- •1. Мета і зміст охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •2. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •3. Організація роботи охорони праці під час позакласної діяльності.
- •4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
- •5. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •6. Причини нещасних випадків: організаційні, технічні, психофізіологічні.
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •8. Заходи для запобігання виробничого травматизму: організаційні заходи, технічні заходи, санітарно-виробничі заходи, медико-профілактичні заходи.
- •9. Виробниче середовище. Робоча зона. Небезпечні та шкідливі чинники.
- •10. Метереологічні умови виробничого середовища. Абсолютна вологість, відносна вологість. Допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Механізм терморегуляції. Комфортність.
- •11. Забруднення повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
- •12. Освітлення. Види освітлення. Вимоги санітарних норм до освітлення виробничих приміщень.
- •13. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні величини, якіхарактеризують шум. Заходи захисту від шуму.
- •14. Вібрація, нормування, дія на організм. Види вібрації за джерелом походження. Заходи захисту від вібрації.
- •15. Електромагнітне випромінювання. Спектр електромагнітних випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання.
- •16. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм. Основні видизахисту від інфрачервоного випромінювання.
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування.
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •17. Ультрафіолетове випромінювання. Нормування, дія на організм. Основнізаходи захисту від ультрафіолетового випромінювання.
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування.
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •18. Іонізуюче випромінювання.
- •Дози іонізаційного випромінювання
- •19. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою.
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •20. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк.
- •21. Вимоги до режимів праці і відпочинку у навчальній роботі.
- •22. Дія електричного струму на організм людини. Види ураження людини електричним струмом.Захист людини від ураження в аварійних режимах: захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення.
- •Види ураження людини електричним струмом
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •23. Основні причини пожеж. Заходи та способи гасіння пожеж.
- •24. Пожежна безпека в навчальних закладах.Порядок дій у разі виникнення пожежі.
- •Порядок дій у разі виникнення пожежі
8. Заходи для запобігання виробничого травматизму: організаційні заходи, технічні заходи, санітарно-виробничі заходи, медико-профілактичні заходи.
Організаційні заходи:
- проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;
- робота щодо професійного відбору;
- здійснення контролю за дотримання працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
Технічні заходи:
- модернізація технологічного, піднімально-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;
- впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
Санітарно-виробничі заходи:
- придбання та виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газу, шуму тощо
- улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціювання;
реконструкція та переобладнання душових, гардеробних тощо
Медико-профілактичні заходи:
- придбання молока, миючих та знешкоджуючих засобів;
- організація профілактичних медичних оглядів;
- організація лікувально-профілактичного харчування.
Підприємства роблять внески до Фонду соціального страхування. Виплати за рахунок коштів соціального страхування включають:
- оплату тимчасової непрацездатності;
- оплату санітарно-курортного обслуговування потерпілих.
Законом передбачається створення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань.
Головними завданнями фонду мають бути:
- компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної ураженням здоров’я;
- вжиття необхідних заходів щодо підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
- створення умов щодо перекваліфікації інвалідів;
- здійснення заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.
Відповідно до Закону “Про охорону праці” (стаття 25) власник зобов’язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
9. Виробниче середовище. Робоча зона. Небезпечні та шкідливі чинники.
Виробниче середовище - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних чинників, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.
Робоча зона - це простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівника.
Небезпечний чинник – виробничий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого різкого погіршення здоров’я або до смерті.
Шкідливий чинник - виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров’я нащадків.
Залежно від кількості концентрації і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним чинником.
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники згідно з ГОСТом 12.0.003-74 «Небезпечні і шкідливі виробничі чинники» які трапляються у виробництві за природою дії (походженням), поділяються на такі чотири групи:
фізичні (рухомі машини і механізми, вироби, падаючі предмети, підвищене або понижене значення температури, вологості, швидкості, іонізації повітря, барометричного тиску, підвищений рівень шуму, вібрації, іонізуючих, лазерних, електромагнітних, інфрачервоних, світлових, ультрафіолетових випромінювань, електричний струм, гострі краї обладнання, робота на висоті тощо);
хімічні (хімічні речовини);
біологічні (бактерії, віруси, гриби);
психофізіологічні (фізичні перевантаження - статичні, динамічні та нервово-психічні перевантаження - розумове перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Відповідно до Гігієнічної класифікації праці умови праці поділяються на 4 класи:
1. клас- оптимальні умови праці - такі умови, за яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів.
3. клас- шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
4. клас - небезпечні (екстремальні) умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
