Методи прогнозування попиту

Прогнозування попиту здійснюється на основі використання методів:

- статистичних – екстраполяція, інтерполяція, регресійні моделі тощо.

Екстраполяція – наближене знаходження за рядом даних значень функції інших її значень, що містяться поза цим рядом.

Інтерполяція – спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в таблиці.

Регресія – форма зв'язку між випадковими величинами. Закон зміни математичного очікування однієї випадкової величини залежно від значень іншої.

- рівня споживання;

- коефіцієнта споживання;

- ведучого показника тощо.

Найбільш поширений серед статистичних методів є метод екстраполяції. Він складається з розрахунку кількісних та якісних показників розвитку в майбутньому періоді на основі закономірностей, які мали місце в попередньому періоді. Екстраполяційні розрахунки використовують переважно для складання коротко- та середньострокових прогнозів, оскільки допущення про незмінність факторів, які визначають тенденції розвитку, не можуть бути розповсюджені на довгий період часу.

Більш точні розрахунки одержують при одночасному використанні кореляційних та регресійних моделей. За наявності кореляційної залежності кожному певному значенню однієї ознаки відповідає деяка кількість суміжних значень іншої ознаки, які вар’їрують біля їхньої середньої величини.

Метод рівня споживання будується на основі визначення загальної величини попиту, задоволеної його частини та коефіцієнтів, які характеризують можливість придбання даного товару групами споживачів із певним рівнем доходу. Рівень споживання залежить також від еластичності попиту за доходами, цінами, валовому випуску. Піл еластичністю тут розуміється ступінь зміни попиту залежно від зміни розміру іншого фактора. При довгостроковому прогнозуванні, як показує досвід, у цілому ряді випадків достовірна інформація може бути отримана за допомогою опитувань та відповідності обробки даних експертів, тобто за допомогою експертного методу.

Метод коефіцієнта споживання використовується при оцінці попиту на комплектуючі вироби.

При використанні методу коефіцієнта споживання:

- визначають всі можливості галузі використання виробів;

- розраховують коефіцієнт використання за галузями споживання;

- на основі прогнозу виробництва галузей споживання у динаміці знаходять величину попиту на внутрішньому та зовнішньому ринку.

Метод засновано на визначенні коефіцієнта споживання. Після його встановлення даний коефіцієнт множать на обсяг виробництва, або на наявність споживачів. Коефіцієнти споживання змінюються залежно від часу, стану ринку, обсягу виробництва (споживання) та технологічних змін.

Метод ведучого показника являє собою різновид методу коефіцієнтів споживання та регресійного методу. Ведучі показники – це змінні величини, які показують випередження попиту на одні товари у порівнянні зі здійсненням інших заходів. При використанні будь-яких методів прогнозування для підвищення достовірності розрахунків необхідне коригування початкових даних у динаміці.