- •2 Позиції:
- •2. Предметом мпп є норми мпп, що регулюють цивільно-правові, сімейні та трудові відносини з іноземним елементом.
- •3. Колізія права в мпп.
- •4. Мпр цивільних відносин в мпп.
- •1886 Р. – Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів
- •Судова практика як джерело мпп
- •Укладання договору міжнародної купівлі-продажу
- •Зміст договору (гл.2 ч. Ііі)
- •Система відповідальності сторін
- •2 Варіанти застосування:
- •2 Основних режими:
4. Мпр цивільних відносин в мпп.
МПР – визначає сукупність узгоджених між собою важелів впливу на певну групу відносин.
Методи, специфічні для врегулювання відносин у сфері МПП:
Колізійно-правовий
Матеріально-правовий + метод автономії волі.
Специфіка цих прийомів та заходів обумовлена унікальністю предмета регулювання. Особливість метода полягає в тому, що виникає колізія ЦП окремих держав, а отже, це створює особливу проблему, вирішення якої і є завданням правового регулювання.
Колізійно-правовий (відсилочний) – полягає у виборі компетентного правопорядку для вирішення конкретної цивільної справи. Цей вибір здійснюється за допомогою колізійних норм, які визначають, право якої держави необхідно застосувати. Цей метод є необхідним при виборі між нормами кількох гетерогенних правових систем. Колізійний метод виник наприкінці середніх віків, став похідним від колізій статутів. Але цей метод має певні складнощі:
Майже кожна національна правова система має своє колізійне право, і тому відношення з іноземним елементом в різних країнах регулюється по-різному.
При застосуванні судами іноземного права.
Коли країни не мають свого колізійного права, а отже, наявна прогалина в регулюванні таких відносин, або колізійне право наявне, але не досить розвинуте.
Шляхи подолання – створення уніфікованих норм.
Кодекс Бустаманте – кодекс з МПП. Діє на територіях держав Латинської Америки.
Існують багато- та двосторонні угоди (конвенції у сфері МПП). Встановлюють єдині засади для врегулювання міжнародних відносин (н/д, СНД - Мінська, Кишинівська – конвенції про правову допомогу).
Колізійний метод має 2 правові форми свого застосування:
Національно-правова
Міжнародно-правова (уніфікована).
Обидві форми відносяться до одного колізійного методу, адже в обох випадках колізія вирішується вибором права.
Матеріально-правовий метод спрямований на створення спеціальних норм цивільно-правового характеру, які без колізійної стадії безпосередньо врегульовують відносини, що ускладнені іноземним елементом (н/д, Женевська конвенція з авторського права).
Порівняльно-правовий метод (особливий, спеціально науковий метод дослідження).
Норми МПП:
Колізійні
Матеріальні.
Можуть бути національні чи уніфіковані.
Система МПП. МПП складається з 2-х частин: загальна та особлива. До загальної відносяться такі питання:
Предмет
МПР
Вчення про колізійну норму
Щодо правового статусу суб’єктів міжнародних ЦП відносин
Питання представництва, довіреності
Позовна давність.
Особлива частина:
Право власності
Зобов’язальне право
Кредитно-розрахункові відносини
Авторське і винахідницьке право
Сімейне право
Спадкове право
Трудове право
Міжнародний цивільний процес
Арбітраж.
Тема: Наука МПП
Наука МПП містить:
Питання історичного розвитку доктрини права, її теорій та концепцій
Визначає підходи та шляхи до вирішення проблем, що виникають та є наявними у цій галузі права.
911 р. – договори князя Ігоря з грецькими торгівцями
Засновником доктрини МПП вважаться Бартол і Бальт (14 ст., Італія) – глосатори.
Пізніше доповнено вченням про автономію волі сторін (сторони могли застосувати до договорів обрані ними звичаї). 16 ст. – запропонував Шарль Дюмулен.
Безумовне застосування закону місцезнаходження речі щодо нерухомості – 16 ст., Б. де Маржантре.
Теорія про застосування територіального принципу та принципу ввічливості – дія іноземних законів здійснювалася завдяки ввічливості (коли дозволяли) – 17-18 ст.ст., Губер, Гут.
1834 р. – Д. Сторі «Коментарі конфліктного права» - уперше вжив термін «МПП».
Тема: Джерела МПП
Загальні положення.
МД.
Внутрішнє законодавство.
Судова практика.
Звичаї.
Джерела права (МПП) – це офіційно документальні форми вираження правової норми загальнообов’язкового значення, які виходять від держави і нею визнаються.
Офіційний характер джерелам права надається двома шляхами:
Шлях правотворчості – приймаються компетентними органами
Шлях санкціонування – компетентний державний орган схвалює певні соціальні норми, надаючи їм юридичну силу.
Подвійний характер джерел МПП (хибна точка зору). З одного боку джерелами МПП є МД і МП звичаї, з іншого – внутрішнє законодавство і судова практика. Водночас, об’єкт правового регулювання один і той же. Доктрина МПП (Богуславський) стверджує, що МП норма застосовується до правових відносин лише за певних умов у результаті її трансформації у внутрішньодержавну норму. При цьому, на глибоке переконання багатьох науковців ці норми не зливаються з національним законодавством, а займають автономне місце. Дмітрієва – ратифікація правових норм повністю знищує МП характер даної норми.
МД є основним джерелом регулювання питань сфери МПП. Класифікація:
За предметом регулювання – зовнішньоекономічні, шлюбно-сімейні і т.д.
За видом норм, які містять – колізійні, матеріально-правові, змішані
За кількістю учасників – дво-, багатосторонні.
За суб’єктами, які створюють МД або під егідою яких вони укладаються. – держави, союзи держав, міжнародні організації.
За ступенем опосередкованості МД у законодавстві держав – які потребують трансформації у національне законодавство, «самовиконувані» - вимагають лише національної норми-відсилання.
Форми: ратифікація, прийняття актів про застосування МД, видання іншого національного нормативного акту, нотифікація.
МД – це угоди між державами та іншими суб’єктами МП з різних питань міжнародних відносин, які встановлюють для учасників цієї угоди міжнародні права і обов’язки.
Міжнародні організації, що створюють проекти МД:
Гаагська конференція з МПП (1893 - створена). З 1955 р. проводить засідання раз на 4 роки. Має постійний статут (1951 р., вступив в дію – 19955 р.). У 2003 р. прийнято в Україні.
Міжурядова організація – Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (1926 р.) (УНІДРУА). Члени – близько 60 держав.
Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (1966) (ЮНСІТРАЛ). Входить 36 держав. Займається уніфікацією права міжнародної торгівлі.
ЮНКТАД – конференція.
