2. Формування виробничої собівартості продукції.

Собівартість служить для складання калькуляції. Ревізор перевіряє виконання плану по собівартості.

При перевірці хлібопекарного виробництва ревізор встановлює чи правильно використовується борошно в залежності від вологості.

Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції за нормами по кожній статті витрат. Ревізор перед перевіркою калькуляції встановлює який перелік статей витрат вибраний підприємством.

Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат. Які впливають на величину собівартості.

1 перша стаття - сировина і матеріали;

2 - купівельні комплектуючи вироби;

3 - паливо;

4 - основна з/п , додаткова;

5 відрахування від з/п;

6 загально виробничі витрати .

При перевірці ревізор встановлює , який метод використовує організація по калькулюванню ( позамовні, попередільний, змішаний)

При перевірці калькулювання собівартості реалізованої продукції ревізор керується вимогами П(С)БО 3.

Позамовний метод – застосовується в основному на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. До таких виробництв відносяться – автобудівне, суднобудівне, видавниче, будівельно-меблеве, ремонт автомобілів, надання бух. послуг.

Попередільний метод - певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких отримують продукт праці, готовий до використання чи продажу.

Це нафтопереробні, хімічні, харчові виробництва.

Змішаний - використовується в аварійних автоматизованих виробництвах, де готова продукція має багато загальних та індивідуальних характеристик. Н-д одночасний випуск на одній технологічній лінії декількох марок телевізорів, комп’ютерів, автомобілів та ін.

Метод вибирає керівник підприємства і гол. бух.

При перевірці ревізор встановлює правильність собівартості одиниці продукції як в х / п виробництві за одну ціну готової продукції, яка знаходиться шляхом ділення всіх витрат на кількість випущеної продукції.

Перевіряються витрат борошна і солоду по ціні, кількості і сумі, виходячи із норм і фактично на підставі відомості на списання борошна.

Заробітна плата перевіряється на підставі штатного розкладу і випущеної продукції для виробничих працівників.

Перевіряється незавершене виробництво, яке переводиться в готову продукцію .

3. Контроль прямих витрат, формування та розподіл загально виробничих витрат, витрат по статтях.

Є прямі витрати, які в момент здійснення операції відносяться на собівартість продукції ( сировина, матеріали, з / п , нарахування на заробітну плату) і непрямі - загально виробничі, які обліковуються і розподіляються в кінці місяця і діляться на постійні і змінні.

Ревізор , згідно з П(С)БО 16 "Витрати" перевіряє чи відповідають статті витрат типовим положенням "З планування і калькулювання" і чи діляться всі витрати на матеріальні, заробітну плату, амортизацію. Рах 23 "Виробництво" на підставі К- 39 по Дт і використовуються такі документи :

- відповідність витрат згідно з відомості на списання борошна;

- розрахунки по нарахуванню заробітної плати ;

- нарахування на заробітні плату;

- розрахунки на списання товарно - транспортних витрат;

- розрахунок списання знижок і надбавок на вологість борошна;

- розрахунок на розподіл загально виробничих витрат;

- розрахунок на списання палива.

Прямі і непрямі витрати:

1. Прямі витрати - це витрати на виробництво конкретного виду продукції. Які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів.

2. Непрямі – це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. П-д витрати загально виробничі.

За ступенем витрати поділяють на змінні і постійні.

Загальновиробничі (непрямі) витрати також поділяються на постійні і змінні.

До змінних загально виробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загально виробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом , що залишається незмінними при зміні обсягу діяльності.

Ревізор перевіряє який перелік розподілу загально виробничих витрат вибрало підприємство, виходячи з специфіки своєї діяльності.

Обрану базу розподілу витрат зазначають в примітках до фін. Звітності та в наказі про облікову політику підприємства.