Основні види скт:

Технологією інформаційного охоплення як видом соціально-комунікаційних технологій пропонується називати систему маніпуляційних дій-комплексів, спрямованих на особистісний емоційно-експресивний вплив на свідомість споживачів інформації (реци-пієнтів) з метою зміни сценаріїв, моделей їх поведінки, переконання людей, поширення інформації про певного фігуранта, його діяльність на підставі власних переконань пропагандиста.

Приклад 2. Інформацію про кафе “Струмок”, який відкрився на Хрещатику вчора можна розповсюджувати через технологію інформаційного охоплення в маршрутному таксі. Слід досить голосно й упевнено, із захопленням розповідати своєму товаришу про те, як провів там час, що коштував, з якою красунею чи красенем відвідав заклад. Найголовнішим у такій розповіді слід вважати віру в те, про що розповідаєш. Варто деталі описувати яскравими метафорами та епітетами і майже після кожного речення приговорювати: “Сходи, побачиш сам”.

Наступним видом соціально-комунікаційних технологій вважається технологія формування іміджу (іміджбілдінг та трешімідж), сутність якої полягає в тому, щоб утворити замінники (символи) реального образу фігуранта (людини, організації, колективу, міста, країни, союзу країн тощо) за допомогою специфічних дій комплексів, які систематично нав’язують інформацію.

Слід розрізнювати процеси іміджбілдінгу (їх ще називають “іміджмейкінг”) і процеси трешіміджу. Іміджбілдінг (від англ. іmage – образ і англ. building – будівля), або іміджмейкінг (від англ. іmage – образ і англ. making – створення) – це соціально-комунікаційна технологія утворення позитивного чи нейтрального образу фігуран-та; трешімідж (від англ. trash – мотлох і англ. іmage – образ) – це соціально-комунікаційна технологія формування негативного нецікавого образу фігуранта.

Приклад 1 (ілюстрація іміджбілдінгу). Утворення позитивного образу прем’єр-міністра через щоденні розповіді в ЗМІ про нього як про людину, що має дружну й інтелігентну родину, є уважним батьком, добрим товаришем і кваліфікованим фахівцем. Такий імідж “малює” в уяві електорату позитивну постать. При цьому позитивні риси удаваного віртуального фігуранта можуть не збігатися зі справжніми рисами політика.

Приклад 2 (ілюстрація трешіміджу). Розповіді в ЗМІ про те, що за часи молодих років політик скоїв два карні злочини і був покараний за них, відбував строк покарання в колонії для неповнолітніх, де й опанував нехитру життєву науку злочинного світу. Такий імідж може бути віртуальним, створеним спеціально аби принизити фігуранта, не дати йому можливості мати підтримку з боку електорату.

Цікавою соціально-комунікаційною технологією слід вважати технологію виправлення інформації, або спіндоктор (від англ. Spin – кружляння й англ. Doctor – доктор).

Сутність згаданої технології полягає в тому, щоб завдяки нехитрим корекціям інформації про певного фігуранта, події або процеси “лікувати” початок їхньої негативізації: з негативних відомостей робити позитивні, такі, які змінювали б імідж фігуранта на краще. Наведемо приклад технології виправлення інформації: через ЗМІ суспільство дізналося про те, що син президента країни в свої дев’ятнадцять років має дорогий автомобіль і дозволяє собі користуватися мобільним телефоном надвисокої ціни. Преса повідомила й про те, що відомий син відомого політика дозволив собі дорогу вечерю в шикарному ресторані столиці в той час, коли народ бідує, в країні лютує криза. При цьому синок президента ще й образив одного з працівників ресторану (рис. 1). Заради зменшення негативних наслідків для президента від такої негативної інформації про сина прибічниками президента “виштовхується” в інформаційний простір інший варіант інформації про описану раніше негативний вчинок сина політика. За розрахунком команди президента новий варіант негативної інформації про його сина “пом’якшить” наслідки і зробить можливий скандал у пресі не настільки руйнівним для фігуранта сина (тим самим і для фігурантабатька). Застосовується технологія виправлення інформації (рис. 2).

У теорії масової комунікації відома технологія інформаційного протистояння- боротьби (інформаційних війн). Сутність згаданої технології полягає в системному цілеспрямованому негативному впливі на об’єкт протистояння. Технологію інформаційного протистояння-боротьби активно використовують і сьогодні ідеологічні суб’єкти на політичній арені. Досить впливовою і дієвою слід вважати технологію соціальних зв’язків (паблік рилейшнз), про яку вже написано багато праць і здійснено безліч досліджень. Згадана технологія соціальних зв’язків здійснюється завдяки цілеспрямованому систематичному налагоджуванню зв’язків із громадскістю при використанні правдивої інформації, яку керівництво організації постійно пропонує народу, споживачам чи то власної продукції, чи то послуг.

Слід звернути увагу й на технології просування (маркетингові комунікаційні технології). Їхня сутність полягає в системі дій, прямованих на розміщення товарів (послуг) на ринку попиту таким чином, щоб здійснити якнайшвидший їхній продаж із максимальним прибутком.

Прикладом технології просування є кампанія рекламування чи то оператора МТС, чи то Білайн, чи то Київстар, чи то Джинс або акційна кампанія щодо стартових пакетів під час впровадження нових послуг мо-більного зв’язку (пакети: “Новорічний”, “Все по нуль”, “Сімейний”, “Студентський”, “Сімсім сім’я” тощо).

Відомою соціально-комунікаційною технологією нині є технологія перемовин, метою якої є здійснення переважно вербальних дій, спрямованих на структурування, впровадження, навіювання, поступки, по-розуміння між сторонами, які прагнуть рівних вигідних умов існування на основі вибору оптимального варіанта подальших відносин. Ілюстрацією технології перемовин є майже щорічні зустрічі між урядами і комісіями України та Росії щодо встановлення тарифів на оплату за споживання Україною і транзит нею до Європи природного газу, який надає Росія. Гарантія успіху перемовин не є їхньою технологією, але організація, проведення перемовин вважається на сьогодні специфічним видом цілеспрямованої типової ділової комунікативної діяльності.

Як вид соціально-комунікаційних технологій нині розглядаються рекламні технології. Їхня сутність полягає в інформуванні споживачів щодо появи нових організацій і видів товарів (послуг), формуванні та підтримці іміджу організацій, товарів (послуг).

Від рекламних технологій недалеко відійшли досить розповсюдженні виборчі технології, сутність яких полягає в системі дій, спрямованих на пропозицію електорату майбутніх політичних послуг із боку відомого в країні політичного суб’єкта; нав’язуванні його програмних положень, обіцянок і рекламних роликів, друкованої продукції і мітингових зустрічей на виробництві; плануванні й організації виборчої кампанії; постійному інформуванні громадськості про наміри, плани і дії політичного суб’єкта; контролі за діями Центральної виборчої комісії (ЦВК); організації екзит-пулів (власного підрахункуголосів електорату); поданні судових позовів щодо оскарження попередніх результатів голосування тощо.