- •1. Електричне коло, його складові. Види електричних кіл. Умови роботи електрокола.
- •2. Електричний опір та його провідність. Залежність їх від температури провідника.
- •3. Резистори, їх види, призначення та параметри.
- •5. Закон Ома для ділянки кола, і для всього кола.
- •6. Теплова дія електричного струму. Закон Джоуля-Ленца.
- •7. Режим роботи електричного кола.
- •8.Види з’єднання резисторів.
- •9. Втрати напруги та потужності в проводах.
- •10. Баланс потужності.
- •11. Закон Кірхгофа.
- •12. Лінійні та нелінійні електричні кола.
- •13. Визначення магнітного поля. Магнітна індукція та потік.
- •14. Абсолютна та відносна магнітна проникність.
- •Відносна магнітна проникність
- •15. Закон повного струму.
- •16. Намагнічення феромагнетиків. Початкова крива намагнічення.
- •17. Явище гістерезису.
- •18. Магнітом’які та магнітотверді феромагнетики, їх застосування.
- •19. Провідник у магнітному полі. Закон Ампера. Взаємодія двох паралельних провідників зі струмом
- •2 0. Явище електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •21. Явище самоіндукції. Індуктивність котушки.
- •Розрахунок індуктивності контура
- •22. Явище взаємоіндукції. Вихрові струми.
- •23. Магнітні кола. Їх види. ( неповне)!!!!
- •24. Закон Ома для магнітного кола.(неповне)
- •25.Електромагніти. Їх застосування. Розрахунок електромагніта. (неповне)
- •26. Параметри змінного струму.
- •27. Кола змінного струму: а) з активним опором, б) Індуктивним опором, в) Ємнісним опором.
- •2.Індуктивний опір в колі змінного струму.
- •3.Ємнісний опір в колі змінного струму.
- •28. Загальний випадок послідовного з’єднання з активним індуктивним та ємнісним опором.
- •29. Резонанс струмів.
- •30. Загальні випадки…
- •31. Потужність в колах змінного струму.
- •1.Активна потужність.
- •2.Реактивна потужність.
- •3.Повна потужність.
- •32. Отримання трифазної е.Р.С.
- •33. Коефіцієнт потужності та шляхи його підвищення.
- •34. Незв’язна і зв’язна трифазна система.
- •35. З’єднання обмотків генератора та споживачів у зірку.
- •36. З’єднання обмотків генератора та споживачів у трикутник.
- •37. Потужність трифазного кола.
- •38. Аварії в трифазних мережах.
- •39.Вибір схем з’єднань та отримання освітлювального та силового навантажень.
- •40. Необхідність використання трансформаторів.
- •41. Призначення трансформаторів та їх класифікація.
- •42. Будова однофазного трансформатора
- •43. Принцип дії однофазного трансформатора. Коефіцієнт трансформації трансформатора.
- •44.Рівняння трансформаторних е.Р.С.
- •45. Саморегулювання трансформатора.
- •46.Зварювальний трансформатор.
- •47.Зовнішня характеристика трансформатора.
- •48. Процентна зміна напруги трансформатор.
- •49. Трифазний трансформатора.
- •50. Заводська табличка трансформатора.
- •51.Автотрансформатор.
- •52. Вимірювальні трансформатори напруги та струми.
- •53. Потужність трансформатора.
- •54.Потужність, втрата потужність…
- •55. Електричний генератор та електричний двигун. Визначння.
- •56. Будова трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •57. Принцип роботи трифазного асинхронного двигуна з коротко замкнутим ротором.
- •58.Пуск, реверсування генератора обертання трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •59.Механічна характеристика трифазного асинхронного двигуна з коротко замкнутим ротором.
- •60.Потужність, втрати потужності та ккд при трифазному асинхронному двигуні з коротко замкнутим ротором. Його енергетична діаграма.
- •61.Будова та застосування однофазного асинхронного двигуна.
- •62. Будова, принцип роботи та застосування синхронних двигунів і синхронних генераторів.
- •63.Будова двигуна постійного струму.
- •64.Види двигунів постійного струму їх механічної характеристики та застосування.
- •65. Колекторний двигун змінного струму
- •66.Електроприводи:види, значення, схема.
- •67.Режими роботи електродвигунів.
- •68. Електрична апаратура.
- •69. Комутаційна апаратура.
- •70.Релейно-колекторне керування.
- •71. Релейно-контакторне керування з трифазним а.Д. За допомогою магнітного пускача.
- •72. Економія електроенергії.
- •73. Дія електричного струму на людину.
- •74.Фактори які впливають на ступінь електроураження людини.
- •75.Класифікація приміщень за електронебезпекою.
- •76. Засоби захисту людини від електроураження.
- •77. Заземлення.
- •78. Занулення.
