- •Структура сучасної психології. Предмет, завдання та методи загальної психології.
- •2.Основні етапи розвитку психології. Внесок Харківської школи психологів у розвиток вітчизняної психологічної науки.
- •3.Умови походження людини та її свідомості. Сутт.Ва різниця психіки тварини і людини.
- •Поняття про діяльність, її основні види та структуру. Вміння, навички,звички їх види та роль в діяльності.
- •5.Характеристика спілкування, його види та функції.
- •6.Поняття про групу та її види. Міжособисті стосунки в групах, їх вивчення.
- •10.Характеристика пам′яті,її процесв та видів.
- •7.Загальна характеистика уваги, її видів та якостей.
- •8.Характеристика відчуттів, їх видів та закономірностей.Класифікація відчуттів.
- •9.Поняття про сприймання, його види та якості, індивідуальні особливості сприймання, спостережливість.
- •11.Визначення мислення, його видів та форм.Мислннєві дії та операції.
- •12.Поняття про мову і мовлення.Функції мовлення.
- •13.Характеристика уяви таїї видів.
- •14.Поняття про емоції, почуття та їх властивості.Основні форми переживання почуттів: настрої, афект,пристрасті, стрес.
11.Визначення мислення, його видів та форм.Мислннєві дії та операції.
Мислення – це психічний пізнавальний процес опосередкованого і узагальненого відображення людиною предметів і явищ об′єктивної дійсності в їх істотних властивостях. зв′язках і відношеннях.
Кожна мисленнєва дія включає операції якими вона здійснюється:
Аналіз – це мисленнєве розчленування об′єктів свідомості і виділення в них окремих частин та елементів з метою їх вивчення.
Синтез – це мисленнєве об′єднання окремих частин, властивостей об′єктів в єдине ціле. Аналіз і синтез – це основні мисленнєві операції, вони присутні обов′язково в розумовій діяльності і постійно перекликаються.
Порівняння – операція необхідна в розумовій діяльності, вона поступово формується в онтогенезі і дитина здатна встановлювати схожість і відмінність між предметами.
Абстрагування – це мисленнєве відокремлення властивості від предмета від інших властивостей з метою їх вивичення.
Узагальнення – це розкриття властивостей і відношень, які існують в реальній дійсності і на їх основі відносити предмети і явища до груп, класів,видів тобто здійснювати класифікацію.
Конкретизація – це перехід від абстрактного до конкретного, тобто здатність людини знайти конкретний факт, що підтверджує загальну закономірність, така операція забезпечує обгрунтованість нашого мислення.
Форми мислення:
Судження – це форма мислення, в якій стверджується або заперечується еаявність в предметах і явищах тих чи інших властивостей, зв′язків або відношень між іншими. Судження існує і виявляється тільки в реченні.
Існують різні види суджень: загальні (всі люди смертні); часткові (деякі метали легкі за воду); поодинокі (земля обертається навколо сонця)
Умовиводи – це така форма мислення або розумова дія в якій з одного або кількох певним способом зв′язаних суджень виводиться нове судження, яке в свою чергу дає нам знання про середовще, про предмети і явища.
Види умовиводів:
Індукція – це шлях від часних суджень до більш загальних (від фактів до узагальнень);
Дидукція – це шлях від загальних суджень до часткових (розширення металу рельсів);
Аналогія – це час від часного до часного.Напр. розв′язання задач по аналогії.
Поняття – це форма мислення, яка відображає певний об′єкт або клас об′єктів в їх істотних властивостях. Поняття тісно пов′язані з відчуттями, сприйманнями і уявленнями про їх об′єкти і виникають як наслідок їх узагальнення. Поняття складається опосередковано через цілий ряд суджень, виникає,закріплюються існує. Виявляється тільки в слові.
Види понять:
Абстрактні – сила, хоробрість, добро тощо;
Загальні – в них відображаються істотні властивості цілих класів предметів.Напр. кількість тощо.
12.Поняття про мову і мовлення.Функції мовлення.
Мова – це знаряддя спілкування і система словесних знаків.
Мовлення – це особлива діяльність, процес спілкування.(знаряддя інтелектуальної діяльності.
Мовлення розрізняють: зовнішнє (усне і писемне, усне буває – монологічне і діалогічне).Та внутрішнє – формується на основі зовнішнього, шляхом інтеріорізації (входження в середину), це мовлення для себе, воноскорочене,уривчате.
Функції мовлення :
Комунікативна;
Функція означення ( сигніфікативна);
Функція впливу (на почуття, переконання, волю, бажання);
Експресивна функція.
