- •Предмет і методи політології
- •Функції політології та її зв’язок з іншими науками про суспільство.
- •Етапи та основні проблеми у розвитку західної політичної науки у хх ст.
- •4. Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •7. Етапи становлення та розвитку політичної науки у сша
- •8. Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції
- •9. Актуальні проблеми політичної науки у Франції в ххі ст.
- •10. Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •11. Актуальні проблеми політичної науки у Великобританії в ххі ст.
- •12. Актуальні питання розвитку сучасної української політичної науки.
- •13. Сутність політики та її зв’язок з іншими сферами суспільства.
- •14. Політика як наука і мистецтво.
- •15. Сутність та різновиди політичної діяльності.
- •16. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •17. Влада як засіб політики.
- •18. Види та ресурси політичної влади.
- •19. Сутність та типи легітимності політичної влади.
- •20. Зв’язок соціальних і політичних відносин.
- •21. Соціальна справедливість як мета соціальної політики.
- •22. Етнонаціональний чинник сучасної політики.
- •23. Сутність різновиди та способи вирішення політичних конфліктів.
- •24. Демократія як політичне явище. Принципи демократії.
- •25. Основні концепції демократії.
- •26. Нові демократії: особливості трансформації.
- •27. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •28. Сутність, структура і функції політичної системи суспільства.
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Політична система сучасної України.
- •31. Сутність, ознаки та функції держави.
- •32. Вищі органи сучасної держави.
- •33. Форми державного правління.
- •34. Форми державного устрою.
- •35. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •36. Взаємозв’язок держави і громадянського суспільства.
- •37. Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •38. Сутність та структура громадянського суспільства.
- •39. Проблема побудови правової держави в сучасній Україні.
- •40. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •41. Функції та типи виборчих систем.
- •42. Виборча система сучасної України.
- •43. Сутність, ознаки і функції політичних партій.
- •44. Типологія політичних партій.
- •45. Поняття та типологія партійних систем
- •47. Сутність, функції та типологія груп інтересів
- •48. Співвідношення понять «групи інтересів», «групи тиску», «лобіські групи».
- •49. Сутність та динаміка розвитку громадсько-політичних рухів.
- •50. Поняття та структура політичного режиму.
- •51. Типи політичних режимів сучасності.
- •52. Проблема трансформації політичних режимів.
- •53. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •54. Періоди становлення порівняльної політології
- •2. Традиційна порівняльна політологія – період нагромадження потенціалу (і пол. Хх ст.)
- •3. Нова порівняльна політологія – відновлення деяких елементів і експансія (50-70-ті рр.)
- •55. Методологічні принципи порівняльної політології
- •56. Особливості порівняння подібних та контрастних країн
- •57. Генезис сучасної порівняльної політології в сша , Європі і посткомуністичному світі.
- •58. Поняття політичної культури та основні підходи до його розуміння
- •59. Політична свідомість як складова політичної культури
- •60. Сутність та функції політичної ідеології
- •61. Сутність, функції та різновиди сучасних ідейно-політичних доктрин
- •62. Політика і мораль
- •63. Політика і релігія
- •64. Типологія політичної культури
- •65. Політична культура сучасного українського суспільства
- •66. Сутність, етапи та функції політичної соціалізації
- •67. Основні умови та фактори політичної соціалізації
- •68. Основні типи й види політичної поведінки
- •69. Сутність та теоретичні засади концепцій політичних еліт
- •70. Типи та шляхи формування політичних еліт
- •71. Елітаризм і демократія
- •72. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •73. Лідерство як феномен політичного життя суспільства
- •74. Типологія та шляхи формування політичного лідерства
- •75. Політика і засоби масової інформації
- •76. Сутність та основний зміст концепцій політичної модернізації
- •77. Сутність та структура міжнародних політичних відносин
- •78. Поняття геополітики
- •79. Політичне насилля в сучасному світі. Поняття соціетальної безпеки.
- •80. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблеми національної безпеки.
- •81. Сучасна цивілізаційна геополітика
- •82. Геополітична концепція атлантизму
- •83. Геополітична концепція евразійства
- •84. Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •85. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •86. Поняття, функції та різновиди політичної мови.
