- •1.Предмет і завдання курсу «Культорологія»
- •2. Етимологія слова і поняття культура «культура».Їх розвиток.Концепції культури
- •3.Функції культури
- •4.Поняття світової, ноціональної, етнічної культури,їх взаємозвязок
- •5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
- •6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
- •7.Особливості первісної культури
- •8.Релігія та основні форми в первісному суспільстві.Ритуал та його функції
- •9.Походження мистецтва та його основні функції в первісному суспільстві
- •10.Давньогрецька культура та її характерні риси.Самобутність Давньоримської культури
- •11.Релігія античності. Зародження християнства.
- •12.Архітектура і мистецтво античності
- •13.Театр, свята, видовища античності
- •14.Характерні риси Середньовічної культури Західної Європи та Візантії
- •15.Християнська теологія та церква їх роль в Середньовічній культурі Західної Європи та Візантії
- •16.Мистецтво і архітектура Середньовічної Західної Європи та Візанті
- •17. Передумови виникнення культури Відродження та її характерні риси.
- •18.Гуманізм Відродження його особливості, прояви у літературі і мистецтві.
- •19.Періодизація культури Відродження та її досягнення в мистецтві.
- •20. Бароко як провідна течія в культурному житті 17ст.
- •21. Передумови і витоки культури Європейського Просвітництва. Характерні риси культири.
- •22. Основні художні стилі та напрямки культури європейського Просвітництва.
- •23. Характерні риси Європейської культури XIX ст.
- •24. Характерні риси культури XX ст.
- •25. Розвиток літератури України в княжу добу. Найдавніші літературні пам’ятки.
- •26. Прадавня культура східних слов»ян та її вплив на розвиток культури Княжої доби.
- •27. Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань в княжу добу. Початок книгодрукування в Україні.
- •28. Розвиток мистецтва та архітектури в княжу добу та литовсько-польський період.
- •29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
- •30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
- •31.Початок масового книгодрукування в козацьку добу.
- •32.Розвиток літератури в козацьку добу.
- •33.Розвиток архітектури в козацьку добу.
- •34.Розвиток мистецтва,музики,театру в козацьку добу.
- •35.Розвиток музичного мистецтва в19ст
- •36.Розвиток культури в роки національно-демократичної революціїї та боротьби за збереження державності в 1917-1921рр
- •37.Становлення української літературної мови та нової літератури в 19 ст.
- •38.Становлення освіти на науки в Україні в 19ст.
- •39.Становище в образотворчому мистецтві в Україні в 19ст.
- •40.Розвиток архітектури і театру в Україні в 19ст.
- •41.Розвиток української радянської культури в 1920-х р.
- •42.Українська радянська культура в 1930-х р.
- •43.Культурні процеси в західноукраїнських землях в 1920-30-хх р.Р.
- •44.Становище української культури в роки сталінізму
- •45.Розвиток української культури в роки десталінізму
- •46.Українська культура в період кризи тоталітарної системи
- •47.Роль діячів культури у становленні Української незалежної держави
- •48.Становище в освіті та науці в українській незалежній державі
- •49.Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:кіномистецтва,літератури,театру.
- •50. Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:архітектури та скульптури, худ. Творчості.
- •51. Моральні цінності в сучасному світі
- •52. Предмет, завдання і функції етики.
- •53. Категорії етики.
- •54. Первісні форми регулювання людської поведінки.
- •55. Мораль як поза інституційна форма нормативної регуляції людської поведінки.
- •56. Мораль і право,мораль і політика,мораль і звичай.
- •57Поняття,структура моральної свідомості. Моральні норми й принципи
- •58Моральні мотиви й ціннісні орієнтації.
- •59Добро - провідна ідея моральної свідомості
- •60Основні категорії моральної свідомості:добро і зло,їх взаємовідношення.
- •61.Основні категорії моральної свідомості: сенс життя і ставлення до смерті.
- •62.Дія і свобода людини.
- •63.Вчинок як основа моральної діяльності.
- •64.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.
- •65.Мотив і результат дії
- •66.Моральні відносини.
- •67.Розкаяння.
- •68.Поняття моральної самосвідомості.
- •69.Совість- головна складова моральної самосвідомості людини.
- •70. Чесність і гідність.
- •71. Поняття сорому
- •72.Спілкування як царина людської моральності
- •73. Моральні передумови спілкування:повага, співчуття, любов
- •74. Культура спілкування й етикет
- •75. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •76. Предмет естетики:проблема термінології,та становлення проблематики естетики.Завдання естетики
- •77. Естетика як самостійна наука
- •78. Естетиче освоєння світу:естетика діяльості, естетика мистецтва,практична естетика, технічна естетика
- •79. Естетична діяльність та її форми
- •80. Естетична свідомість, та її структура:естетичне почуття , естетичний смак і естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії
- •81. Категорія "естетиче"
- •82. Категорія "гармонія" і "міра"
- •83. Категорія «прекрасне і потворне»
- •84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"
- •85. Категорія "трагічне" і "комічне"
- •86. Естетичні поняття та їх взаємодія з категоріями
- •87. Зміст і форма в мистецтві
- •88. Мистецтво як соціальне явище
- •89. Сутність мистецтва
- •90. Поліфукціональність мистецтва
- •91. Види мистецтва.
- •92. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.
