- •1. Мета і зміст охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •2. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •3. Організація роботи охорони праці під час позакласної діяльності.
- •4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
- •5. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •6. Причини нещасних випадків: організаційні, технічні, психофізіологічні.
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •8. Заходи для запобігання виробничого травматизму: організаційні заходи, технічні заходи, санітарно-виробничі заходи, медико-профілактичні заходи.
- •9. Виробниче середовище. Робоча зона. Небезпечні та шкідливі чинники.
- •10. Метереологічні умови виробничого середовища. Абсолютна вологість, відносна вологість. Допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Механізм терморегуляції. Комфортність.
- •11. Забруднення повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
- •12. Освітлення. Види освітлення. Вимоги санітарних норм до освітлення виробничих приміщень.
- •13. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні величини, якіхарактеризують шум. Заходи захисту від шуму.
- •14. Вібрація, нормування, дія на організм. Види вібрації за джерелом походження. Заходи захисту від вібрації.
- •15. Електромагнітне випромінювання. Спектр електромагнітних випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання.
- •16. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм. Основні видизахисту від інфрачервоного випромінювання.
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування.
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •17. Ультрафіолетове випромінювання. Нормування, дія на організм. Основнізаходи захисту від ультрафіолетового випромінювання.
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування.
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •18. Іонізуюче випромінювання.
- •Дози іонізаційного випромінювання
- •19. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою.
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •20. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк.
- •21. Вимоги до режимів праці і відпочинку у навчальній роботі.
- •22. Дія електричного струму на організм людини. Види ураження людини електричним струмом.Захист людини від ураження в аварійних режимах: захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення.
- •Види ураження людини електричним струмом
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •23. Основні причини пожеж. Заходи та способи гасіння пожеж.
- •24. Пожежна безпека в навчальних закладах.Порядок дій у разі виникнення пожежі.
- •Порядок дій у разі виникнення пожежі
Дози іонізаційного випромінювання
Основний параметр, що характеризує уражаючу дію проникаючої радіації, є доза випромінення (Д).
Доза випромінення – це кількість енергії радіоактивних випромінювань, поглинутою одиницею маси середовища, що опромінюється, розрізняють експозиційну, поглинуту, еквівалентну та ефективну еквівалентну дозу. Табл. 4.4
Рентген – це така доза гамма опромінювання, при якій 1 см3 сухого повітря при температурі 00С і тиску 760 мм рт. ст. 2,08×109 пар іонів. Дозі 1 Р відповідає поглинання 1 г повітря 84 ерг енергії, а в 1 г біологічної тканини – 93 ерг. На практиці використовують більш менші одиниці вимірювання: мілірентген (1 мР = 10-3 Р; 1000 мР = 1Р) і мікрорентген (1 мкР = 10-6 Р; 1000 000 мкР = 1Р) В системі СІ виміюють в Кл\кг це така доза, яка створює в 1 кг сухого повітря іони що несуть заряд 1 кулон кожного знаку.
Потужність дози випромінення – це доза випромінювання, отримана за одиницю часу. Вимірюється не системними одиницями, експозиційна–Р/год.; поглинута–рад/год.
Рівнем радіації – називають потужність експозиційної дози Р/год. На висоті 0,7 – 1 метр від поверхні землі, або радіаційний фон виміряний на відстані 1,5 – 2 см від поверхні об’єкта.
Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Вимірюють несистемною одиницею – рентген (Р).
Поглинута доза – визначає дію іонізуючого випромінення на біологічні тканини організму. Вимірюється системно одиницею СІ, - грей (Гр.)
Один грей – це така одиниця поглинутої дози, при якій 1 кг опроміненої речовини поглинає енергію 1 джоуль (Дж), 1 Гр = 1 Дж/кг. Не системна одиниця поглинутої дози, - рад.
Це енергія будь-якого випромінювання поглинутого одиницею маси речовини.
Еквівалентна доза – поглинута доза, помножена на коефіцієнт якості, який відображає здібність даного виду опромінення ушкоджувати тканини організму. Вимірюється системною одиницею СІ, - зіверт (Зв), не системна –бер.
|
|
Коефіцієнт якості випромінювання (Кяк) – уявляє собою відношення поглинутої дози рентгенівського випромінювання до поглинутої дози іншого типу випромінювання що викликає такий же біологічний ефект і дорівнює: для гамма і бета випромінювання - одиниці; для протонів і нейтронів – десяти; для альфа випромінювання - двадцяти.
|
|
де:
– поглинута
доза рентгенівського випромінювання;
– поглинута
доза альфа, бета, гамма, протонного,
нейтронного випромінювання.
Ефективна еквівалентна доза – еквівалентна доза помножена на коефіцієнт радіаційного ризику (Крр), який враховує різну чутливість різних тканин організму до опромінення. Вимірюється системною одиницею СІ, - зіверт (Зв), не системна –бер.
|
|
де:
– еквівалентна
доза;
– коефіцієнт
радіаційного ризику.
Так, як різні тканини людського організму по різному сприймають радіоактивне випромінювання тобто мають стійкість до його впливу, то й радіоактивне випромінювання, в свою чергу, також має неоднаковий вплив на різні частини людського тіла, що і характеризується коефіцієнтом радіаційного ризику, який і необхідно враховувати.
Коефіцієнт радіаційного ризику для різних тканин людського оганізму:
- красний кістковий мозок – 0,12; - кісткова тканина – 0,03; - щитовидна залоза – 0,03; - молочна залоза – 0,15; - легені – 0,12; - яічники і сіменники – 0,25; - інші тканини – 0,3. |
|
