- •§ 21.2. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Порядок виконання рішень ктс.
- •Особливості розгляду трудових спорів суддів зу «Про судоустрій і стутус суддів» Стаття 83. Підстави дисциплінарної відповідальності судді
- •Стаття 84. Дисциплінарне провадження щодо судді
- •Стаття 85. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді
- •Стаття 86. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді
- •Стаття 87. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
- •Стаття 88. Дисциплінарне стягнення стосовно судді та порядок його зняття
- •Особливості розгляду трудових спорів прокурорсько-слідчих працівників, працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.
- •Стаття 89. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
- •19. Загальна характеристика колективних трудових спорів.
- •Порядок формування вимог найманих працівників при виникненні колективного трудового спору.
- •Загальна характеристика і компетенція органів, які вирішують колективні трудові спори.
19. Загальна характеристика колективних трудових спорів.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 р.,
колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.
Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: - пунктами "а" і "б" ст. 2 Закону, примирною комісією, а у разі неприйняття рішення у строки, встановлені ст. 9 Закону, - трудовим арбітражем; - пунктами "в" і "г" ст. 2 Закону, - трудовим арбітражем.
Виходячи з цього, колективні трудові спори (конфлікти), які виникли з передбачених законом питань, можливо класифікувати за видами таким чином.
Конфлікт інтересів :
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
укладення чи зміни колективного договору, угоди;
Конфлікт права:
виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
невиконання вимог законодавства про працю.
Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є:
на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;
на галузевому, територіальному рівнях - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;
на національному рівні - наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України .
Уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).
Сторони в колективному трудовому спорі мають право здійснювати свої повноваження через уповноважених представників.
Представники роботодавців – це керівники підприємств чи інші уповноважені згідно з статутом підприємства, іншими правовими актами особи, уповноважені органи об’єднань роботодавців, інші уповноважені роботодавцями органи.
Представники найманих працівників – профспілкові організації, їх об’єднання уповноважені на представництво згідно з статутом, ініціативна група з числа найманих працівників, якій в установленому порядку надані повноваження представляти інтереси трудового колективу.
Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
З метою запобігання виникненню колективних трудових спорів, їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів) Указом Президента України від 17 листопада 1998 р. №1258/98 утворена Національна служба посередництва і примирення. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Як крайній засіб вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу може застосовуватися страйк, право на який передбачено ст. 44 Конституції України, а порядок здійснення права на страйк встановлюється Законом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»
