9. Функція грошей як засобу нагромадження

Засіб нагромадження-це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Спочатку нагром. грошей мало лише одну визначену мету-збереження вартості. Нагром. грошей як скарбу було стихійним наслідком і виразом виникнення надлишку продуктів у простих товаровиробників. З розвитком тов. виробн. і грошових відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Скарб почав задовольняти важливі потреби людини-потреби в самовираженні, в естетичному задоволенні та ін. Згодом сформувалася ще одна мета нагромадження скарбу-створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювального характеру і зорієнтувало на забезпеч. зростання прибутку. Скарб уже не міг довго лишатися без руху і став активно забезпечувати потреби суспільного відтворення, перетворившись у резерв для привідних і відвідних каналів регулювання грош. обігу. Гроші, що виконують ф. засобу нагромадження вартості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних і платіжних засобів, які постійно створюються у суб’єктів економіки внаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовими надходженнями і витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лише уповільнюють свій рух, продовжуючи функціонувати як засіб обігу чи засіб платежу. Гроші ж, що обслуговують нагромадження вартості, на певний час виходять з обороту, зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкими потребами, ніж потреби грошового обігу.

10. Роль грошей у системі суспільного відтворення

Грошам належить ключова роль в ринковій економіці. 1.суспільна роль грошей і їх основна функція в економічній системі проявляється у тому, що вони виступають сполучною ланкою між товаровиробниками. 2. гроші є об'єктом грош-кредитн. регулювання економіки промислово розвинутих країн.Гроші в умовах ринкової ек. стають носієм позичкового капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та фондовий ринок, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкрив. можлив. забезп. більшу рівномірність і збалансов процесу розшир. відтворення. 3.в умовах поглиблення міжнар. господ. зв'язків гроші обслуговують процес обміну між країнами, а саме - рух товарів, робочої сили та капіталів. Постійне вдосконалення грошового механізму створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місце найефектив. їх використ. 4.гроші набули принципово нової якості - стали носієм капіталу.Роль грошей як капіталу проявляється через п'ять їх основних функцій. 5. за допомогою грошей відбувається утворення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податкову політику у державі, інфляційні процеси. Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки зумовив висунути нові вимоги до сучасних неповноцінних грошей.

11. Класична кількісна теорія грошей.

Класична кількісна теорія грошей сформув. ще в XVI–XVII ст. і послужила методолог основою всього подальшого розвитку монетаристської теорії, вкл. і сучасні її напрями. Оскільки її засновники пояснювали вплив грошей на економічні процеси лише через кількісні чинники (маса грошей в обороті), то теорія отримала назву кількісної. Класична кількісна теорія ґрунтується на таких постулатах: -причинності (зміна цін визн. зміною кількістю грошей); -пропорційності (ціни змін. пропорційно зміні кількості грошей в обігу); -однорідності (при зміні кількості грошей в такій же пропорції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення цін на окремі товари лишається незмінним). Основоп. вваж. Ж. Боден, хоча і раніше були представники. Перший наук трактат, присвяч. грошам напис.1588р. Б.Даванзатті. Був присвяч. питанням походження грошей, їх сутності, історії карбування. Кейнс вважав саме Дж.Локка родонач. відразу 2 напрямк. кіл-ї теорії грош.1) традиційної,яка прогол. залеж. вартості грошей від співвідношення їх кіл-і з товарою масою;2)витонченої, яка пов’язала норму% з кіл-ю грошей. Теорія Дж.Локка- гроші мають служити як міра визнач. пропорцій цінності речей, оскільки їх цінність, порівняно з іншими речами, змінюється менше; Багато грош. зменшить процент, і торгівля стане можливою з меншим рівнем прибутку. Нові гроші повинні прирівнюватися за цінністю срібним.) Недоліком класичної кількісної теорії є те, що її представники(Локк, Юнг, Рікардо) тільки стверджували залежність ціни від маси грошей, але вони не розглядали внутрішній механізм цього процесу; ігнорували функції грошей, крім функцій як засобу обігу і як засобу платежу.