55. Зміст, мета та види регулювання міжбюджетних відносин.

1. Міжбюджетні відносини — відносини між державою, Автономною РеспублікоюКрим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінан¬совими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених КонституцієюУкраїни та законами України.

2. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повно¬важень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, тафінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Виникнення та існування міжбюджетних відносин як різновиду публічних відносин в Україні зумовлюється політичними, економічними та правовими факторами. Стаття 140 Кон¬ституції України гарантувала право територіальних громад — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста, — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, здійснюючи місцеве само¬врядування (Офіційне тлумачення частини першої статті 140 див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2002 від 18.06.2002).

Це політичне волевиявлення держави знайшло своє подальше відображення в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та у цьому Кодексі, і стало першопричиною виникнення міжбюджетних відносин. Отже, суб'єктами міжбюджетних відносин виступають органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого са-моврядування, які беруть участь у міжбюджетних відносинах від імені держави, Автономної Республіки Крим та відповідних територіальних громад з приводу розподілу і перерозподілу бюджетних коштів між різними бюджетами.

Економічний фактор виникнення та існування міжбюджетних відносин полягає у тому, що для виконання функцій, покладених законодавством України на державу, Автономну Респу¬бліку Крим та територіальні громади, які реалізували своє право, утворивши органи місцевого самоврядування, потрібні відповідні кошти. Ці кошти формуються у вигляді Державного бю-джетута місцевих бюджетів, які є складовими бюджетної системи України. Згідно із статтею 95 Конституції України, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неу- передженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. У процесі здійснення такого розподілу суспільного багатства між державою, територіальними громадами та окремими громадянами виникають специфічні міжбюджетні відносини. Право¬ве регулювання цих міжбюджетних відносин здійснюється Бюджетним кодексом України та іншими нормами законодавства України, що приймаються у відповідності до цього Кодексу.

Побудова всіх міжбюджетних відносин ґрунтується на принципах бюджетної системи Укра¬їни, викладених у статті 7 цього Кодексу, зокрема, — на принципі самостійності бюджетів (див. коментар до статті 7 БК). Згідно з цим принципом Державний бюджет України та місцеві бюдже¬ти є самостійними: держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. А органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами від¬повідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується, зокрема, закріплен¬ням за ними відповідних джерел доходів. Згідно із статтею 142 Конституції України, держава приймає участь у формуванні доходів бюджетів органів місцевого самоврядування, фінансово підтримуючи місцеве самоврядування. Крім того, відповідно до статті 143 Конституції України, органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. При цьому держава зобов'язується фінансувати здійснення таких повнова¬жень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків.

Отже, при реалізації наведених вище положень Конституції України, держава, Автоном¬на Республіка Крим та територіальні громади стають суб'єктами міжбюджетних відносин. Об'єктом міжбюджетних відносин при цьому виступають суспільні багатства, що підлягають розподілу та перерозподілу між державою, територіальними громадами та громадянами.

Основна мета регулювання міжбюджетних відносин полягає у забезпеченні відповіднос¬ті повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень. При цьому засто¬совуються встановлені законодавством України методи розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, необхідних для виконання функцій, передбачених Конституцією України та закона¬миУкраїни для органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та орга¬нів місцевого самоврядування.

Безпосередньо статтями коментованого Кодексу регулюються міжбюджетні відносини між органами державної влади (державою) та органами влади Автономної Республіки Крим, об¬ласними та районними радами, радами міст Києва і Севастополя, радами міст республікан¬ського Автономної Республіки Крим та обласного значення, а також іншими органами місце¬вого самоврядування, для бюджетів якого у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти (див. коментарі до ст. ст. 96-108 БК України).

Відповідно до ст. 96 Бюджетного кодексу України, міжбюджетні трансферти між держав¬ним бюджетом і бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними і районними бюджетами, бюджетами міст Києва і Севастополя, міськими бюджетами міст республіканського Автоном¬ної Республіки Крим та обласного значення, а також іншими бюджетами місцевого самовря-дування (бюджетами районів у містах, бюджетами сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного зна¬чення), для яких у державному бюджеті України визначаються міжбюджетні трансферти, по¬діляються на: 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенції; 3) кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) додаткові дотації.