30. Поняття та строки позовної давності в господарському судочинстві

Позовна давність – це строк, протягом якого особа, права якої порушено, може звернутися до суду, господарського суду чи третейського суду за захистом порушеного права.За загальним правилом, норми про позовну давність поширюються на всі правовідносини. Але з цього правила є винятки. Позовна давність не поширюється, зокрема:- на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у кредитні установи; - на вимоги, які випливають з порушення особистих немайнових прав, за винятками, прямо передбаченими законами; - у деяких інших випадках, передбачених господарським законодавством. Два види строків позовної давності: - загальні строки. Загальний строк позовної давності встановлений тривалістю у три роки;- спеціальні (скорочені) строки. Наприклад, скорочені строки тривалістю 6 місяців діють, зокрема, за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені), про недоліки проданих речей тощо. Двомісячні строки позовної давності встановлено для позовів, які виникають з договорів перевезення. Перебіг загальної або спеціальної позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Таке право виникає, як правило, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Встановлені законом строки позовної давності та порядок їх обчислення не можуть бути змінені угодою сторін, а суд, господарський суд чи третейський суд повинен при розгляді спору застосовувати позовну давність незалежно від заяви сторін. У передбачених законом випадках перебіг позовної давності може бути зупинений (наприклад, коли пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія) та перерваний (наприклад, коли позов пред’явлений у встановленому порядку).

30. Правила подачі позовної заяви

Відповідно до ЦКУ право на позов виникає від дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про пору¬шення свого права або про особу, яка його порушила. Правила подачі позовної заяви містять у собі положення про її форму та зміст, порядок надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншим особам .Згідно з ГПК позовна заява подається до госпо¬дарського суду в письмовій формі і підписується повноваж¬ною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Способи та технічні засоби, які застосовуються при виготовленні позов¬ної заяви, можуть бути різними. Підпис повноважної посадової особи визнається належно оформленим тільки тоді, коли в позовній заяві зазначається посада, прізвище та ініціали керівника. При зверненні до гос¬подарського суду громадянина-суб'єкта підприємницької діяль¬ності позовну заяву підписує особисто громадянин із зазначен¬ням його прізвища та ініціалів. За наявності довіреності позов-на заява може бути підписана представником підприємства, установи, організації або фізичної особи—суб'єкта підприєм¬ницької діяльності. Згідно ГПК позовна заява має містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається за¬ява; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін; їх місцезна¬ходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або іденти¬фікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб — плат¬ників податків); 3) документи, що підтверджують за громадянином статус су¬б'єкта підприємницької діяльності; 4) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору; 5) зміст позовних вимог; 6) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; за¬значення доказів, що підтверджують позов; 7) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; 8) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до за¬конодавства; 9) перелік документів та інших доказів, що додаються до за¬яви. Згідно зі ГПК до позовної заяви додаються докумен¬ти, які підтверджують:— сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;— відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;— обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;— сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судо¬вого процесу. Для правильного оформлення позову треба чітко визначити ціну позову. У разі неправильного зазначення її позивачем, суддя має право вказати ціну позову.