- •93. Художній образ – форма художнього мислення. Його генезис та природа.
- •94. Художня реальність та художній метод.
- •95.Принцип антиномічності побудови та аналізу художнього образу. Художня умовність.
- •96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
- •97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
- •99. Естетика – філософія естетичної та художньої діяльності.
- •100.Гуманізм — вища мета і сенс естетики і мистецтва.
11.Релігія античності. Зародження християнства.
Головним верховним Богом, батьком богів, громовержцем стає Зевс Олімпійський. Його дружиною стала Гера – покровителька шлюбу.Посейдон був богом моря, Де метра – богинею родючості, Гестія – богинею домашнього вогнища, Аїд – богом підземного світу. Антропоморфізм у Греків –це обожнення людини, уявлення про богів як про людей – безсмертних і вічно молодих. Афіна- богиня мудрості і законної війни, покровителька Аттики,Аполон – бог світла і мистецтва, Гефест- бого вогню і ковальської справи, Артеміда – богиня полювання, Афродіта- богиня краси і кохання. Особливо вшановували бога виноградарства і виноробства Діоніса. Його уявляли прекрасним юнаком. На його честь греки влаштовували свята – Діонісії. Давньогрецька релігія на ранніх етапах розвитку була тісно пов’язана з міфологічними уявленнями стародавніх греків. Міфи пояснювали встановлення культу різних богів.У релігійних віруваннях східні культи, що існували в Римі в ІІ ст.. до н.е. , набувають все більшого поширення за часів імперії. Імператор Калігула спорудив храм єгипетської богині Ізіди в Римі.
12.Архітектура і мистецтво античності
Часом
найвищого піднесення давньогрецького
мистецтва були
V
і IV ст.до н.е. Це один із найвизначніших
періодів в історії світового мистецтва
загалом. У V ст .до н.е. в Греції виникає
планування міст.
Основними архітектурними спорудами були храми і театри. Давньогрецькі архітектори виробили чіткий порядок відповідностей несучих і несених частин будов-ордер. Було розроблено три основні ордери чи стилі. Найбільш раннім ордером був доричний. У V ст. до н.е. поширюється другий ордер – іонічний. Будівлі цього стилю менш масивні, колони тонші і стрункіші. В ІV ст. до н.е. почав поширюватись корінфській стиль. Він відрізняється від іонічного більшою довжиною колон, складнішою базою і капітеллю, прикрашеною листками аканту.
Шедевром світової архітектури є ансамбль афінського Акрополя, побудоване у другій половині V ст. до н.е. за задумом геніального Фідія.
Великі зміни відбулися в пластичному мистецтві. Скульптори V ст. до н.е. відійшли від панівного в архаїчному мистецтві принципу схематичного і застиглого трактування об’єкту. Ключовим досягненням грецької скульптури з V ст. до н.е. стало те, що вона відтворює рух. Греція дала небачану у світовому мистецтві плеяду геніальних скульпторів. Вже на середину V ст. до н.е. у творчості трьох найбільш уславлених скульпторів – Мірона, Фідія і Поліклета – грецька пластика досягає класичної досконалості.
13.Театр, свята, видовища античності
Театри античності
Театри були великі, розташовувалися на відкритому повітрі, тобто, побудовані на схилах пагорбів. Вони складалися з трьох основних елементів: орхестра, скена і театрон.
Центральним місцем в театрі була «орхестра», або «танцювальний майданчик».Орхестра використовувалася для хорового виконання, релігійних обрядів, і можливих дійств. За орхестрою було велике прямокутне приміщення, назване «скена». Її використовували актори, щоб змінювати свої костюми і маски. Спочатку скени були таки наметами або тимчасовими спорудами, Пізніше скена стала постійною будовою із каменя і тоді ці споруди. Глядачі сиділи на ступінчатих лавках, побудованих на схилі пагорба. Театри Стародавнього Риму мали таки одну, визначальну, відмінність, так як будувалися гранітними чи бетонними спорудами на окремих ділянках, на відміну від земляних чи вапнякових пагорбових елінських споруд. Крім того, вони бути повністю закритими будівлями з усіх боків й мали, здебільшого, овальну форму.
Свята та видовища
Всій античній культурі властивий дух боротьби і змагання, випробування. Римляни, як і греки, обожнювали всякі змагання. Не було нічого почетного, ніж стати переможцем в якому-небудь змаганні і одержати в нагороду вінок. Особливим успіхом користувалися грандіозні видовища, коли на сцені з'являлися загони кінноти, піхоти, включалися в дію ходу полонених, виступи рідкісних звірів. Головним богам-покровителям і дрібним божествам віддавали почесті, приносили жертви, влаштовували святкування, на яких скоювали ритуальні обряди, супроводжувані урочистими ходами, піснями, танцями і заклинаннями.Грецькі торжества поклали початок трагедії, з жартівливих, глузливих пісеньок, виконуваних на святкових сільських ходах, народилася комедія.
Звичай святкування початку Нового року був закріплений в середині II в. до н.е. державою. Римські новорічні торжества 1 березня, а пізніше 1 січня відкривалися багатолюдним ходом до Капітолійського горба, де знаходилися головні святилища Рима, там приносили жертви покровителю міста богу Юпітеру. Потім починалися святкові бенкети і прийоми.
