- •Тема 4. Інтергативні процеси арт-терапії та арт-педагогіки.
- •. Соціально-педагогічне значення мистецтва в арт-педагогіці.
- •1. Принцип педагогічного оптимізму.
- •4. Принцип корекційно-компенсуючої спрямованості навчання і виховання.
- •5. Соціальний принцип, що адаптує спрямованість освіти.
- •6. Принцип особистісно-діяльнісного підходу в вихованні та навчанні.
- •10. Принцип комплексного використання методів і прийомів корекційно-педагогічної діяльності.
- •7. Принцип диференційованого та індивідуального підходу в умовах колективного навчання.
- •8. Принцип урахування вікових особливостей дитини.
- •9. Принцип необхідності спеціального педагогічного керівництва.
- •Методи арт-педагогіки.
- •1. Методи організації навчально-виховної діяльності:
- •. Психологічно-корекційний вплив «катарсису» в арт-педагогіці.
Методи арт-педагогіки.
Під методами в дидактиці розуміється «послідовне чергування способів взаємодії вчителя і учня, спрямованих на досягнення певної мети за допомогою опрацювання навчального матеріалу» (Ю. К. Бабанський).
Дії ж, з яких складається метод, включають в себе певні операції, що повторюються в різних системах дій. Ці операції позначаються терміном «прийоми». Прийоми навчання - частина методу, засоби, за допомогою яких даний метод реалізується, працює.
Як відомо, універсального методу не існує. Всі методи використовуються в певному поєднанні, композиції, яка в даній конкретній педагогічній ситуації може дати найбільший ефект і яка визначається педагогом з урахуванням цілого ряду факторів, у тому числі: цілей і завдань виховання, віку дітей, їх індивідуальних особливостей, рівня підготовки, змісту та специфіки навчального предмета, майстерності педагога та ін.
Методи підрозділяються на методи виховання і методи навчання. У арт-педагогіці вони спрямовані на:
- Формування у дитини в розвитку естетичного ставлення до навколишнього середовища засобами різних видів мистецтва;
- Формування основ художньої культури, морально-естетичних якостей особистості дітей;
- Оволодіння дитиною певними художніми засобами вираження, властивими різним видам мистецтва, і відображення з їх допомогою своїх почуттів, свого ставлення до світу, своїх творчих задумів;
- Забезпечення і задоволення особливих потреб у вихованні і навчанні осіб з відхиленнями засобами різних видів мистецтва;
- Організацію корекційно-компенсуючої, корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, заснованої на їх посильному участю в різноманітних видах і формах художньо-творчої діяльності (художньо-мовленнєвої, музичної, образотворчої, декоративно-прикладної, театралізованої).
Вибір методів і прийомів виховання і навчання в арт-педагогіці визначається:
- Віковими та індивідуальними особливостями і можливостями дітей;
- Їх інтересами і схильностями;
- Рівнем підготовки;
- Особливостями і ступенем відхилень у їхньому розвитку;
- Цілями і завданнями художнього розвитку дітей;
- Специфікою впливу кожного з видів мистецтва;
- Формами організації художньої діяльності;
- Обсягом та якістю художньої інформації;
- Майстерністю педагога, рівнем володіння спеціальними педагогічними технологіями і технологіями художнього розвитку.
Методи арт-педагогіки засновані на загальноприйнятих підходах до їх класифікації в дидактиці, в художній педагогіці і спеціальній педагогіці, що враховує необхідність підбору для кожної категорії учнів з особливими освітніми потребами такої композиції методів і прийомів, які б дали найбільший ефект.
Таким чином, методи і прийоми художнього розвитку в артпедагогіке повинні органічно поєднуватися з методами та прийомами корекційно-педагогічної роботи. Це вимагає від педагогів дуже ретельного відбору методів в їх оптимальному поєднанні, з урахуванням конкретної ситуації.
Відбір і композиція методів і прийомів навчання та виховання в артпедагогіке повинні, з одного боку, максимально сприяти художньо-естетичному розвитку (формування художньої культури, художньо-творчих здібностей, художньо-творчої діяльності), з іншого - відповідати особливим освітнім потребам учнів та специфіці корекційно -педагогічної роботи.
Це значною мірою ускладнює роботу педагога, який повинен майстерно володіти технологією художньо-коррек-Ціон розвитку, і вимагає від нього досить високої кваліфікації, гарного знання основ артпедагогікі і спеціальної педагогіки (а також основ суміжних наук), постійного творчого пошуку, знання індивідуальних особливостей своїх вихованців, їхніх інтересів, схильностей, розуміння структури наявного порушення в розвитку і володіння способами корекції за допомогою різних видів мистецтва.
Відбір і композиція методів в артпедагогіке дуже тісно пов'язані з віковими та індивідуальними особливостями дітей з відхиленнями в розвитку і в основному визначаються ступенем вираженості порушення розвитку (Н. М. Назарова).
Враховуючи своєрідність педагогічної роботи з дітьми з порушеннями в розвитку, акцент в угрупованні методів навчання і виховання необхідно зробити на тих, які прийняті як у загальній дидактиці, так і в спеціальній педагогіці. Проте всі вони залежать від специфіки впливу різних видів мистецтва.
Методи навчання
Характеризуючи методи навчання в артпедагогіке, ми спираємося на класифікацію, запропоновану Ю. К. Бабанський, який виділяє три основні групи методів:
- Методи організації навчально-виховної діяльності;
- Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності;
- Методи контролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
Виділення цих груп умовно, межі їх рухливі. Один і той же метод може на різних етапах навчання і в різних ситуаціях виконувати різні функції. Наприклад, метод бесіди, який входить у першу групу і використовується для виявлення наявних у учня знань, повідомлення нових знань і їх закріплення, на певному етапі навчання може бути і стимулюючим методом, і методом контролю за засвоєним матеріалом. Розглянемо перераховані методи більш докладно.
