Органи імунної системи

Центральні: тимус (дозрівання Т-клітин); Червоний кістковий мозок(дозрівання В-клітин).

Периферичні:інкапсульовані - лімфовузли(елімінація АГ з лімфи і тканинної рідини),селезінка(елімінація АГ із кровотоку)

Неінкапсульовані: лімфоїдна тканина слизових оболонок,шкіри,носоглотки,ШКТ,шкіри)

Усі її відділи(некапсульованої) функціонують як єдине ціле. Інтегральний зв’язок між слизовими оболонками забезпечує секреторна імунна система, яку ще називають місцевим імунітетом.

Система комплементу

Назва походить від слова “complementer” (той, що доповнює), оскільки на початку ХХ ст. було виявлено гіпотетичний фактор, який доповнював антитіла у лізисі і фагоцитозі бактерій, що й дістав назву комплемент. Надалі з’ясували, що комплемент – це система сироваткових білків та кількох білків клітинних мембран.

Дев’ять перших відкритих білків системи комплементу позначили буквою ”С” (за першою буквою слова “complement”) із відповідними цифрами: С1, С2, С3, С4, С5, С6, С7, С8, С9. Номери при букві “С” присвоювали в міру відкриття конкретних білків, і їх порядок (1, 2, 3 і т.д.) не відповідає почерговості вступу в дію у процесі активації всієї системи.

Функції системи комплементу

1.Система комплементу здатна без участі антитіл руйнувати мембрани багатьох видів бактерій.2.Продукти активації комплементу приваблюють до місця реакції фагоцити.3.Покриваючи поверхню бактерій, компоненти комплементу полегшують фагоцитам їх розпізнання та поглинання.

Шляхи активації

системи комплементу

В нормі система комплементу знаходиться у “сплячому стані”. При появі у внутрішньому середовищі мікроорганізмів система активується. Відомо 3 шляхи активації системи комплементу: класичний, альтернативний і лектиновий.

Класичний шлях активації ініціюється комплексами АГ-АТ.

Альтернативний шлях активації – безпосередньо мікробами

Лектиновий шлях активації розпочинається зі зв’язування з вуглеводом (маннозою) мікробних клітин такого білка сироватки крові як лектин. Далі спеціальна протеаза розщеплює С4 і наступні реакції проходять по класичному шляху.

Компоненти комплементу С5, С6, С7, С8, С9 колективно отримали назву мембраноатакуючий комплекс, оскільки він формує пори в мембрані мікробних клітин (перфорація мембрани) і, як наслідок, лізис мікробних клітин.

Білки гострої фази

Білками гострої фази називають кілька білків сироватки крові, концентрація яких значно зростає при запальних процесах. До цих білків належать С-реактивний білок (СРБ), фібриноген, маннозо-зв’язуючий лектин, серомукоїд. Основне місце їх синтезу – печінка. Значна кількість цих білків з’являється у крові протягом перших 2 днів розвитку гострого процесу, коли специфічних АТ ще немає. Останні зможуть продукуватися лише через 5-7 днів.

Назва “С-реактивний білок” походить зі спостереження, що цей білок зв’язує стафілококи групи С.Таке явище, коли зв’язування мікроба в комплекс з певним білком забезпечує можливість поглинання цього мікроба фагоцитом, називається опсонізацією (від лат. оpsonіn – посилюючий).

Білки, здатні обволікувати мікроби і посилювати їх фагоцитоз, називають опсонінами.До них належать імуноглобуліни, білки гострої фази, компоненти комплементу та інші.