6. Концепція політичного лідерства та його типологія (за Вебером).

У ХХ ст. суттєвий внесок у політичну думку був зроблений Максом Вебером німецьким політичним економістом і теоретиком-соціологом. У політичній сфері він виділяє три типи легітимного па­нування. Перший - легальний (правова держава, в якій підкоряються не особистості, а законам). Другий тип легітимного панування —традиційне (засно­ване на вірі не тільки в законність, але навіть у святість здавна існуючих порядків і влади). Третім типом панування є патріархальне пану­вання, яке являє собою пряму протилежність традиційному

3 типи політичного панування:

· традиційне, засноване на традиції;

· легітимне - рацінально-легальне (правова держава);

· харизматичне (віра в надзвичайні якості, риси правителя) (харизма - дар божий).

Тип бюрократичного функціонера за Максом Вебером це:

· особистість вільна, призначена на посаду на основі угоди;

· призначена на посаду відповідно кваліфікації;

· чітке виконання обов'язків відповідно формальних законів, в чому виявляється лояльність до влади;

· працює на керівній посаді постійно, а не від випадку до випадку.

М.Вебера визначав також: 1) традиційне лідерство; 2) харизматичнс лідерство; 3) раціонально-легальне лідерство. Традиційне лідерство - це право на лідерство, на­лежність до еліти, віра у святість традицій Харизматичне лідерство характеризується вірою підлеглих у надзвичайні здібності вож­дя та його винятковість. Раціонально-легальне лідерство озна­чає появу у суспільному житті політичного лідера через демок­ратичні процедури виборів, обумовлених законом.

***За стилем розрізняють авторитарне лідерство, що передбачає одноосібний вплив і грунтується на погрозі силою, та демократичне лідерство, яке дозволяє членам групи брати участь в управлінні її діяльністю і визначенні цілей. За видами виділяють формальне й неформальне лідерство. Формальний лідер зв'язаний зі встановленими правилами призначення керівника і передбачає функціональні відносини. Неформальний — виникає на основі особистих взаємин учасників.

7. Напрямки української політичної думки 19 - 20 ст.

Цей етап розвитку соціально-політичної думки в Україні пов'язаний з постаттю відомого вченого та політичного діяча М. Драгоманова. Він поділяв марксистські ідеї про соціалізм як більш прогресивний лад і позитивно ставився до спенсерівської теорії еволюції.

- висунув теорію існування України на умовах автономії в демократичній РФ

- єдиний шлях переходу до нового політичного ладу окрім еволюції – мирні рухи широких народних мас

- Прагнув до соціалізму, але казав, що це справа далекого майбутнього

- розгляд нац питання: в ідеях і цілях розвитку – інтернаціональне, загальнолюдське, а ґрунт чи основа суп розвитку – національне.

- прихильник громад

- чим більше в сусп. політичних свобод, тим більше в ньому національних прав

М.С.Грушевський (1866— 1934). Він проголошував ідею пріоритетів інтересів народу, суспільства над інтересами держави, основа укр. народу – селяни, а головна його мета – земля і воля. Проте Грушевський стояв на засадах федерації, розглядаючи її не як втрату волі, а як шлях до нових можливостей розвитку, проте умовою була лише демократична федерація, а інакше він відстоював позиції незалежності.-

В.Липинський. Тільки власна держава врятує народ від розкладу та кривавої анархії. Ідеологія – рушійна сила нац відродження. Українна має бути незалежною монархією спадкового характеру з обов'язковою передачею успадкованої гетьманської влади. Вважав можливим союз з Росією та Білоруссю. Великого значення надавав суб’єктивному фактору при формуванні держави.

Політична програма базувалася на:

1) гарантія недоторканості особи;

2) забезпечення права приватної власності на землю;

3) проведення аграрної реформи;

4) об'єднання всіх українських земель

Д.Донцов інтегральний націоналіст

- націоналізм – світогляд, до має стимулювати всі починання людини

- головна мета – воля до влади

- прихильник сосіального даврвінізму

- ніякого самовизначення для інших народів, що проживають на Україні

- політичний сепаратизм

- гуманізм та демократія несумісні з нац ідеєю.