3.2 Аналіз форми №1 „Баланс”
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Баланс даного підприємства за 2005 і 2004 роки наведений в додатках.
Баланс підприємства складається з Активу і Пасиву. Між статтями яких існує взаємозв’язок. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування.
Все, що має вартість, належить підприємству і відображається у активі балансу називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладання його у конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про залишки вільної грошової готівки.
Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх по цільовому призначенню, забезпеченість і повернення суд і займів в обумовлені строки. При аналізі стану розрахунків виясняються причини і строки утворення кредиторської і дебіторської заборгованості, що приводить до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованості - зниження обіговості обігових коштів, детально вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей по окремим типам і видам. Обчислюється сума вивільнених із обігу коштів внаслідок прискорення обіговості або додатково залучених в обіг коштів із-за повільного обігу. Перелік питань, що розглядається може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі інтересів користувача аналітичною інформацією.
Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) рядок 330 на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності. Для нашого підприємства дані по рядку 330 на початок і на кінець звітного періоду в 2005 році відповідно становлять 214407 тис. грн. і 214594 тис. грн., що свідчить про задовільну роботу підприємства, тобто про збільшення господарської діяльності.
У складі і структурі активів підприємства має бути обґрунтована відповідність, тому що збільшення змінної та зменшення постійної частин поточних активів свідчать про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкості його положення.
Основною ознакою об’єднання статей активу балансу є ступінь їх ліквідності, тобто швидкість перетворення їх на готівку. Всі активи за цією ознакою поділяються на довгострокові, або основний капітал (розділ 1) і поточні – оборотні активи (розділ 2). Використовувати засоби підприємства можна в його внутрішньому обороті і за його межами (дебіторська заборгованість, придбання цінних паперів – акцій, облігацій інших підприємств). Оборотний капітал може функціонувати як у грошовій, так і в матеріальних формах, може перебувати в сфері виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) і в сфері обігу (готова продукція, товари, дебіторська заборгованість за товари, роботи. послуги; за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами).
Для фінансової діяльності та підвищення її ефективності велике значення мають розміщення капіталу (в основні та оборотні засоби), оптимальність його співвідношення, ефективність використання капіталу, нормативні та наднормативні виробничі запаси, величина дебіторської заборгованості. Якщо створені виробничі потужності підприємства через відсутність речовини і матеріалів використовуються недостатньо повно, то це негативно позначиться на його фінансовому стані і як наслідок – на фінансових результатів. Якщо ж на підприємстві створено надлишкові виробничі запаси, які не можуть бути швидко перероблені на наявних виробничих потужностей, то в результаті капітал заморожується, сповільнюється його оборотність і як наслідок погіршується фінансовий стан підприємства і при високому рівні рентабельності та нормальних фінансових результатах може також зазнавати фінансових труднощів, якщо воно нераціонально використовує свої фінансові ресурси, тобто допустило велику дебіторську заборгованість або вклало в їх у понаднормові виробничі запаси.
Для аналізу фінансового стану, застосуємо аналіз за допомогою коефіцієнтів. Цей метод дозволяє вивчити такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства як: ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів.
Ліквідність означає здатність перетворити актив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність своєчасно і в повному обсязі погасити поточні зобов’язання – короткострокову кредиторську заборгованість.
При оцінці ліквідності розраховують:
Коефіцієнт поточної ліквідності.
Коефіцієнт швидкої ліквідності.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт обіговості запасів.
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості.
Перші три коефіцієнти, які розраховуються на підставі даних форми №1 „Баланс” шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов’язань підприємства, характеризують достатність поточних активів для погашення боргів протягом року. Четвертий, п’ятий і шостий коефіцієнти розраховуються на підставі форми №1 „Баланс” і форми №2 „Звіт про фінансові результати”. Ці коефіцієнти дозволяють оцінити ефективність використання активів.
1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на 1грн. поточних зобов’язань.
Стан ліквідності активів підприємства досить непоганий, і підприємство своєчасно погашає борги.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л.).
На відміну від попереднього коефіцієнта, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи.
Отже, на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 4,0 грн. в 2004 році та 4,3 грн. в 2005 році.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л.) показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно.
Взагалі цей показник не повинен бути меншим 0,2 – 0,25. І хоча грошовими коштами НГВУ займається ВАТ „Укрнафта”, все ж таки на рахунках підприємства знаходиться готівка, що дає змогу погасити певну частину короткострокових зобов’язань.
4. Коефіцієнт обіговості запасів (Коб.з.)
Показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продаж.
Як бачимо, спостерігається тенденція спаду даного коефіцієнта, а чим нижчий коефіцієнт оборотності запасів, тим більше засобів зв’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим менш ліквідну структуру мають оборотні кошти, і тим не стійкіше фінансове положення підприємства.
5. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості (Коб.ДЗ) показує, скільки разів на рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки.
6. Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості (Коб.КЗ) свідчить про наявність грошових коштів, тимчасово залучених підприємством, і таких, що підлягають поверненню.
Як бачимо, термін погашення кредиторської заборгованості перевищує термін погашення дебіторської заборгованості по обом рокам. Це свідчить про погіршення фінансового стану теоретично, а на практиці ця ситуація відбулася за рахунок того, що нема вільних коштів на рахунках, які поступають, вірніше якими розпоряджаються з дозволу Правління ВАТ „Укрнафта”.