- Управління(самост. Роботи і роботи під керівництвом вчителя) б) методи стимулювання і мотивації навчання: - Методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання

- Методи стимулювання і мотивації обов’язку і відповідальності в учінні

в) методи контролю і самоконтролю:

- Методи усного контролю і самоконтролю

- Методи писемного контролю і самоконтролю

- Методи лабораторно-практичного контролю

Наявність різних класифікацій засвідчує, що методи як дидактична категорія – багатомірне поняття і можуть розглядатися з різних точок зору. Розвиток теорії методів навчання зумовлює пошуки нових підходів до визначення системи методів та їх класифікації за певними ознаками.

Оптимальний вибір методів навчання

Вибір методів для уроку не може бути довільним. Лише на перший погляд і то не фахівцеві здається, що вчитель спроможний обирати методи, які йому заманеться. Насправді, він дуже зв‘язаний у виборі шляхів, хоч і сам не завжди може пояснити, якими причинами це зумовлюється. Об‘єктивні і суб‘єктивні причини, наявні можливості, випадковості звужують діапазон вибору, залишають педагогам лічені способи досягнення мети. 

Критерії, що впливають на вибір методів:

1. Мета навчання. Рівень навчання, якого необхідно досягти.

2. Рівень мотивації навчання.

3. Реалізація принципів, закономірностей навчання.

4. Обсяг вимог та змісту які необхідно реалізувати.

5. Кількість та складність навчального матеріалу.

6. Рівень підготовленості учнів.

7. Активність, цікавість учнів.

8. Вік, працездатність учнів.

9. Сформованість навчальних навичок. Навчальна тренованість та витривалість.

10. Час навчання.

11. Матеріально-технічні організаційні умови навчання.

12. Застосування методів на попередніх уроках.

13. Тип та структура заняття.

14. Взаємовідносини між учнями та вчителями, які склалися у процесі навчальної праці(співпраця чи авторитарність).

15. Кількість учнів у класі.

16. Рівень підготовленості вчителя.

Питання 24

Сутність понять «освітні технології», «педагогічні технології», «технології навчання», «технології виховання», «технології управління». Їхній взаємозв’язок та специфіка. Слово «технологія» (від гр. techne — мистецтво, майстерність; logos — наука) у виробничому процесі означає систему запропонованих наукою засобів, способів і алгоритмів, застосування яких забезпечує наперед визначені результати діяльності, гарантує отримання продукції заданої кількості і якості. Технологія базується на науці. Всі сучасні виробництва основуються на технологіях. Термін «технологія» у педагогіку ввів А.С. Макаренко. Він вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов'язаний із її здатністю «проектувати особистість», тобто чітко передбачати ті її якості і властивості, які мають сформуватися у процесі виховання. Визначеність цілей дає можливість перейти до чіткої технології виховання.

Освітні технології — це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу  з обов'язковою вимогою: а) забезпечення комфортних умов викладання і навчання: б) орієнтація на особистість учня.

Педагогічна технологія – один із спеціальних напрямків педагогічної науки (прикладна педагогіка), покликаний забезпечити досягнення певних завдань, підвищувати ефективність навчально-виховного рівня, гарантувати його високий рівень. У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші технології, бо кожен автор і виконавець приносять в педагогічний процес щось своє індивідуальне.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

• Технологія традиційного навчання

• Технологія проблемного навчання

• Ігрові технології навчання

• Технологія особистісно орієнтованого навчання

• Технологія розвивального навчання

• Технологія колективного способу навчання

• Технологія розвитку критичного мислення

• Технологія програмного навчання

• Технологія інтерактивного навчання

• Проектна технологія

• Технологія модульного навчання

• Технологія колективного творчого виховання