- •1.Охарактеризувати мегалітичні споруди III – I тис. До н.Е. (менгіри, дольмени, кромлехи).
- •2.Охарактеризувати мегалітичні споруди (на прикладі кромлеха, II тис. До н.Е., у Стоунхенджі).
- •5.Визначити особливості планувальної структури міста Вавилон у vіі – vі ст. До н.Е.
- •8.Охарактеризувати шумерські храмові споруди (на прикладі храмів Урука іv тис. До н.Е.), їх оздоблення і будівельні матеріали.
- •9.Охарактеризувати багатоярусні споруди з храмами – зикурати стародавнього Шумера та Вавилона.
- •10.Давньоєгипетські піраміди, їх призначення, типи і будівельні матеріали (на прикладі пірамід фараонів Джокера, Хеопса і Снофру).
- •11.Охарактеризувати композиційні особливості ансамблю заупокійних храмів і піраміди фараона Джосера, XXVIII ст.. До н.Е.
- •12.Охарактеризувати давньоєгипетський «сонячний» храм, назвати основні його складові (на прикладі сонячного храму фараона Ніусір-Ра, XXV ст.. До н.Е.).
- •22.Охарактеризувати скельні храми фараона Рамзеса іі в Абу-Сімбелі хііі ст. До н.Е.
- •21.Охарактеризувати композиційні особливості давньоєгипетського Сонячного храму Ніусір-Ра. Дати визначення обеліска.
- •23.Охарактеризувати великий храм Амона – Ра xvі – XV ст. До н.Е. В Карнаку, назвати його складові.
- •26.Визначити особливості розташування храмів, пілонів та алей сфінксів у храмовому ансамблі в Карнаку в Єгипті.
- •27.Дати визначення пілона у давньоєгипетській архітектурі.
- •30.Визначити композиційні особливості гіпостильних залів у давньоєгипетській храмовій архітектурі.
- •31.Охарактеризувати досягнення давньоєгипетських будівничих у розвитку будівельної техніки і обробки каменю (на прикладі будівництва пірамід).
- •32.Визначити особливості синтезу монументального мистецтва і архітектури у давньоєгипетських храмових комплексах (на прикладі ансамблів Карнака і Луксора).
- •36.Римський Пантеон, II ст.., його будівельні матеріали, конструкції та оздоблення.
- •41.Охарактеризувати громадські споруди стародавньої Греції – театри, стадіони, агори та інші.
- •42.Назвати основні особливості архітектурно-конструктивної системи собору св. Софії в Константинополі.
- •43.Охарактеризувати будівельну діяльність етрусків (дороги, канали, трицеллові храми).
5.Визначити особливості планувальної структури міста Вавилон у vіі – vі ст. До н.Е.
Раскопки 1899—1917, свидетельства древнегреческих авторов и др. источники выявили облик древнего Вавилона (в VI веке до н. э.). Разделённый на 2 части (западную и восточную) Евфратом, город представлял в плане прямоугольник (площадь около 10 км²), опоясанный 3 рядами кирпичных стен с массивными зубчатыми башнями и 8 воротами. Главные ворота Иштар были облицованы синим глазурованным кирпичом со стилизованными рельефными изображениями жёлто-красных и бело-жёлтых быков и драконов. Мощёная дорога процессий вела к расположенному в центре города храмовому комплексу Эсагила с 7-ярусным зиккуратом Этеменанки (так называемой Вавилонской башней), ярусы которого были окрашены в разные цвета. На севере находилась крепость-дворец Навуходоносора II с висячими садами, рядом внутренних дворов и тронным залом, который имел облицовку из синего глазурованного кирпича с орнаментальным фризом и изображением жёлтых колонн. На востоке — остатки греческого театра IV век до н. э.
По Геродоту, царица Нитокрис изменила течение реки Евфрат с целью затруднить мидянам проникновение в страну при торговых сношениях и не позволить им точно разузнать положение дел в стране. Царице Нитокрис Геродот приписывает сооружения царя Набукаднецара (Набу-кудурри-уцур II, Навуходоносор II, сын Набу-апла-уцура, 605 г. до н. э. — 562 г. до н.э).
В VI веке до н. э. Вавилон стал красивейшим городом древнего мира. Его жемчужинами были ворота Иштар и зиккурат Этеменанки. Ворота Иштар были одними из восьми ворот, окружавших Вавилон. Ворота были облицованы синей плиткой с перемежающимися рядами сиррушев и быков. Через ворота проходил Путь Процессий, стены которого украшала плитка с изображениями львов. Каждый год, во время празднования нового года, по Пути Процессий проносили статуи богов.
Путь Процессий вёл к зиккурату Этеменанки. Семиэтажный Этеменанки был самым высоким (90 м) зданием в Вавилоне. На его вершине стоял храм Мардука — бога-покровителя Вавилона. Зиккурат Этеменанки, вероятно, был прототипом библейской Вавилонской Башни.
Ворота Иштар хранятся в Пергамском музее в Берлине. От зиккурата Этеменанки остались только развалины.
6.Зикурати і Ворота богині Іштар у Вавилоні. Охарактеризувати оздоблення колон і капітелей у давньоперській архітектурі (на прикладі багатоколонних залів Персеполя).
В VI веке до н. э. Вавилон стал красивейшим городом древнего мира. Его жемчужинами были ворота Иштар и зиккурат Этеменанки. Ворота Иштар были одними из восьми ворот, окружавших Вавилон. Ворота были облицованы синей плиткой с перемежающимися рядами сиррушев и быков. Через ворота проходил Путь Процессий, стены которого украшала плитка с изображениями львов. Каждый год, во время празднования нового года, по Пути Процессий проносили статуи богов.
7.Назвати будівельні матеріали і визначити композиційні особливості храмових споруд у стародавньому Шумері (на прикладі «Білого Храму», IV тис. до н.е., в Уруку). .
В Междуречье мало деревьев и камня, поэтому первым строительным материалом были сырцовые кирпичи из смеси глины, песка и соломы.
Основу архитектуры Междуречья составляют светские (дворцы) и религиозные (зиккураты) монументальные постройки и здания. Первые из дошедших до нас храмов Междуречья относятся к IV—III тысячелетиям до н. э. Эти мощные культовые башни, называемые зиккуратами (ziggurat— святая гора), были квадратными и напоминали ступенчатую пирамиду. Ступени соединялись лестницами, по краю стены шёл ведущий к храму пандус. Стены окрашивались в чёрный (асфальт), белый (известь) и красный (кирпич) цвета.
