2. Організація розрахунків на підприємстві

Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі, який охоплює процеси розподілу й обміну. Маса грошей, що перебуває в обороті, має дві форми: безготів­кову і готівкову.

Грошовий оборот на кожному підприємстві відбувається в та­ких напрямках:

• забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

• реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

• сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

• забезпечення спільної діяльності підприємств;

• отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кре­дит кредитним установам.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» між ТОВ ВКФ «Візерунок» та АКБ СР «Укрсоцбанк» заключений Договір на обслуговування банківського мультивалютного рахунку в українських гривнях №425/2219 від 23.05.2005 р.

Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій на підприємстві здійснюється відповідно до Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека. Розрахунки готівкою проводяться з оформленням таких документів: податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факти якоїсь діяльності, що підлягає оплаті. Усі надходження й видачі готівки в національній валюті підприємства реєструють у касовій книзі.

Ліміт залишку готівки в касі становить 1400 грн.

Випадків порушення касової дисципліни у 2006 році не виявлено.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, переказом певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Такі розрахунки та розрахункові платіжні документи складаються на бланках, форми яких визначено «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правлінням Національного банку України 21.01.2004 N 22 (зі змінами і доповненнями).

На ТОВ ВКФ «Візерунок» при здійснення безготівкових розрахунків використовують тільки платіжні доручення. Між фірмою та АКБ «Укрсоцбанк» укладений договір №925-kb/54 від 11.09.2003 р. про впровадження та використання електронної системи «Клієнт-Банк».

Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника банку, котрий його обслу­говує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій та базується на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків. Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.

При безготівкових розрахунків відвантаження й оплата товарів не збігаються в часі. Це призводить до виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками підприємства.

Управління дебіторською заборгованістю дає змогу підприєм­ству ефективніше використовувати фінансові ресурси, зменшува­ти можливість зростання безнадійних боргів і забезпечувати збіль­шення інвестиційних можливостей підприємства.

Фінансова оцінка складу та структури дебіторської заборгованості проводиться по даних другого розділу активу балансу (таблиці 5-6).

Таблиця 5