- •87. Теоретичні засади і методи політичного прогнозування
- •88. Етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •89. Маркетинг та менеджмент
- •91. Політичне маніпулювання
- •92. Основні етапи та зміст виборчих кампаній
- •93. Пропаганда та агітація як засоби сучасної політики
Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
Біхевіоралізм - Поведінковий підхід виник спочатку у психології (Дж. Уотсон «Психологія з точки зору біхевіориса»)
В соціології поява цього підходу пов’язана з роботою Б. Скіннера «Поведінка організмів»
Американський журналіст, автор терміну «політична поведінка» Ф.Кент
Біхевіоризм – напрям в американській психології, що затвердив предметом її аналізу поведінку, яка розуміється як сукупність об’єктивних реакцій на зовнішні стмули, яка не потребує свого пояснення заернення до психологічних явищ
Біхевіоралізм – це методологічний підхід у політичній науці, спрямований на забезпечення об’єктивного кількісного аналізу, пояснення та прогнозування політичної поведінки.
А.Бентлі «Процеси управління»
Вихідні гіпотези біхевіоралістів:
1) людська поведінка має спільні характеристики, які можна розпізнати
2) ці характеристики можуть бути виявлені емпіричним шляхом
3) на основі вивчення закономірностей поведінки, політологія може передбачати поведінку людей і функціонування політичних інститутів
Основні принципи біхевіораілзму:
а) закономірність (політична поведінка є закономірною)
б) обов’язковість верифікації
Верифікація – це процедура перевірки в результаті прикладного дослідження або шляхом його поетапного повторення, або шляхом порівняння з результатами інших аналогічних проектів
в) техніка (жорсткі правила проведення експерименту)
г) квантифікація (представлення результату в цифрах)
Квантифікація – це процедура змістовним одиницям вимірювання кількісних значень, з метою подальшої математичної обробки даних
д) ціннісний нейтралітет (розмежування емпіричних пояснень та емпіричних суджень)
е) систематизація кількох результатів, отриманих протягом тривалих спостережень
є) «чиста наука» (усунення від конкретної політичної практики)
ж) інтеграція соціальних наук на основі кількох методів аналізу
Напрями біхевіоралізму:
I) Школа політичної психології (виникла у Мічиганському університети) – основна увага дослідників приділилася електоральним уподобанням
- процес прийняття рішень
- вплив ЗМІ на формування та динаміку політичних уподобань
II) Школа політичної соціології (Колумбійський університет) займається аналізом впливу соціального середовища та ЗМІ на формування політичних переконань та установок індивіда
П. Ф. Лазарсфельд «Соціологічні дослідження впливу тривалого безробіття»
1940 р. – дослідження процесу прийняття електорального рішення
- ЗМІ впливають не на всіх виборців
III) Політико-економічна школа
Представнки теорії раціонального вибору (поведінка людини - егоїстична)
Е. Даунс «Економічна теорія демократії»
К. Ерроу «Соціальний вибір та індивідуальний цінності
В.Нордхаус «Винаходи економічного зростання та добробуту»
Недоліки біхевіоралізму: Д. Істон, Н. Ріммель, к. Бей
1) проблематичність верифікації отриманих результатів
2) неможливість врахування реальної мотивації до конкретного типу політичної поведінки
3) обмеження свободи дослідника використанням виключно кількісних методів аналізу
4) відмова від аналізу суспільства як єдиного цілого
5) утопічність вимоги ціннісного нейтралітету.
Постбіхевіоралізм (теоретико-методологічний напрям)
Причини виникнення:
розчарування в результатах біхевіоралізму та в методах точних наук при дослідженні полічних явищ
контркультурна революція 60-70 –хх. рр.
1969 – з’їзд асоціації американської політичних наук
Д. Істон «Нова революція в політичній науці»
постбіхевіоральна революція
Основні принципи постбіхевіоралізму:
1) зміст повинен передувати методиці
2) відмова від надання виключного значення емпіричними методами дослідження
3) тісний зв'язок теорії з практикою
4) відмова від ціннісного нейтралітету політичного науки
5) відповідальність за «продукт» своєї наукової роботи
6) активна участь членів у політичній діяльності
