- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
11.4 Струминеві насосні установки
Струминеві насоси мають два основні елементи: сопло і дифузор.
До сопла підводиться робоча рідина під великим тиском. Вона виходить в камеру зі значною кінетичною енергію. Рідина, яка відкачується поступає в цю каперу і захоплюється струминою робочої рідини дифузора.
В змішувальній камері потоки змішуються і кінетична енергія робочої рідини частково передається рідині, яка відкачується.
Дальше в дифузорі кінетична енергія перетворюється в потенціальну і суміш виходить із насоса під деяким тиском. Всі ці процеси супроводжуються великою втратою енергією і тому ККД насоса невеликий.
1
– підвід відкачуваної рідини; 2 – підвід
робочої рідини;
3 – робоче сопло;4 – вхідне кінцеве сопло; 5 – камера змішування;
6 – дифузор
Рисунок 11.7 – Схема струминевого насоса
Обладнання свердловини для її експлуатації рідинними струминевими насосами представлено на технологічній схемі (рис.11.8). Ця схема є функціональною, на якій представлено основне обладнання та прилади необхідні для роботи рідинними насосами. Залежно від конкретних умов експлуатації свердловин, ця схема може бути змінена, доповнена іншим обладнанням та приладами або спрощена.
Робота установки
Видобування нафти з продуктивного пласта здійснюється за допомогою струминевого насоса, встановленого в експлуатаційній колоні свердловини на НКТ. В якості робочої рідини використовується нафта, що видобувається із свердловини. Добута нафта, разом з відпрацьованою робочою рідиною, поступає в насосно-компресорні труби і через фонтанну арматуру та замірний пристрій поступає в сепаратор, де відбувається відокремлення нафти від попутного газу і пластової води. Газ, відокремлений в сепараторі, потрапляє в газозбірний колектор через замірний пристрій, запобіжний клапан, і зворотний клапан.
Із сепаратора суміш робочої та сирої нафти поступає до одного із циркуляційних насосів і прокачується ним в гідроциклони, де відбувається очистка суміші від механічних домішок. Далі робоча рідина із гідроциклонів поступає на вхідний колектор силових насосів 16, які подають її на вихідний колектор. На вихідній лінії встановлено регулятор витрати рідини, витратомір робочої рідини 20 та регулятор тиску 19. Регулятор тиску підтримує постійний тиск у вихідному колекторі і скидає частину робочої рідини в трубопровід підводу продукції свердловини в сепаратор. Основна частина робочої рідини, залежно від налаштування регуляторів, подається до свердловини і прокачується в затрубний простір для її подачі в струминевий насос і включає його в роботу. При витіканні робочої рідини з високою швидкістю із сопла струминевого насоса в його перерізі утворюється зона пониженого тиску, внаслідок чого рідина із підпакерного простору та працюючого пласта поступає в камеру змішування насоса.
В камері змішування відбувається енергообмін між робочою та ежектованою рідиною, вирівнювання швидкостей та тисків.
1 - НКТ; 2 - обсадна колона; 3 - корпус насоса; 4 - насос струминевий рідинний; 5 - фільтр; 6 - клапан зворотний; 7 - фільтр; 8 - манометр МСУ; 9 - патрубок НКТ; 10 - пакер; 11- хвостовик; 12 -пласт; 13 - засувка; 14 - вихідна лінія; 15 - резервуар; 16 - насос силовий; 17 - манометр; 18 - лінія робочої рідини; 19 - регулятор тиску; 20 - витратомір; 21 - фільтр
Рисунок 11.8 - Технологічна схема експлуатації свердловин рідинними струминевими насосами
Змішаний потік поступає в дифузор, де відбувається змішування робочої та ежектованої рідин, а потім поступає в НКТ аж до устя свердловини, і далі в технологічний блок.
