- •62. Ефективність журналістики як об’єкт соціологічного дослідження.
- •При цьому треба враховувати ряд важливих положень.
- •63. Журналістика в системі соціальних інститутів. Масова комунікація.
- •Поняття "масова комунiкацiя" виникло на початку хх століття у сша. Його автор психолог ч. Кулi.
- •64. Заснування літературно-наукового журналу «Зоря» (1880).
- •65. Соціологія масових комунікацій. Методологічні засади. Функцї.
- •66. Журналістика як галузь творчої діяльності: а) організаторська, редакторська діяльність у змі; б) система проблемно-тематичних ліній, добірок, рубрик.
- •Проблеми творчості журналіста сьогодні розглядаються в трьох аспектах:
- •Серед функцій головного редактора як найважливіші слід відзначити такі:
- •67. Загальна характеристика журналістського процесу кінця хіх ст. Програма, структура і відділи журналу «Літературно-науковий Вісник» на першому етапі (1898 – 1907).
66. Журналістика як галузь творчої діяльності: а) організаторська, редакторська діяльність у змі; б) система проблемно-тематичних ліній, добірок, рубрик.
У якій би галузі журналістики він не працював, його праця завжди пов'язана з творчістю. Журналістика завжди балансує між творчістю й ремеслом. Вона ремесло тому, що має ужитковий характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов'язаного з формуванням громадської думки в певному напрямку, із службовим характером діяльності журналіста. Журналістика - це творчість тому, що пов'язана з народженням нових духовних сутностей, із створенням раніше неіснуючих, невідомих, суспільно-корисних цінностей. Професійні обов'язки журналіста в справі виготовлення інформації можуть бути зведені до такого. 1. Участь у плануванні, поточному й перспективному, що включає висунення своїх оригінальних ідей, пошук інформації, жанрового розв'язання матеріалу, проведення інформаційних кампаній, відкриття нових рубрик, оновлення оформлення видання. 2. Організаторська робота передбачає налагодження контактів з усіма, хто може постачати новини, інформувати про майбутні події, брати участь у виявленні проблем та пошуку шляхів їхнього розв'язання. Іншими словами, до цього виду обов'язків журналіста відноситься створення ним міцної джерельної мережі для своєї масово-інформаційної діяльності та постійне її поповнення й вдосконалення. Сюди ж належить робота з позаштатними авторами, та утворення каналів зворотного зв'язку (тобто від читачів до газети). 3. Участь у підготовці до випуску інформації: створення власних інформаційних текстів. Звернімо увагу майбутнього журналіста, що розпочинається цей етап після завершення збирання інформації, тоді, коли джерела інформації випорожнені, журналіст познайомився з усіма можливими версіями подій, витлумаченнями фактів спеціалістами. Лише тоді він має право взятися за створення власного журналістського твору. 4. Аналіз власної діяльності, що може мати індивідуальний і колективний характер, здійснюватися на самоті чи на різного роду "летючках", нарадах. Нову публікацію він повинен уважно перечитати, проаналізувати редакторські виправлення, якщо такі мали місце, ще раз замислитися над тим, чи всі інформаційні джерела він використав для створення цього матеріалу, чи правильно побудував композиційно свій текст, чи всі аргументи навів для доведення своєї позиції.
Проблеми творчості журналіста сьогодні розглядаються в трьох аспектах:
1) семантичному; покликаний розглянути змістовий бік журналістського твору. (дескрептивна адекватність – описує життя яким воно є, прескрептивна – уява, яким повинно бути, валютативна – оцінююча інформація, нормативна – відп. на питання «що робити в цій ситуації?»)
2) синтаксичному, тобто композиційно-текстовому, передбачає розгляд питань, пов'язаних з побудовою журналістського тексту, використанням у ньому образно-художніх і науково-понятійних частин, майстерністю заголовків і лідів, пропорційністю вступної і заключної частин;
3) прагматичному, ужитковому, передбачає розгляд питань, як сприйнято текст аудиторією, які відгуки надходять каналами зворотного зв'язку, що особливо зачепило читачів і т. ін.( текст повинен бути небанальним, зрозумілим, відповідати потребам та інтересам).
Важливою стороною журналістської творчості є редакторська діяльність. У ширшому значенні під редагуванням розуміється опрацювання, підготовка до друку певного тексту, рукопису, виправлення його відповідно до запитів видання, скорочення матеріалу при потребі, його композиційна перебудова, тобто будь-яка робота над поліпшенням тексту. У цьому розумінні редактором бував кожен журналіст, оскільки він готував до друку рукописи свої та інших авторів.
У вужчому значенні редакторська діяльність полягає в керівництві виданням, визначенні його стратегічних і тактичних завдань, змісту і характеру, організації творчого колективу для здійснення певної мети, остаточному затвердженні матеріалів до друку чи виходу в ефір. Ця місія покладається не на кожного журналіста зосібна, а на головного редактора видання. Його діяльність є не менш творчою, ніж інших суб'єктів масово-інформаційної діяльності, але здійснюється на ширшому суспільному тлі, пов'язана з важливими організаційними функціями.
