41. Призначення трансформаторів та їх класифікація.
Трансформатором називається статичний електромагнітний апарат, який перетворює змінний струм одної напруги в змінний струм іншої напруги тої ж частоти. Одною з важливих функцій трансформатора є його здатність перетворювати напругу, що створюють електричні генератори, в значно вищу напругу ліній електропередач. Це дає можливість передавати великі електричні потужності на далекі відстані без великих втрат, тобто реалізовувати плани великих енергосистем. Оскільки електрична потужність є добутком напруги та струму, при тій самій потужності енергію можна передавати з великою напругою, але з меншим струмом. Це забезпечує значний економічний ефект завдяки економії провідникового матеріалу, тому що при меншому струмі переріз кабелів і ліній електропередач можна взяти меншим. Без цього ефективно розвивати електроенергетику країни було б неможливо. Не менш важливою функцією трансформатора є можливість дістати у виробництві та побуті різні значення напруги, хоча до трансформаторної підстанції й підводиться одна напруга (6, 10, 35 або 110 кВ). Трансформатори можна класифікувати так. За кількістю фаз (однофазні — для трансформації однофазного струму та трифазні — для трансформації трифазного струму).
За способом охолодження (сухі, коли охолодження їх здійснюється повітрям навколишнього середовища, й масляні, в яких магнітопровід з обмотками занурюється в бак з трансформаторним маслом, яке відбирає від них теплоту).
За вторинною напругою (підвищувальні, коли вторинна напруга вища за первинну, й знижувальні, коли вторинна напруга нижча за первинну).
За кількістю обмоток (двохобмоткові, що мають по одній первинній та вторинній обмоток, а також багатообмоткові, що мають одну первинну і кілька вторинних обмоток). Велике поширення у великострумовій електротехніці дістали трьохобмоткові трансформатори (наприклад, з первинною напругою 110кВ і двома вторинними — 35 та 10 кВ).
За призначенням (силові та вимірювальні). До перших належать ті трансформатори, які живлять споживача незалежно від його навантаження, а до других — ті, що живлять електровимірювальні прилади чи кола релейного захисту й керування.
42. Будова однофазного трансформатора
Трансформатор являє собою електромагнітний апарат, призначений для перетворення величин струмів і напруг без зміни частоти. Трансформатор складається з замкнутого феромагнітного осердя, на якому розміщені дві або більше число обмоток. Обмотка, підключена до джерела енергії, називається первинною. Обмотки, підключені до опорам навантаження, називаються вторинними. Сердечник (магнітопровід) трансформатора виготовляють з листової електротехнічної сталі, що має малі втрати на перемагнічування і на вихрові струми. Окремі листи стали ізолюють шаром лаку, після чого стягують болтами. Такий пристрій застосовується для зменшення вихрових струмів, індукованих у сталі змінним потоком. По конструкції сердечника розрізняють два типи трансформатора: броньові і стрижневі. На рис. 10.1 зображено броньовий трансформатор, або трансформатор з Ш-образним сердечником, а на рис. 10.2 - стрижневий трансформатор з П-образним сердечником.
