- •Навчально-методичний комплекс
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни семестр ііі змістовий модуль 1. Теоретичні засади товарознавства
- •Тема 1. Товарознавство в системі наук про товари і торгівлю. Об'єкт і предмет товарознавства
- •Тема 2. Методологія товарознавства
- •Тема 3. Наукові основи формування потреб у товарах
- •Змістовий модуль іі. Властивості та якість товарів
- •Тема 4. Вимоги до товарів
- •Тема 5. Властивості товарів
- •Тема 6. Якість товарів. Методи її оцінювання та дослідження
- •Тема 7. Основи збереження якості і кількості товарів у процесі товароруху
- •Семестр іv змістовий модуль ііі. Класифікація, асортимент та кодування товарів
- •Тема 1. Класифікація товарів
- •Тема 2. Асортимент товарів
- •Тема 3. Кодування товарів
- •Тема 4. Інформація про товар
- •Змістовий модуль іv. Сенсорний аналіз
- •Тема 5. Сенсорний аналіз та його значення під час оцінки якості споживчих товарів
- •Тема 6. Психофізіологічні основи сенсорного аналізу
- •Тема 7. Органолептичні методи досліджень
- •Плани семінарських/лабораторних занять та завдання для самостійної роботи семестр III змістовий модуль і. Теоретичні засади товарознавства
- •Тема 1. Товарознавство в системі наук про товари і торгівлю. Об'єкт і предмет товарознавства
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Методологія товарознавства Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3. Наукові основи формування потреб у товарах
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль іі. Властивості та якість товарів тема 4. Вимоги до товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 5 . Властивості товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 6. Якість товарів. Методи її оцінювання та дослідження
- •Лабораторне заняття № 1 Рефрактометричний метод дослідження якості товарів
- •Лабораторне заняття №2 Фотоелектроколориметричний метод дослідження якості товарів
- •Лабораторне заняття №з Поляриметричний метод дослідження якості товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7 . Основи збереження якості і кількості товарів у процесі товароруху
- •Лабораторне заняття №4 Нефелометричний метод дослідження якості товарів
- •Лабораторне заняття № 5 Кондуктометричний метод дослідження якості товарів
- •Лабораторне заняття № 6 Потенціометричний метод дослідженні якості товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Семестр IV змістовий модуль іii. Класифікація, асортимент та кодування товарів
- •Тема 1. Класифікація товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Асортимент товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3. Кодування товарів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4. Інформація про товар
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль IV. Сенсорний аналіз
- •Тема 5. Сенсорний аналіз та його значення під час оцінки якості споживчих товарів
- •Лабораторне заняття №1 Облаштування лабораторії сенсорного аналізу. Фактори, що впливають на точність органолептнчних показників
- •Лабораторне заняття №2. Визначення сенсорної чутливості органів відчуттів. Визначення відчуття смаку
- •Лабораторне заняття № 3 Відчуття запахів. Вивчення класифікації запахів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 6. Психофізіологічні основи сенсорного аналізу
- •Лабораторне заняття № 6 Балова оцінка якості харчових продуктів
- •Профільний метод оцінки якості харчових продуктів
- •Основи дегустаційної оцінки харчових продуктів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Органолептичні методи досліджень
- •Лабораторне заняття № 5 Вивчення методів органолептичного аналізу: парного, двооарного, трикутних порівнянь, двох еталонів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне науково-дослідне завдання
- •Семестр ііі змістовий модуль іі. Властивості та якість товарів
- •Тема 5. Властивості товарів
- •Тема 6. Якість товарів. Методи її оцінювання та дослідження
- •Тема 3. Кодування товарів
- •Тема 5. Сенсорний аналіз та його значення під час оцінки якості споживчих товарів
- •Орієнтовні питання до семестрового контролю
- •Рекомендована література Нормативо-законодавчі акти:
- •Основна:
- •Додаткова:
- •Інформаційні ресурси Інтернет-ресурси:
Лабораторне заняття № 5 Кондуктометричний метод дослідження якості товарів
Мета роботи 5: опанувати теоретичні засади кондуктометрич- ного методу, методику кондуктометричного методу аналізу, можливості використання кондуктометрії для товарознавчого та експертного оцінювання якості товарів.
Теоретичні основи і принцип методу
Цей метод базується на вимірюванні електропровідності розчинів. Струм у розчинах електролітів переноситься йонами, що рухаються. Про можливість розчинів проводити електричний струм свідчить величина електропровідності (питомої або молярної).
Питома електропровідність (х) - електропровідність 1 м3 (] см3) розчину, який знаходиться між електродами, з поверхнею в 1 м~ (1 см2).
Молярна (еквівалентна) електропровідність (λ) - електропровідність стовпчика розчину, що містить один моль еквівалентів розчиненої речовини та знаходиться між паралельними електродами, розміщеними на відстані 1 м (1 см) при градієнті потенціалу В/м.
Як питома, так і молярна електропровідність залежить від природи електроліту, концентрації йонів і швидкості їх руху, а також від температури.
Вплив концентрації йонів і швидкості їх руху на питому електропровідність може бути виражений рівнянням:
де с - концентрація розчину, моль екв./л; а - ступінь дисоціації електроліту; F - число Фарадея (F=96500 Кл); U +— абсолютна швидкість катіонів; U- - абсолютна швидкість аніонів.
