14. Творчість і інтуіція в пізнанні.

Без сумніву,творчість- це процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності.Існують різні види творчості: виробничо-технічна, винахідницька, наукова, політична, організаторська, філософська, художня, міфологічна, релігійна, повсякденно-побутова та інша, інакше кажучи, види творчості відповідають видам практичної і духовної діяльності.

В отриманні нового знання велику роль відіграє логічне мислення, способи і заходи утворення нових понять, закони логіки. Але досвід пізнавальної діяльності свідчить, що для вирішення наукових проблем недостатньо індуктивного або дедуктивно розгорнутого мислення. Важливе місце в цьому процесі посідаєінтуїція(лат. іггліеог - пильно дивлюся), яка надає пізнанню новий імпульс і напрям руху.

Кожній людині притаманні такі особисті здібності як уява та інтуїція. Поширеність, загальність інтуїції підтверджують численні спостереження над людьми в звичайних, повсякденних умовах. У нестандартних ситуаціях за умов обмеженості в інформації суб´єкт діє нібито "передчуваючи", що потрібно діяти так, а не інакше.

Приклади інтуїції - очевидне уявлення про структуру молекули бензолу, яке виникло в Кекуле, або про будову атома в Резерфорда, поява поняття про кватерніони у Гамільтона або про нейтрино в Паулі.

В історії філософії поняття інтуїції вміщувало різний зміст. Під інтуїцією розуміли формубезпосереднього інтелектуального знанняабо споглядання (інтелектуальна інтуїція) . Так, Платон стверджував, що споглядання ідей (про- образів речей чуттєвого світу) є видом безпосереднього знання, яке приходить як раптове понадчуттєве прояснення, до якого веде тривала підготовка розуму. Починаючи з античності, інтуїція протиставлялась не тільки чуттєвим формам пізнання, а й логічному мисленню. Декарт, наприклад, розумів під істиною "не хиткі свідоцтва чуття і облудне судження безладної уяви, а поняття ясного і уважного розуму".

Гегель у своїй системі суміщав безпосереднє і опосередковане знання. Фоєрбах трактував інтуїцію як пізнання у вигляді чуттєвого споглядання (чуттєва інтуїція). Під істиною розуміли і інстинкт, який безпосередньо, без попереднього навчання визначає форми поведінки організму (Бергсон), і прихований, несвідомий першопринцип творчості (Фрейд). Інтуїцію Бергсон пов´язував з інстинктом, пізнанням живого, мінливого, із синтезом, а логічне - з інтелектом, аналізом.

Матеріалістична діалектика вбачає позитивну якість інтуїції в характеристиці моментубезпосередностіу пізнанні (не спирається на логічний доказ), що являє собою єдність чуттєвого і раціонального. Процес наукового пізнання, а також різні форми художнього опанування світу не завжди здійснюються в розгорнутому, логічно і фактично доказовому вигляді. У процесі інтуїтивного пізнання не усвідомлюються усі ті ознаки, за якими здійснюється висновок, і ті засоби, за допомогою яких він робиться.

Отже,інтуїція- це своєрідний тип мислення, коли окремі ланцюги процесу мислення проносяться у свідомості більш-менш підсвідомо, а чітко усвідомлюється тільки результат думки -істина. Інтуїції буває достатньо для того, щоб угледіти істину, але її замало, щоб запевнити в цій істині інших і самого себе.

Таким чином,інтуїція- це здатність осягнення істини шляхом прямого її вбачання без доказового обгрунтування.Інтуїції притаманні раптовість інеусвідомленість.Нерідко рішення проблем (пошук нового поняття, теми, ідеї та ін.) приходило раптово, випадково в непридатних для творчості умовах, які контрастують з умовами цілеспрямованого наукового пошуку. Інтуїтивне "убачання" здійснюється не тільки випадково і раптом, але й без чіткої усвідомленості засобів і шляхів, які приводять до результату. Інтуїція містить такі етапи:

♦ накопичування і неусвідомлений розподіл образів і абстракцій у системі пам´яті;

♦ їх неусвідомлене комбінування і переробка для вирішення певного завдання;

♦ чітке усвідомлення завдання;

♦ несподіване для даної людини знаходження рішень. Залежно від специфіки діяльності суб´єкта визначаються

особливості інтуїції історика, лікаря, біолога-експериментатора, сталевара та ін. Виділяються такі види інтуїції, як технічна, наукова, буденна, лікарська, художня тощо.