- •1.Предмет і завдання курсу «Культорологія»
- •2. Етимологія слова і поняття культура «культура».Їх розвиток.Концепції культури
- •3.Функції культури
- •4.Поняття світової, ноціональної, етнічної культури,їх взаємозвязок
- •5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
- •6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
- •7.Особливості первісної культури
- •8.Релігія та основні форми в первісному суспільстві.Ритуал та його функції
- •9.Походження мистецтва та його основні функції в первісному суспільстві
- •10.Давньогрецька культура та її характерні риси.Самобутність Давньоримської культури
- •11.Релігія античності. Зародження християнства.
- •12.Архітектура і мистецтво античності
- •13.Театр, свята, видовища античності
- •14.Характерні риси Середньовічної культури Західної Європи та Візантії
- •15.Християнська теологія та церква їх роль в Середньовічній культурі Західної Європи та Візантії
- •16.Мистецтво і архітектура Середньовічної Західної Європи та Візанті
- •17. Передумови виникнення культури Відродження та її характерні риси.
- •18.Гуманізм Відродження його особливості, прояви у літературі і мистецтві.
- •19.Періодизація культури Відродження та її досягнення в мистецтві.
- •20. Бароко як провідна течія в культурному житті 17ст.
- •21. Передумови і витоки культури Європейського Просвітництва. Характерні риси культири.
- •22. Основні художні стилі та напрямки культури європейського Просвітництва.
- •23. Характерні риси Європейської культури XIX ст.
- •24. Характерні риси культури XX ст.
- •25. Розвиток літератури України в княжу добу. Найдавніші літературні пам’ятки.
- •26. Прадавня культура східних слов»ян та її вплив на розвиток культури Княжої доби.
- •27. Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань в княжу добу. Початок книгодрукування в Україні.
- •28. Розвиток мистецтва та архітектури в княжу добу та литовсько-польський період.
- •29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
- •30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
- •31.Початок масового книгодрукування в козацьку добу.
- •32.Розвиток літератури в козацьку добу.
- •33.Розвиток архітектури в козацьку добу.
- •34.Розвиток мистецтва,музики,театру в козацьку добу.
- •35.Розвиток музичного мистецтва в19ст
- •36.Розвиток культури в роки національно-демократичної революціїї та боротьби за збереження державності в 1917-1921рр
- •37.Становлення української літературної мови та нової літератури в 19 ст.
- •38.Становлення освіти на науки в Україні в 19ст.
- •39.Становище в образотворчому мистецтві в Україні в 19ст.
- •40.Розвиток архітектури і театру в Україні в 19ст.
- •41.Розвиток української радянської культури в 1920-х р.
- •42.Українська радянська культура в 1930-х р.
- •43.Культурні процеси в західноукраїнських землях в 1920-30-хх р.Р.
- •44.Становище української культури в роки сталінізму
- •45.Розвиток української культури в роки десталінізму
- •46.Українська культура в період кризи тоталітарної системи
- •47.Роль діячів культури у становленні Української незалежної держави
- •48.Становище в освіті та науці в українській незалежній державі
- •49.Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:кіномистецтва,літератури,театру.
- •50. Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:архітектури та скульптури, худ. Творчості.
- •51. Моральні цінності в сучасному світі
- •52. Предмет, завдання і функції етики.
- •53. Категорії етики.
- •54. Первісні форми регулювання людської поведінки.
- •55. Мораль як поза інституційна форма нормативної регуляції людської поведінки.
- •56. Мораль і право,мораль і політика,мораль і звичай.
- •57Поняття,структура моральної свідомості. Моральні норми й принципи
- •58Моральні мотиви й ціннісні орієнтації.
- •59Добро - провідна ідея моральної свідомості
- •60Основні категорії моральної свідомості:добро і зло,їх взаємовідношення.
- •61.Основні категорії моральної свідомості: сенс життя і ставлення до смерті.
- •62.Дія і свобода людини.
- •63.Вчинок як основа моральної діяльності.
- •64.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.
- •65.Мотив і результат дії
- •66.Моральні відносини.
- •67.Розкаяння.
- •68.Поняття моральної самосвідомості.
- •69.Совість- головна складова моральної самосвідомості людини.
- •70. Чесність і гідність.
- •71. Поняття сорому
- •72.Спілкування як царина людської моральності
- •73. Моральні передумови спілкування:повага, співчуття, любов
- •74. Культура спілкування й етикет
- •75. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •76. Предмет естетики:проблема термінології,та становлення проблематики естетики.Завдання естетики
- •77. Естетика як самостійна наука
- •78. Естетиче освоєння світу:естетика діяльості, естетика мистецтва,практична естетика, технічна естетика
- •79. Естетична діяльність та її форми
- •80. Естетична свідомість, та її структура:естетичне почуття , естетичний смак і естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії
- •81. Категорія "естетиче"
- •82. Категорія "гармонія" і "міра"
- •83. Категорія «прекрасне і потворне»
- •84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"
- •85. Категорія "трагічне" і "комічне"
- •86. Естетичні поняття та їх взаємодія з категоріями
- •87. Зміст і форма в мистецтві
- •88. Мистецтво як соціальне явище
- •89. Сутність мистецтва
- •90. Поліфукціональність мистецтва
- •91. Види мистецтва.