Зв'язок між питомою та молярною електропровідністю визначається формулою:
(5.2)
За дуже малих концентрацій ступінь дисоціації наближається до одиниці і при нескінченному розведенні:
(5.3)
Де l+, l- - рухомість катіона та аніона.
Рухомість йонів Н+ і О- набагато більше порівняно з рухомістю інших йонів.
Залежність питомої та молярної електропровідності від концентрації має складний характер, тому пряме визначення концентрації на основі вимірювання електропровідності (пряма кондуктометрія) проводять у вузькому діапазоні концентрацій, де залежність «χ - с» має лінійний характер. В автоматичному контролі систем за умови, коли концентрація електроліту в них змінюється в незначних межах, найчастіше використовується саме пряма кондуктометрія. Дим методом, завдяки визначенню значного відхилення електропровідності від стандартної величини, можна виявити фальсифікацію продуктів (наприклад, при розкисленні молока аміаком).
Останнім часом в аналітичній практиці широко застосовується метод кондуктометричного титрування. Внаслідок низької селективності цей метод використовується тоді, коші змінюється концентрація речовин, які здатні титруватися, а концентрація інших речовин залишається сталою.
Лабораторне завдання 5.1.
Визначення електропровідності молока і молочних продуктів
Прилади, посуд і реактиви: прилад для вимірювання електропровідності, термостат, посудина для вимірювання електропровідності розчинів, дистилят; 0,01 н розчин калій хлориду.
Порядок роботи
Ознайомитися з інструкцією приладу.
Згідно з інструкцією виміряти електропровідність дистильованої води (стандартний розчин).
Виміряти по черзі електропровідність досліджуваних молочних продукгів (молоко пастеризоване, концентроване, згущене, кефір жирний і знежирений). Для цього в промиту посудшгу налити 25 мл досліджуваного продукту, помістити її в термостат і виміряти електропровідність. Для кожного об'єкта визначити електропровідність як середню арифметичну величину з трьох вимірювань.
Порівняти величини електропровідності досліджуваних об'єктів і зробити висновок про зміну електропровідності залежно від складу і концентрації продукту.
Лабораторна робота 5.2.
Визначення кислотності молока і молочних продуктів методом кондуктометричного титрування
Прилади, посуд і реактиви: прилад для вимірювання електропровідності, термостат, магнітна мішалка, посудина для вимірювання електропровідності розчинів, градуйована піпетка на 25 мл, бюретка на 10 мл, 0,1 н розчин натрію гідроксиду.
Порядок роботи
Помістити 25 мл кислого молока або кефіру в кондуктомет- ричну посудину для вимірювання електропровідності та виміряти електропровідність.
До досліджуваного молока із бюретки додавати по 1,0 мл 0,1 н розчину лугу, після кожного додавання, перемішуючи рідину, вимірювати електропровідність. При титруванні опір спочатку зростає, а далі, після нейтралізації йонів гідрогену, починає падати. Титрування продовжити, додаючи ще тричі по 1 мл розчину NaOI-I.
Побудувати криву кондуктометричного титрування, відклавши «величину питомої електропровідності» на осі ординат, а «об'єм розчину NaOH» — на осі абсцис. Через нанесені точки провести лінії, продовжуючи їх до перетину. Точка перетину відповідає точці еквівалентності.
За графічно знайденою точкою еквівалентності розрахувати загальну кислотність молока в перерахунку па молочну кислоту СН3СН(ОН)СООН:
Лабораторна робота 5.3.
Кондуктометричне визначення типу емульсії в косметичних кремах
Як відомо, емульсії поділяються на дві великі групи: прямі (або емульсії 1 -го роду), в яких неполярна дисперсна фаза (масло) диспер-гована в полярному дисперсійному середовищі (вода), і зворотні емульсії (або емульсії 2-го роду), в яких вода диспергована в неполярному середовищі.
Для розроблення косметичних емульсійних кремів використовують емульсії різних типів залежно від їх призначення. Як живильні засоби для сухої шкіри обличчя використовують емульсії типу масло/ вода для догляду за жирною шкірою обличчя, рук, для очищення шкіри та інших спеціальних цілей. Тип емульсійного крему залежить від співвідношення фаз у системі, фізико-хімічних властивостей емульгатора, а також від технології її одержання.
З метою визначення типу кремової емульсії останнім часом використовують кондуктометричний метод, який базується на різниці в електропровідності фаз. Масляна фаза є практично діелектриком і має дуже низьку електропровідність, тоді як електропровідність водних систем значно вища.
Прилади, посуд і реактиви: прилад для вимірювання електропровідності будь-якого типу, посудина для вимірювання електропровідності, термостат, косметичні креми різної жирності, етиловий спирт.
Порядок роботи
У посудину для вимірювання електропровідності внести таку кількість крему, щоб електроди були повністю ним покриті. Посудину помістити в термостат з температурою 20°С.
Виміряти електропровідність при даній температурі.
На основі показників електропровідності зробити висновок про тип емульсії в кремі.
Електроди після вимірювання електропровідності протерти фільтрувальним папером, промити від крему спиртом і дистильованою водою.
