2. Стрибки

   1. Подолання перешкоди стрибком на­ступаючи. Виконується після корот­кого енергійного розбігу. Відштов­хуючись ногою і посуваючи тулуб уперед, заскочити на перепону, зі­гнувши махову ногу, не випрям­ляючись, пронести над перепоною штовхальну ногу, стати на неї та про­довжити рух.

   2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу. Виконується при подоланні перешкод заввишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі збро­єю вперед, вискочити на перепону, спираючись на неї лівою рукою і від­веденою вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на пере­поні, перенести через неї ліву ногу і застрибнути на неї, подавши плечі

і зброю вперед; приземлившись, про­довжити рух.

3. Стрибок у глибину з положення си­дячи.

4. Стрибок у глибину з положення ви­су. Навчитися цих стрибків можна, дотримуючись такої схеми: безопор- ні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і но­гу; стрибки у глибину з положення сидячи і з положення вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.

3. Перелізання

1. Перелізання з опорою на руки за­стосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами, вийти в упор на руки; опертися но­гою у верхній край перепони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіско­чити і, приземлившись, продовжити рух уперед.

2. Перелізання з опорою на стегно за­стосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, штахетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергій­ним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною од­ну ногу, сісти на стегно, потім пере­нести другу ногу, не затримуючись, зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.

3. Перелізання з опорою на груди. За­стосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верх­ній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на пере­пону грудьми, нахилити тулуб уперед, упершись долонями однієї руки в пе­репону з протилежного боку та трима­ючись другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.

4. Перелізання «зачепом». Застосову­ється при подоланні дощатих шта­хетників і стін висотою 2-2,2 м. Треба з розбігу відштовхнутися од­нією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтягнутися, по­виснути на штахетнику лівим боком до перепони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої ру­ки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притисну­ти до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.

5. Перелізання «силою». Застосову­ється при подоланні перепони висо­тою 2-2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштов­хнутися від землі однією ногою і за­скочити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, до­помагаючи ногами, вийти в упор; на­хилитись уперед так, щоб права рука спиралася на перепону з протилежного боку, а ліва залишилася на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і про­довжити рух.

6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи викону­ють удвох: перший — той, хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопив­ся за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зі­гнутої ноги до виходу в упор на пе­репону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається руками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.

7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до перепони, одну жердину тримають на опущених ру­ках, а другу — на плечах, віддалених від перепони.

Усі методи перелізання вивчаються по­слідовно: спочатку окремо частинами або за допомогою підготовлених вправ, а по­тім у цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні окремих частин при­йому спочатку відпрацьовуються поштовх і на­скок на перепону з виходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завершення — зі­скок і початок руху від перепони.

Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Про­лізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізання головою і ногою вперед потребує поєднання нахилу тулуба вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони. При виході з отвору не слід швидко випрямлятися, щоб не вдаритися спиною.