30.Визначити композиційні особливості гіпостильних залів у давньоєгипетській храмовій архітектурі.

Планы подавляющего большинства храмов первой половины Нового царства были прямоугольными и подчинялись единому правилу: все главные части его располагались по одной оси. Основными частями храма были открытый двор, окружённый колоннадой - перистиль, гипостильный зал, святилище и кладовые.

При втором фараоне XIX династии Сети I иего сыне Рамзесе II в храме Амона-Ра был воздвигнут грандиозный зал с тесно поставленными колоннами - гипостильный зал, который насчитывает 144 колонны (священное число 12 в квадрате). Из них 12 колонн среднего прохода высотой 19,5 м с капителями в виде раскрытых цветков папируса. Более низкие колонны боковых проходов выполнены в виде нераспустившихся цветов этого растения. Стволы колонн были покрыты великолепными рельефами и отделаны листовым золотом. Лес колоссальных колонн, сгруппированных очень тесно, создавал острые и неожиданные пространственные эффекты и таинственный полумрак.

31.Охарактеризувати досягнення давньоєгипетських будівничих у розвитку будівельної техніки і обробки каменю (на прикладі будівництва пірамід).

Смысл ступеней был, как думают, символическим — по ним покойный фараон должен был подняться на небо. Но с самого начала она отличалась от предыдущих мастаб, так как в качестве строительного материала здесь использовался камень, а не кирпич-сырец. Строительство проходило в шесть этапов, по количеству ступеней. Не исключено, что ядро гробницы из известняковых блоков было построено ещё для брата Джосера Санахта. В результате надстроек основание пирамиды достигло размеров 125 метров × 115 метров, а высота — 61 метр.

В конструкции пирамиды имеется особенность, не встречающаяся позже в пирамидах фараонов - гигантская по ширине и глубине вертикальная шахта, со своеобразным огромным составным из гранитных "шпал" саркофагом. Шахта перекрыта сверху куполом. Саркофаг имеет вверху круглое отверстие с пробкой, что роднит его с неолитическими дольменами, и покоится на обломках какого-то мраморного сооружения, которое было украшено резьбой в виде звезд. Происхождение этих обломков - объект пристального исследования археологов, так как считается, что саркофаг в современном очень хорошем состоянии мог быть собран именно на обломках, но никак не на разрушившемся позднее, сооружении.

32.Визначити особливості синтезу монументального мистецтва і архітектури у давньоєгипетських храмових комплексах (на прикладі ансамблів Карнака і Луксора).

В первой половине III тысячелетия до нашей эры сложился монументальный стиль египетского искусства, выработались изобразительные каноны, которые потом свято оберегались на протяжении веков. Их постоянство обусловлено особенностями развития древнеегипетского общества, а также тем, что искусство Египта было составной частью культа, заупокойного ритуала. Оно столь тесно связано с религией, обоготворявшей силы природы и земную власть, что трудно понять его образную структуру, не имея общего представления о религиозно-обрядовых обычаях египтян.

В этот период создаются такие архитектурные сооружения как Великие Пирамиды и Большой Сфинкс.

33.Охарактеризувати іонійський ордер в архітектурі стародавньої Греції, назвати його складові.

онструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції. Ордер є одночасно і конструктивною, і художньою системою.

Іонічний ордер

Канелюри колони розділені доріжками

Капітель має дві протилежно розміщені волюти

Фриз не поділений на тригліфи та метопи

34.Особливості давньоримських аркових конструкцій у віадуках та акведуках.

Акведу́к - споруда для подачі води до населених пунктів або зрошувальних полів з більш високого місця, у вузькому сенсі — міст чи естакада з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги.

Віаду́к— міст на високих опорах через глибокий яр або ущелину.

Акведуки почали будувати в Римській імперії. Римські канали були грандіозними спорудами, що складалися з кількох ярусів кам'яних аркад.

35.Охарактеризувати основні періоди розвитку архітектури стародавньої Греції (архаїчний, класичний, елліністичний).

Архаїчний період

Настання залізної доби мало величезне значення — метал став дешевим та доступним, що сприяло поступовому зростанню господарської самостійності окремої родини та ослаблення її залежності від родової організації. Відділення ремесел від землеробства позначило перехід до обміну, виробництва не тільки для власних потреб, але й для ринку, внаслідок чого активно розвиваються міста. Відтак в період VIII–VI століть до н. е. відбувається становлення полісів — розрізнених дрібних суверенних міст-держав, об'єднаних тільки спільністю мови, релігії, культурних традицій, політичних і торгових зв'язків. Економічно необхідним стає заснування нових колоній та збільшення числа рабів як основної робочої сили.

Класичний період — доба найвищого розквіту давньогрецького суспільства і культури, який припав на V–IV століття до н. е. Найвпливовішим політичним і культурним центром після перемоги у греко-персидських війнах стали Стародавні Афіни, які стояли на чолі оборонного Делоського союзу серед полісів островів Егейського моря, його західного, північного та східного узбережжя. Своєї максимальної могутності і культурного розквіту Афіни досягли, коли на чолі держави став видатний політичний діяч, полководець, прихильник демократичної партії Перикл, що 15 разів обирався стратегом. Цей період відомий в історіографії як «Золоте століття Перикла», хоча був відносно нетривалим.

Елліністичний період

Новий етап в історії країн Східного Середземномор'я — етап еллінізму — починається з походів Александра Македонського (IV століття до н. е.) і закінчується завоюванням елліністичних держав Стародавнім Римом у I столітті до н. е. (останнім був захоплений Єгипет). Македонія, що завоювала Грецію, повністю сприйняла її культуру, тож після звитяжних походів Александра Македонського давньогрецька культура розповсюджується по завойованих східних країнах. В свою чергу, підкорені народи були носіями власної давньої культури і самі впливали на античну культуру.