- •Провадження в суді апеляційної інстанції
- •5. Апеляційний розгляд (ст. 404-406, 421 кпк). Правила:
- •5. Постановлення рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції, підстави, умови, форма прийняття відповідних рішень ст. 407- 422 кпк.
- •Касаційне провадження (глава 32 кпк)
- •4. Касаційний розгляд (ст. 433-435 кпк). Правила:
- •5. Постановлення рішення (ст. 436-442 кпк). Загальне правило про неможливість погіршення правового становища виправданого да засудженого (ст. 436 кпк).
- •1. Подача заяви про перегляд судового рішення за н.О. В строки, визначені кпк (ст. 460-463 кпк).
- •2. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами (ст. 464,465 кпк)
- •Процедура перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
5. Апеляційний розгляд (ст. 404-406, 421 кпк). Правила:
а) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги (ст. 404 КПК), за виключенням випадків, коли цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або є підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
б) апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК, лише щодо тієї частини вироку, законність і обґрунтованість якої оспорюється в апеляції.
- зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, здійснює суддя-доповідач у необхідному обсязі.
- перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.
в) можливість проведення письмового провадження за умов, передбачених ст. 406 КПК
суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності. якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.
Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його підписання.
5. Постановлення рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції, підстави, умови, форма прийняття відповідних рішень ст. 407- 422 кпк.
Загальне правило про недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого. Можливість прийняття такого рішення тільки з дотриманням умов, передбачених ст. 421 КПК.
Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасований лише у разі, якщо апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, а також на підставі апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання.
Аналогічно ПЗМХ, ПЗВХ. Ухвала суду першої інстанції може бути скасована з метою погіршення становища особи, щодо якої вона постановлена, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Підставою для скасування або зміни судового рішення (обставини, крізь призму яких перевіряється законність та обґрунтованість судового рішення) при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 409-414 КПК, є:
1) неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК)
Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:
1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК)
Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:
1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК) Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ст. 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6) порушено правила підсудності;
7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК)
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
5) невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (ст. 414 КПК)
Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
За наслідками розгляду справи апеляційним судом може бути прийняте одне з рішень, зазначених в ст. 407, 408, 415, 417, 420 КПК:
а) залишити вироку або ухвалу без змін;
б) змінити вирок або увалу суду (ст. 408 КПК, у разі покращення становища особи)
1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі:
1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;
2) пом'якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.
в) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок (ст. 420 КПК, у разі погіршення становища особи)
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру і постановляє свою ухвалу у разі:
1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого;
2) застосування більш суворого виду примусових заходів медичного чи виховного характеру;
3) скасування необґрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
-у разі порушення в апеляціях питання про погіршення становища одних засуджених (виправданих) та про скасування чи зміну вироку суду першої інстанції щодо інших таких осіб з інших підстав апеляційний суд за наявності до того підстав постановляє вирок тільки щодо тих засуджених (виправданих), становище яких погіршується, а щодо решти виносить ухвалу.
г) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу (ст. 420 КПК у разі погіршення становища особи щодо якої обираються ПЗМХ, ПЗВХ)
д) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження (ст. 417 КПК) Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
є) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції (ст. 415, 416 КПК)
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст 412 КПК (незаконний склад суду, відсутність обвинуваченого, відсутність захисника, коли його участь є обов’язковою, підсудність тощо)
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.
При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Аналогічно ПЗМХ, ПЗВХ
Системне тлумачення відповідних положень глави 31 КПК дозволяє дійти висновку, що законодавець встановив певні особливості апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, які, перш за все, обумовлені характером даного виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності та обґрунтованості. До таких особливостей слід віднести: а) спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду ( ч. 1 ст. 395 КПК); б) скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді − протягом п’яти днів з дня її оголошення, для особи, яка перебуває під вартою − з моменту вручення їй копії судового рішення, для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого судді і яка її оскаржує, − з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 2, 3 ст. 395 КПК); в) скорочений строк розгляду апеляції − не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422 КПК).
Виходячи із змісту ч. 3 ст. 407 КПК, за результатом апеляційного розгляду скарг на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
− залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу − без задоволення;
− скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу.
Згідно із ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