- •79. Пристрої захисного відключення.
- •80. Система заземлення
- •1. Електричне коло, його складові. Види електричних кіл. Умови роботи електрокола.
- •2. Електричний опір та його провідність. Залежність їх від температури провідника.
73. Дія електричного струму на людину.
Біологічна, термічна, хімічна, оптична, акустична, механічна, комбінована. Причини:
Необережність
Попадання в зону крокової напруги
Помилки в діях спеціаліста
Не проведення інструктажу
Не проходження медогляду
74.Фактори які впливають на ступінь електроураження людини.
Сила струму
Час
Шлях протікання струму
Стан людини
Атмосферний тиск.....
75.Класифікація приміщень за електронебезпекою.
З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи:
Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250 С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу.
Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак:
- вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %;
- струмопровідний пил;
- струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні);
- висока температура повітря (вище 35 0С);
- можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування.
Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак:
- відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи;
- приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин;
- приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, приміщення з струмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою.
76. Засоби захисту людини від електроураження.
Для забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне відімкнення, ізоляція провідників із струмом, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки, засоби захисту та запобіжні пристрої.Захисне заземлення це - навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів . Заземлення бувають виносні і контурні . В першому випадку заземлювачі розміщують на деякому віддаленні від обладнання, що заземлюється Вони захищають за рахунок малого їх опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом) . При контурному заземленні заземлювачі розміщують по контуру навколо заземленого обладнання на невеликій відстані один від одногоВ якості провідників для заземлення можуть бути використані металеві конструкції будівель, стальні труби, стальні оболонки кабелів, круглі провідники діаметром не менше 5 мм, голі мідні і алюмінієві провідники перерізом 4 і 6 мм2, жили кабелів перерізом для міді - 1 мм2, для алюмінію - 1,5 мм2, кутова сталь та ін . Вертикальні заземлювачі (довжиною 2,5-3 м) з'єднують стальною шиною, яку приварюють до кожного заземлювача Захисне заземлення необхідно періодично переглядати і ремонтувати . Із застосованого обладнання необхідно заземлювати корпуси електродвигунів верстатів, електроплит, вторинні обмотки і корпуси трансформаторів, переносний електроінструмент, розрахований на напругу більше 42 В, рухоме і переносне електрообладнання, каркаси розподільних електрощитів, щитів керування, шаф, металеві оболонки дротів, стальні труби, в яких вміщений електродріт, інші металеві конструкції.лабораторіях та кабінетах по периметру кімнати прокладають заземлювальну лінію (стальний прут діаметром 7 мм) і з'єднують її шляхом зварювання з нульовим провідником, природним чи штучним заземлювачем Від утвореного контуру зварюванням або жорстким болтовим з'єднанням виконують металеві відводи до каркасу електророзподільного щита, до корпусів електродвигунів.Заземлення електроустановок необхідно виконувати у всіх випадках при напругах 500 В і вище, при напругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму - в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках Профілактичний огляд заземлених пристроїв виконують не рідше 1 разу в рік При цьому перевіряють стан заземлювального пристрою, наявність кола між контуром заземлення і заземлювальними пристроями Занулення (рис . 3 . 51) - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо) Занулення використовують при чотирьох провідній системі трьохфазного струму з глухо заземленою нейтраллю Занулення перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання Внаслідок цього спрацьовує максимальний струмовий захист (перегорає запобіжник), який відключає пошкоджену ділянку мережі Для збільшення безпеки нульовий провід заземлюють в декількох точкаМожливе одночасне занулення і заземлення одного і того ж корпусу, але одночасне занулення одних і заземлення інших машин в одній і тій же мережі заборонено Не потрібно додатково заземлювати занулені елементи електропристроїв Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швидке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережіЗахисне відімкнення - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом . Така небезпека може виникнути під час замикання фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмоведучої частини, що знаходиться під струмомДля захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується ізоляція Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується також подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції Опір електроізоляції ручних електричних машин повинен бути більше 2,5 МОм, силової і освітлювальної електропроводки - вище 0,5 МОм . Перевірку ізоляції електроінструменту слід проводити мегаометром не рідше 1 разу в квартал, електропроводки - не рідше 1 разу в 3 рокиБлокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмоведучих частинах, що огороджуються Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини і електроустановки під час проникнення до них без зняття напругиЧасто використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпекуЗа призначенням електрозахисні засоби поділяються на ізолюючі (діалектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізольовані підставки, інструмент з ізолюючими ручками, ізолюючі штанги, кліщі тощо), огороджувальні (переносні огородження, заземлення тощо) та запобіжні (пояси, захисні окуляри, каски, спеціальні рукавиці) Засоби індивідуального електрозахисту є захисні костюми, взуття і рукавиці
