50-60-х pp. XX ст.)
- •31. Економічні категорії, закони і принципи. Рівні використання економічних законів, їх класифікація.
- •32. Економічна теорія добробуту. Функції корисності Бентама і Неша.
- •33. Торговельна політика. Теорія абсолютних і порівняних переваг.
- •34. Функції політичної економії та методи дослідження економічних процесів і явищ.
- •35. Держава як суб'єкт ринкової економіки. Зовнішні ефекти.
- •36. Валютний курс. Види валютного курсу, конвертованість валюти.
- •37. Економічні потреби, їх сутність та класифікація. Закон зростання потреб. Взаємозв'язок потреб і ресурсів
- •38. Загальна рівновага в економіці обміну. Коробка Еджуорта.
- •39. Економічні погляди філософів Античності та Середньовіччя. (Ксенофонт, Платон, Арістотель)
- •40. Економічна система суспільства: її сутність, структурні елементи та типи.
34. Функції політичної економії та методи дослідження економічних процесів і явищ.
Політична економія, як і будь-яка інша наука, має справу з фактами реальної дійсності. Вони служать тим первинним матеріалом, що підлягає науковому дослідженню. Вони також є об’єктивним критерієм, що підтверджує або спростовує результати наукових висновків.
Методи економічних досліджень
Метод у політекономії – це засіб наукового пізнання економічних явищ і процесів, уявне їх відтворення і розкриття взаємозв’язку і взаємозалежності, а також виявлення рушійних сил їх розвитку.
Загальним засобом пізнання економічної дійсності є діалектичний метод (Гегель і Фейєрбах). Даний метод припускає розгляд явищ і процесів економічної системи не ізольовано, а у взаємозв’язку, і не в статиці, а в динаміці. При цьому джерелом розвитку виступають внутрішні суперечності.
Розкладання досліджуваного на окремі елементи і вивчення кожного з цих елементів як необхідної частини цілого називається аналізом. Проте процес дослідження не обмежується тільки ним. Після того як усвідомлена природа кожного з елементів, з’ясовані їх роль і значення в межах даного цілого, потрібно знову поєднати ці елементи в єдине ціле відповідно до їх ролі і призначення. Об’єднання проаналізованих елементів в єдине, внутрішньо пов’язане ціле називається синтезом. Аналіз і синтез становлять нерозривні сторони єдиного процесу пізнання об’єктивної дійсності. Вони доповнюють один одного і лише поєднані можуть призвести до плідних результатів.
Щоб правильно зрозуміти закони, що управляють розвитком відповідної системи відносин, необхідно насамперед провести науковий аналіз цієї системи, детально вивчити кожну з її сторін, з’ясувати роль і значення в загальній системі. На цій основі може бути вірно вирішене й інше завдання — синтез в єдине ціле, встановлення внутрішніх зв’язків між усіма сторонами даної системи, виявлення загальної закономірності розвитку всього цілого і кожної з його складових.
Термін «абстракція» дослівно означає «відволікання». В побуті під цим поняттям нерідко розуміють щось відірване від дійсності та існуюче тільки уявно, а під конкретним явищем — те, що існує реально. Подібне уявлення має мало спільного з науковим розумінням абстрактного і конкретного.
Наукова абстракція дає можливість глибше зрозуміти дійсність, виокремити в досліджуваному явищі найголовніше, істотніше, позбутися другорядних обставин, що ускладнюють розуміння досліджуваного явища. Сукупність абстрактних визначень предмета наводить його конкретну характеристику. Перехід від одного абстрактного визначення до іншого тим самим дає можливість одержати дедалі повніше конкретне знання предмета.
Наукові абстракції, що виражають ті або інші сторони економічних відносин, як уже зазначалося, називаються економічними категоріями. Так, при капіталізмі існують економічні категорії: товар, вартість, гроші, капітал, заробітна плата, прибуток, процент, рента і т. д.
Діалектичний метод виходить з того, що різноманітні сторони економічних відносин, що виражаються в економічних категоріях, не є самостійними, незалежними одна від одної. Вони перебувають у внутрішньому зв’язку. Тому у разі характеристики економічних категорій та їх субординування потрібно керуватися внутрішніми зв’язками, що об’єднує їх в єдине конкретне ціле.
Політична економія виконує такі основні функції:
– пізнавальна – полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів, категорій, форми їх прояву і механізм дії.
– методологічна функція, що застосовується при розробці методів, засобів, наукового інструментарію, необхідних для дослідження всіх економічних наук (дисциплін), тобто політекономія виступає методологічною основою для останніх.
– практична— безпосередньо загальне обґрунтування необхідності і віднайдення шляхів раціонального господарювання, що найбільше відповідають інтересам людини, колективу, суспільства. У загальнішому аспекті про дану функцію можна сказати, що це забезпечення економічної політики, управління виробництвом на мікро- і макрорівнях, тобто на різних «поверхах» економіки.
– прогностична функція спроможна надати соціально-економічний прогноз розвитку країни на більш-менш тривалий проміжок часу.
– ідеологічна функція —оскільки висновки економічної науки завжди стосуються інтересів різних груп, класів, верств населення, а це зазвичай використовується в політичній боротьбі.
