10.2. Способи формування вибіркової сукупності

Вибір способів формування вибіркової сукупності й обґрунтування цього вибору є одним з перших питань, з яким стикається дослідних. І це питання є ключовим, оскільки саме його вирішення є першим кроком на шляху отримання результатів, яки об’єктивно відображають процеси і явища, що мають місце у генеральній сукупності. Саме тому питанням визначення способу формування вибіркової сукупності треба приділяти увагу ще на етапі планування дослідження.

Існують два типи утворення вибірки в залежності від того, чи існує зворотній зв’язок між об’єктами вибіркової і генеральної сукупностей. Якщо після дослідження одного об’єкта він повертається до генеральної сукупності і тільки після цього з генеральної сукупності вибирається наступний об’єкт для дослідження, така вибіркова сукупність називається повторною. Однак найбільш поширеною є така практика, коли спочатку об’єкти у необхідній кількості відбираються до вибірки, а потім проводиться їх дослідження. Така вибірка називається без повторною. Якщо обсяг вибірки можна порівняти з обсягом генеральної сукупності, то різниця між результатами, що отримані за повторною і без повторною вибірками є суттєвою. Чим менше обсяг вибіркової сукупності у порівнянні з генеральною, тим менш значущою стає різниця між повторною та без повторною вибірками.

Вибіркова сукупність матиме властивість репрезентативності, якщо кожний з об’єктів генеральної сукупності має однакову ймовірність потрапити до вибірки. Однак не існує єдиного вірного способу, щоб забезпечити цю вимогу, отже, розглянемо найбільш поширені з них.

Простим випадковим (власно-вибірковим) називається такий спосіб відбору, коли об’єкти відбираються до вибіркової сукупності по одному. Наприклад, це можна здійснити за допомогою таблиці випадкових чисел, коли з генеральної сукупності вибирають саме ті об’єкти, номери яких відповідають з номерами таблиці. Такий спосіб відбору можна застосовувати, коли всі об’єкти генеральної сукупності є носіями різноманітної інформації, однак уся вона є необхідною для дослідження.

Типовим (або стратифікацією) називають відбір, коли об’єкти вибирають з типових частин генеральної сукупності. Такий спосіб відбору застосовується тоді, коли у генеральній сукупності є групи об’єктів, що відрізняються за властивостями. Наприклад, коли проводиться дослідження показників роботи підприємств, доцільно поділяти їх за розміром або за сферою виробництва тощо, і вже вибіркову сукупність формувати в залежності з метою дослідження з кожної типової частини об’єктів.

Серійним називають відбір, коли об’єкти вибирають з генеральної сукупності не по одному, а серією. Наприклад, проводиться оцінювання залишкових знань студентів. Доцільно для контролю вибрати якусь групу і для неї провести обстеження обсягу знань з певної дисципліни.

Механічним називають відбір, коли генеральну сукупність поділяють на групи, причому кількість груп дорівнює обсягу вибіркової сукупності. Потім з кожної групи відбирають один об’єкт. Наприклад, коли з ряду вибирають кожного десятого.

На практиці часто поєднують різні способи відбору. Наприклад, генеральну сукупність спочатку поділяють на типові групи, а потім з кожної групи простим випадковим відбором беруть певний відсоток цієї групи.

Якщо дослідження, що проводиться, є дуже відповідальним, доцільно комбінувати різні способи відбору, збільшуючи обсяг вибіркової сукупності. Однак треба мати на увазі, що статистичні дослідження потребують достатньо багато коштів і часу на їх проведення. Отже, потрібно вибирати оптимальне співвідношення вартості дослідження і його точності, зрозуміло, що це необхідно робити з урахуванням значущості цього дослідження. Зрозуміло, що у даному випадку кращого не існує, є лише оптимальне рішення.