- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
Діафрагмові свердловинні насосні установки відносяться до об’ємних плунжерних насосів з електроприводом, у яких рідина що відбирається, проходячи через приймальний і нагнітальний клапани не контактує з іншими рухомими деталями насоса і його приводу. Вона відділена від них гумовою діафрагмою. Цим визначається специфічна область використання даних насосів.
Установки призначені для видобування агресивних пластових рідин із малодебітних свердловин чи рідин зі значним вмістом в ній механічних домішок, переважно із піскопроявленням, високої обводненості.
Максимальний вміст твердих частин – 2 г/л.
Максимальний вміст попутного газу – до 10 %.
Максимальна концентрація сірководню 0,01 г/л.
Робочий діапазон температур 5 – 90 °С.
Позначення установки:
УЕДН5 – 12,5 – 800 ВП 00
У – установка; Е – привод від заглибного електродви-гуна; Д – діафрагмовий; Н – насос; 5 – розмірна група насоса; 12,5 – подача, м3/добу; 800 – напір, м; ВП – варіант поставки;
00 – з помірним кліматом; 01 – з холодним кліматом.
Параметри:
подачі 4; 6.3; 8; 10; 12.5; 16 м3/добу;
напір 650; 800; 1000; 1100; 1300; 1700 м.
Установка свердловинного діафрагмового насоса складається із заглибного насосного агрегату (насоса і електропривода), спущеного у свердловину на НКТ (рис. 11.6), кабеля, що проходить вздовж труб, зливного клапана, вмонтованого в колону НКТ, обладнання устя і станції управління, яка розміщена на поверхні.
У заглибного агрегату є нагнітальний 1 і всмоктувальний 2 клапани, діафрагма 3, пружина 4 і поршень 5. Під поршнем знаходиться ексцентрик 6, що обертається кутовою зубчастою передачею 7. Нижче знаходиться електродвигун 8 і компенсаційна діафрагма 9.
Порожнина А над поршнем і порожнина Б біля приводу заповнені маслом. Порожнина А має строго визначений об’єм масла. Витікання масла із цієї порожнини (наприклад, через щілину біля поршня 5 і циліндра, в якому ходить поршень) заміщуються через спеціальний клапан, який розміщений в корпусі циліндра. Так само випускаються і залишки масла із порожнини А. Роботою цих клапанів управляє допоміжний поршеньок, який з’єднаний штовхачем з діафрагмою.
1 - нагнітальний клапан; 2 - всмоктувальний клапан; 3 - діафрагма; 4 - пружина; 5 - поршень; 6 - ексцентрик; 7 - конічна зубчаста передача; 8 – електродвигун; 9 – компенсатор
Рисунок 11.6 – Схема свердловинного діафрагмового насоса
Заглибний агрегат працює таким чином. При обертанні вала електродвигуна (див. рис. 11.6) і кутової зубчастої передачі ексцентрик 6 обертається і поршень 5, який притиснутий до ексцентрика пружиною 4, переміщається вверх і вниз. На схемі показано верхнє положення поршня. Оскільки об’єм А незмінний, при ході поршня вниз масло буде заповнювати звільнюваний поршнем простір, а діафрагма 3 опуститься (нижче положення діафрагми відмічено пунктиром). Здійснюється зниження тиску в робочій порожнині насоса під клапанами і відбувається всмоктування рідини із свердловини. Коли при подальшому обертанні ексцентрика він перемістить поршень вверх, масло натисне на діафрагму і перемістить її у верхнє положення. Відбудеться нагнітання рідини через клапан 1 в НКТ. Таким чином, рідина, яка перекачується, взаємодіє тільки з клапанами, діафрагмою і стінками робочої поверхні. Зміна об’єму порожнини Б через рух поршня 5 компенсується діафрагмою 9.
Насосні установки цього типу випускаються фірмою «Плейгер» (ФРГ) і були також розроблені, виготовлені і випробувані в Радянському Союзі (ОКБ БН). Оскільки кутова зубчаста передача і ексцентриковий привід поршня розміщуються в заглибному агрегаті малих габаритів, потужність привода обмежена 3-6 кВт. Електродвигун трифазний, асинхронний, маслозаповнений. Частота обертання вала електродвигуна 1350-1500 хв-1. Зубчаста передача знижує частоту обертання приблизно у 2 рази. Таким чином, число ходів поршня за хвилину біля 750 при довжині ходу близько 2,5 см, розрахункове число циклів роботи діафрагми до відмови приблизно 400∙106 (приблизно 400 діб). При тиску
10 МПа подача насоса складає близько 10 м3/добу. ККД заглибного агрегату – 0,45. При відборі сильно обводненої рідини (до 90 %) з дотриманням механічних домішок до 1,8 мас.%, російські насоси мають міжремонтний період роботи (більше 200 діб). В цих умовах міжремонтний період насосів ЕВН і штангових насосів у 2-3 рази менший.