- •92. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.
- •93. Художній образ – форма художнього мислення. Його генезис та природа.
- •94. Художня реальність та художній метод.
- •95.Принцип антиномічності побудови та аналізу художнього образу. Художня умовність.
- •96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
- •97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
- •99. Естетика – філософія естетичної та художньої діяльності.
- •100.Гуманізм — вища мета і сенс естетики і мистецтва.
16.Мистецтво і архітектура Середньовічної Західної Європи та Візанті
Мистецтво Візантії
Візантійське мистецтво досягло свого розквіту в часи правління імператора Юстиніана. При ньому Візантія займала обширні території і була країною із складним апаратом державного управління та добре розвиненою дипломатією. У ранній період розвитку лише Візантія зберегла елліністичні культурні традиції, які в свою чергу увібрали в себе елементи мистецтва Єгипту, Сирії та Ірану. Пізньоантичне мистецтво мало на собі впливи східних культів, містичних учень і християнської символіки. Але цю спадщину Візантія змінила, створивши оригінальний художній стиль, що був характерний для періоду Середньовіччя.
Візантійська художня культура поєднувала в собі два практичні начала – пишність, видовищність та витончений спіритуалізм. Мистецтву Візантії характерні самобутність, цілісність, гармонійність художніх принципів, глибина образів та змісту, різноманітність форм та кольорів, досконалість техніки. Поєднання цих рис зробило візантійське мистецтво одним з найбільших досягнень світової культури.
Західноєвропейське середньовічне мистецтво
Мистецтво раннього середньовіччя несе відбиток переходу, в ньому змішані поганські і християнські мотиви. З втратою античних досягнень основним стало декоративно-прикладне мистецтво. Про формування певного художнього стилю можна говорити приблизно з Х століття. Вже чітко простежується особливість середньовічного мистецтва — провідна роль в ньому належить архітектурі.
Стиль західноєвропейського мистецтва Х — XII ст. отримав назву «романський». Він виник у монументальній кам'яній архітектурі, а в той час всі кам'яні споруди називалися римськими, на відміну від варварських — дерев'яних. На формування нового стилю вплинули і рівень будівельної техніки того часу і реалії політичного життя.
Найбільш характерними для романського мистецтва типами споруд є замок і храм, який зовнішнім виглядом також нагадує фортецю. Основою планування романського храму стала римська базиліка — велике прямокутне приміщення, розділене поперечними перегородками на декілька залів. Стіни були масивними, важкими, вузькі вікна розташовувалися високо над землею. Дахи спочатку споруджували з дерева, але часті пожежі примусили перейти до будівництва кам'яних склепінь. Готичний стиль формується, як і романський, в архітектурі..Найбільш яскраві готичні пам'ятники — міські споруди: ратуші і, головне, собори. У ратуші концентрувалася ділова, практична частина управління містом. Осердям же всього суспільного життя був собор. Крім основного призначення тут читалися лекції. Собори будувалися на замовлення міських комун.Готичний собор Паризької Богоматері панує навіть над сучасною столицею Франції, перевершуючи величчю все побудоване пізніше. Будівництво могло тривати десятиріччями, а то і сторіччями. Головна зорова особливість готичної архітектури — спрямованість будівлі вгору. У романських будівлях кам'яне склепіння даху було напівкруглим і спиралося на стіни.
17. Передумови виникнення культури Відродження та її характерні риси.
Термін «Відродження» означає відродження принципів Античності яка була проголошена в ті роки ідеалом, зразком для наслідування на яку рівнялася культура Відродження. Формування у певних історичних умовах перш за все це зародження буржуазних відносин у Європі, поява найбільш прогресивного класу буржуазії, яка вимагала нового світогляду відносин моралі і церкви. Тому ця епоха ранніх буржуазних революцій і це епоха великих наукових відкриттів і одночасно в ті роки не відкидається моральні принципи християнства. З цього часу книга стає головним носієм інформації, і що характерно, що основна маса книг почала друкуватись із проблем наукових розробок, художньої літератури, церковна література займала лише третину.
Батьківщиною Відродження є Італія тому, що вона є батьківщиною античності і саме у багатих італійських торгівельних містах уперше в Європі зародилися товарні ранні капіталістичні відносини. Саме в цих містах почали виділятися значні кошти на розвиток культури, на підготовку лікарів, освіти і таким чином зароджується молода європейська інтелігенція, а культура Відродження це міська культура. Саме італ. місто Венеція стає центром світового книгодрукування. Важливі події відбулися у католицькій церкві. У ній під впливом кризи феодалізму та зародження буржуазних відносин розпочався масовий суспільно-політичний рух під назвою реформація. Реформація призвела до розколу католицизму, утворення в Європі протистанської церкви. Одночасно втрачаючи вплив на населення Європи католицька церква переходить у наступ розпочинаючи за її рішенням спалення передових книг того часу.
