- •27. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •30 Фізичні та психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •32 Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце
- •33 . Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •35 Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості (гост 12.1.005-88)
- •38. Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •42. Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •45. Вимоги при проектуванні вентиляції
- •47. Асимілювання (розчинення, розбавлення)шкідливих виділень до гранично – допустимих концентрацій.
- •48. Визначення необхідного повітрообміну
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги. Недоліки.
- •50. Розрахунок аерації
- •51. Природна вентиляція. Дефлектори
- •52. Механічна вентиляція. Види. Переваги. Недоліки.
- •53.Кондиціонування повітря
- •55.Природне освітлення. Кпо.
- •56.Розрахунок природного освітлення.
- •57.Штучне освітлення. Системи штучного освітлення.
- •58.Джерела штучного освітлення їх перваги та недоліки.
- •59.Лампи розжарювання. Класифікація, переваги, недоліки.
- •60. Світильники. Їх характеристики
- •61. Нормування штучного освітлення
- •62. Методи розрахунку штучного освітлення
- •63. Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку
- •64.Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод.
- •65.Розрахунок штучного освітлення. Метод питомої пружності.
- •66.Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •67.Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •68.Походження шуму. Спектр. Октавні смуги частот.
- •69 Дія шуму на організм людини. Нормування шумів.
- •70 Походження шуму.Класифікація шумів
- •71 Методи та засоби захисту від шуму
- •72 Вібрація та її основні характеристики
- •73 Вібрація та її види. Джерела вібрації.
- •74 Методи захисту від вібрації.
- •76 Нормування вібрацій
- •78 Характеристика α, β і γ – випромінювання.
- •79 Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання.
- •80 Джерела іонізуючого випромінювання.
- •81 Іонізуюче випромінювання. Класифікація та джерела його виникнення
- •Класифікація іонізуючого випромінювання
- •Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •84. Захист від іонізуючих випромінювань
56.Розрахунок природного освітлення.
Розрахунок природного освiтлення проводиться у два етапи.
На першому етапi здiйснюється попереднiй розрахунок площi свiтлових прорiзiв
Кз - коефiцiєнт запасу, залежить вiд концентрацiї пилу у примiщеннi, перiодичностi їх очищення;
Кбуд - коефiцiєнт, що враховує затінення вiкон протилежними будинками.
На другому етапi розрахунку при обраних свiтлових прорiзах визначають дiйсне значення КПО у рiзних точках примiщення з використанням графiчного методу по БНіП II-4-79. Здiйснюється у наступнiй послiдовностi:
1. Обирається система освiтлення.
Штучне освiтлення проектується двох систем: загальне та комбiноване (коли до загального освiтлення додається мiсцеве освiтлення робочих мiсць). Система загального освiтлення застосовується у виробничих примiщеннях з невисоким рiвнем освiтленостi (до 150 лк, V - VIII розряд зорових робiт).
В примiщеннях з I-IV розрядом зорових робiт слiд застосовувати, як правило, систему комбiнованого освiтлення. Передбачати для них систему загального освiтлення допускається при технiчної неможливостi або недоцiльностi мiсцевого освiтлення.
2. Обираються нормованi параметри освiтлення (освiтленiсть, якiснi показники освiтлення: коефiцiєнт пульсації, коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення) згiдно [ ] БНіП II-4-79. Освiтленiсть робочої поверхнi, що створюється світильниками загального освiтлення у системi комбiнованого, повинна складати 10% нормованої.
3. Обирається тип джерела свiтла та тип свiтильника. В освiтлювальних установках, призначених для освiтлення пiдприємств, у якостi джерела свiтла широко використовуються лампи розжарювання та газорозряднi лампи.
57.Штучне освітлення. Системи штучного освітлення.
Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).
Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.
Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.
