60. Поняття податкового права, його джерела

Податкове право – це підгалузь фінансового права. Воно містить закони і підзаконні нормативні акти, правові норми, якими закріплюються принципи побудови податкової системи, права, обов’язки та відповідальність учасників податкових правовідносин, види платежів і т.п., а також теоретичні положення, що пояснюють різні явища, обставини, терміни податкового права. Іншими словами, податкове право – сукупність правових норм, якими регулюються відносини в галузі податків. Суспільні відносини, які виникають при сплаті податків та інших платежів і врегульовані нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права, є податковими правовідносинами.

Предметом податкового права є система фінансово-правових відносин, яка регулює податкові відносини державних податкових органів і платників податків щодо встановлення, зміни та стягнення з платників податків (юридичних і фізичних осіб) частини їхніх доходів у відповідний бюджет (державний, місцевий). Метод податкового права характеризується як владно-майновий, зумовлений необхідністю застосування імперативних (такі, що не допускають вибору) норм податкового права з метою формування державного бюджету за рахунок коштів платників податків як одного з основних джерел державних доходів.

Джерела податкового права – це акти компетентних органів держави, якими встановлюються норми права у сфері податкової політики. До законів належать такі нормативні акти:

-Конституція України;

- Податковий кодекс;

-Закон “Про Державну податкову службу в Україні” та ін.

Підзаконні нормативні акти – це акти, що містять правові норми приймаються органами державної влади. Такі акти називаються підзаконними, тому що вони видаються на основі і на виконання чинних законів. Усі підзаконні нормативні акти залежно від органу, який їх видав, мають юридичну силу і територіальну дію та коло осіб.

61. Правове регулювання непрямих податків.

Непрямі податки закладаються в ціні реалізованого товару або наданої послуги. Прав. рег-ня- Р 5 ПКУ

Переваги непрямих податків: Висока швидкість надходження до бюджетів; Незалежність від нерентабельного виробництва; Відносна рівномірність;

Недоліки непрямих податків: Відсутність прямої залежності між отриманим доходом та сплатою до бюджету – більш заможні несуть менший податковий тягар, ніж менш заможні; ає місце корупція при поверненні ПДВ.

Введення непрямих податків дозволяє носію податка перекладати податковий тягар на плечі споживачів товару, послуг, робіт, якими можуть бути як фіз так і юр о.При прямому оподаткуванні – юридичний і фактичний платники збігаються, при непрямому – ні.

62. Правове регулювання податку на прибуток підприємств.

Оподаткування підприємств та організацій завжди було в центрі уваги законодавців, які не­одноразово пробували вдосконалити його. Зміни об'єкта оподаткування, ставок податку, складу податкових пільг викликали необхідність прийняття нових законодавчих актів, в результаті за період 1991-1998 pp. утримання податку з прибутку регулювалось нормами чотирьох законів. Так, в 1991 р. діяв Закон СРСР "Про податок з підприємств i організацій", відповідно до якого об’єктом оподаткування був балансовий прибуток підприємства, розрахований як сума прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей i доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму за­трат з цих операцій. Максимальна ставка податку на прибуток в межах встановленого рівня рентабельності складала 35%. Крім того, ставки податку на прибуток були диференційовані в залежності від сфери діяльності. 3 1січня 1992 року був введений в дію Закон України "Про оподаткування доходів підприємств i організацій",згідно з якими об’єктом став валовий доход підприємства, зменшений на суму матеріальних затрат i обов'язкових платежів.. В об’єкт оподаткування крім прибутку були включені затрати на оплату праці. Ставка податку складала 18% доходу. Понижені ставки в розмірі 15% були встановлені для спільних підприемств з часткою іноземного інвестора в статутному фонді більше 30 % i в розмірі 9% для дослідних заводів. підвищені ставки були встановлені для посередницькоі діяльності (65%) i доходів від казино, відеосалонів, ігрових автоматів (70%). 3 1 січня 1995 року даний Закон був замінений Зако­ном України "Про оподаткування прибутку підприємств". Об’єктом оподаткування став балансовий прибу­ток підприємств, розрахований як сума прибутку від ycix видів діялъності за звітний період. Базова ставка податку складала 30%. Для підприємств агропромислового комплексу була встановлена ставка 15%, для посередницьких операцій - 45%, для прибутку від проведения лотерей i ігрового бізнесу — 60%. 3 1 липня 1997 року був введений в дію Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким суттєво змінились методичні основи оподаткування прибутку, які вимагають ведения спеціального податкового обліку.

На сьогоднішній день регулюється ПКУ.,ставка податку 21 відсоток, з 2013 року – 19, з 2014 – 16%